Графічний інтерфейс користувача

Опрацюйте теоретичний матеріал:

Більшість програм використовують графічний інтерфейс користувача, що являє собою організацію взаємодії людини та комп’ютера з використанням графічних елементів керування — віджетів, де батьківський віджет — це елемент керування, до якого буде поміщено створений віджет.

Модуль tkinter (Tk) містить бібліотеку класів графічних компонентів, призначених для побудови інтерфейсу користувача.

Завантаження модуля tkinter:
import tkinter або from tkinter import*

Tk є базовим класом будь-якого застосунка на основі Tkinter.

Створимо об’єкт root класу Tk — порожнє вікно програми:
root = Tk()
Через змінну root ми можемо керувати атрибутами вікна. Далі у вікно додаються інші елементи керування.
Приклад:

Створимо порожнє графічне вікно:
from tkinter import*
root = Tk()
root.title('Графічна програма') # Встановити заголовок вікна
root.geometry('250x150') # Встановити розміри вікна (в пікселях)
root.mainloop() #командa запуску головного циклу обробки подій

Загальні властивості віджетів

Властивості елемента керування визначають, як цей елемент виглядає на екрані (наприклад, ширину і висоту, колір тощо). Початкові значення властивостей елемента керування встановлюються під час створення об’єкта.
Віджети створюються викликом конструктора відповідного класу:
[<змінна> = ]<клас>([<батьківський_віджет>[, <атрибут> = <значення>]])

Батьківський віджет — це елемент керування, до якого буде упаковано (поміщено) віджет.

Якщо батьківський віджет не задано, то віджет буде розміщено в головному вікні.
Більшість віджетів у Tkinter мають такі властивості, як висота (height), ширина (width), шрифт (font), колір віджета (bg), колір шрифту (fg) тощо.

Створений об’єкт потрібно показати у вікні. Для цього застосовуються методи-пакувальники:

• place(x, y), де параметри x і y установлюють зміщення елемента по горизонталі й вертикалі;

• pack() — розташування об'єктів в порядку додавання у вікно на вільне місце у вікні.

• grid() — розташування об'єктів по рядках і стовпцях уявної таблиці.

Напис (об’єкт класу Label) містить рядок (або декілька рядків) тексту й застосовується для виведення заголовків, підписів інших елементів інтерфейсу тощо.

Приклад:

Додамо у вікно напис Hello World!.
lab = Label(root, text = 'Hello World!', font = 'Arial 18', bg = 'blue', fg = 'yellow')
lab.pack()

Методи віджетів

Класи графічних компонентів мають методи, за допомогою яких можна змінювати властивості об’єктів. Назву методу можна або ввести з клавіатури, або вибрати зі списку, який відкривається, якщо записати назву об’єкта й поставити крапку.

Кожен клас графічних компонентів має свій набір методів. Разом із тим деякі методи, наприклад такі як pack(), place(), config(), destroy(), є спільними для всіх віджетів.

Метод config() викликається для зміни властивостей віджета під час виконання програми. У дужках зазначають, яким атрибутам які значення слід присвоїти.

Приклад:

Змінимо текст та колір тла напису:
lab.config(text = 'Новий рядок', bg = 'red')

Метод destroy() викликається для знищення віджета.

Приклад:

Видалимо об’єкт lab:
lab.destroy()

Метод winfo_viewable() викликається, щоб з’ясувати, чи видимий об’єкт у вікні Метод повертає 1, якщо об’єкт видно у вікні, і 0, якщо ні.

Приклад:

Створити програму Годинник:

Проаналізуємо код. Функція clock()призначена для відображення поточного часу у віджеті lab.

Змінна now — це об’єкт datetime, який має атрибути hour (години), minute (хвилини), second (секунди) і отримує значення поточного часу від методу datetime.now(). У тілі функції clock() заголовок напису змінюється рядком, утвореним зі значень атрибутів об’єкта now.

Оператор root.config(bg = color[now.second%5]) в тілі функції clock() змінює колір фону вікна (властивість bg) при кожному виконанні функції clock().

Виконайте інтерактивні вправи.

Скріни виконаних вправ прикріпіть до цього завдання.