Габріель Гарсія Маркес "Стариган із крилами"

Габріель Гарсія Маркес

Маркес залишив адвокатську кар’єру, щоб займатися журналістикою.

У 1950-му він починає писати перші статті для місцевої газети «Ель Херальдо», вступивши в одну з великих груп журналістів. У 1955-1956 році Маркес співпрацював зі столичною пресою, де публікував рецензії на кінофільми й аналітичні статті на гостросоціальну тематику.

Свою літературну творчість Г. Гарсіа Маркес розпочав з віршування.

Перша повість Гарсіа Маркеса «Опале листя» (1955) відкриває обширний прозаїчний цикл про Макондо, спекотне прибережне містечко, зануреному в атмосферу катастроф, епідемій і чудес. Хроніку Макондо продовжують повість «Полковнику ніхто не пише» (1961) і роман «Лиха година» (1966), а завершує її знаменитий роман «Сто років самотності» (1967).

Останніми великими роботами письменника стала книга «Жити, щоб розповісти про життя» та збірка «Я тут не для того, щоб говорити промови».

Перу Маркеса належать твори: романи “Опале листя” (1995), “Недобра годи­на” (1961), “Полковнику ніхто не пише” (1961), “Сто років самотності” (1967), “Осінь патріарха” (1975), “Хроніка одної оголошеної смерті” (1981), “Кохання під час холери” (1985), “Генерал у лабіринті” (1989); збірка оповідань “Поховання Ве­ликої Мами” (1962).

Джерело: https://dovidka.biz.ua/markes-biografiya-skorocheno

"Стариган із крилами"

Жанр – оповідання. «Стариган із крилами» належить до напрямку магічного реалізму.

Рік видання – 1955 (вперше видано англійською 1972)

Тема – розлад людських взаємин у світі;

Ідея – ідея духовного зцілення людства з допомогою вічних божих істин, які приносять на землю янголи.

Місце дії: рибальське селище.

Час дії: декілька років.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/starigan-iz-krilami-analiz