Франція у міжвоєнний період (1918–1939

ТЕМА: Франція у міжвоєнний період (1918–1939.

1. Загальна характеристика

Після Першої світової війни Франція належала до країн-переможниць, але зазнала величезних людських і матеріальних втрат. Міжвоєнний період для Франції — це поєднання відбудови, відносної стабілізації 1920-х років і глибокої політичної та соціальної кризи 1930-х.

2. Наслідки Першої світової війни

2.1. Людські та матеріальні втрати

• Загинуло близько 1,4 млн осіб

• Зруйновані промислові регіони Півночі та Сходу

• Знищені шахти, заводи, залізниці

• Демографічна криза (нестача працездатного населення)

2.2. Економічні наслідки

• Значні державні борги

• Залежність від німецьких репарацій

• Потреба у масштабній відбудові

3. Економічний розвиток у 1920-ті роки

3.1. Відбудова економіки

• Активна роль держави

• Використання німецьких репарацій

• Відновлення:

  • вугільної

  • металургійної

  • хімічної промисловості

3.2. Структурні зміни

Поряд із традиційними галузями розвивалися:

• електроенергетика

• автомобілебудування (Renault, Citroën)

• авіаційна промисловість

➡️ Франція поступово повертала позиції провідної індустріальної держави Європи.

3.3. Фінансова стабілізація

• Інфляція у перші повоєнні роки

• 1926 р. — фінансова реформа Р. Пуанкаре

• Стабілізація франка

• Зростання довіри до економіки

4. Соціальні процеси

4.1. Робітничий рух

• Активні профспілки

• Вплив соціалістів і комуністів

• Масові страйки (особливо у 1930-ті)

4.2. Демографічні та соціальні особливості

• Низька народжуваність

• Активне залучення:

  • іммігрантів

  • жінок до праці

5. Політичне життя

5.1. Політична нестабільність

• Часті зміни урядів

• Слабка виконавча влада

• Сильний парламент

5.2. Загроза радикалізації

• Праві націоналістичні ліги

• Ліві революційні рухи

• Події 6 лютого 1934 р. — спроба правого перевороту

5.3. Народний фронт (1936–1938)

Склад:

• соціалісти

• комуністи

• радикали

Лідер: Леон Блюм

Реформи Народного фронту

• 40-годинний робочий тиждень

• оплачувані відпустки

• колективні договори

• підвищення зарплат

➡️ Вперше у Франції закладено основи соціальної держави.

6. Велика депресія у Франції

6.1. Особливості

• Почалась пізніше (1931–1932)

• Була тривалою

• Скорочення виробництва

• Зростання безробіття

6.2. Наслідки

• Соціальна напруга

• Посилення політичної боротьби

• Ослаблення економіки напередодні війни

7. Зовнішня політика

7.1. Безпекова стратегія

• Страх перед відродженням Німеччини

• Союзи з країнами Східної Європи

• Опора на Лігу Націй

7.2. Лінія Мажино

• Система оборонних укріплень на кордоні з Німеччиною

• Символ оборонної стратегії Франції

7.3. Політика у 1930-х

• Нерішучість у протидії агресії

• Обмежена підтримка Іспанської республіки

• Поступки Німеччині

8. Підсумки міжвоєнного періоду

Позитивні риси

✔ Відбудова економіки
✔ Соціальні реформи
✔ Демократичний устрій

Негативні риси

✖ Політична нестабільність
✖ Економічне ослаблення
✖ Страх перед війною

9. Узагальнюючий висновок

Франція у міжвоєнний період — це держава, яка прагнула безпеки й соціальної справедливості, але через політичну роздробленість і економічну вразливість виявилася недостатньо готовою до викликів кінця 1930-х років.

Раймон Пуанкаре

1. Хто він

• Французький політик, юрист

• Один із найвпливовіших діячів Третьої республіки

• Представник поміркованих правих сил

2. Політична кар’єра

• Прем’єр-міністр: 1912–1913, 1922–1924, 1926–1929

• Президент Франції: 1913–1920

3. Основні напрями діяльності

Економіка

• Провів фінансову стабілізацію 1926 р.

• Зупинив інфляцію

• Зміцнив французький франк

• Відновив довіру інвесторів

➡️ Реформа Пуанкаре — основа економічної стабілізації 1920-х.

Зовнішня політика

• Жорстка позиція щодо Німеччини

• Окупація Руру (1923) з метою примусити Німеччину платити репарації

• Орієнтація на систему союзів у Європі

4. Історичне значення

✔ Символ фінансової стабільності
✔ Захисник інтересів Франції
✖ Критикувався за надмірну жорсткість

Едуард Ерріо

1. Хто він

• Лідер Радикальної партії

• Представник лівоцентристських сил

• Політик-реформатор

2. Політична кар’єра

• Прем’єр-міністр: 1924–1925, 1926, 1932

• Мер Ліона (багаторічно)

3. Політичний курс

Внутрішня політика

• Демократичні свободи

• Світська держава

• Обмеження впливу церкви

• Помірні соціальні реформи

Зовнішня політика

• Курс на примирення з Німеччиною

• Підтримка Ліги Націй

• Співпраця з Великою Британією

4. Проблеми правління

• Фінансова нестабільність

• Відсутність чіткої економічної програми

• Короткочасність урядів

5. Значення

✔ Символ демократичних цінностей
✖ Політична слабкість у кризові моменти

Леон Блюм

1. Хто він

• Лідер Французької соціалістичної партії

• Інтелектуал, публіцист

• Перший соціаліст і перший єврей на посаді прем’єр-міністра Франції

2. Політична кар’єра

• Прем’єр-міністр: 1936–1937, 1938

3. Народний фронт

Очолив уряд Народного фронту (1936)

4. Ключові реформи

• 40-годинний робочий тиждень

• Оплачувані відпустки

• Колективні договори

• Підвищення зарплат

• Розширення прав профспілок

➡️ Соціальний прорив у французькій історії.

5. Проблеми

• Опір підприємців

• Економічні труднощі

• Загроза фашизму

• Тиск правих сил

6. Значення

✔ Засновник соціальної держави
✖ Обмежені можливості реалізації реформ

Едуар Даладьє

1. Хто він

• Лідер Радикальної партії

• Прагматичний політик

• Фігура перехідного періоду напередодні війни

2. Політична кар’єра

• Прем’єр-міністр: 1933–1934, 1938–1940

• Міністр оборони

3. Внутрішня політика

• Відхід від політики Народного фронту

• Скорочення соціальних витрат

• Посилення державного контролю

• Мілітаризація економіки

4. Зовнішня політика

• Прихильник політики умиротворення

• Учасник Мюнхенської угоди (1938)

5. Значення

✔ Спроба підготувати країну до війни
✖ Символ політичних поступок агресорам

Порівняльна таблиця

Узагальнення

Через діяльність цих чотирьох політиків видно еволюцію Франції міжвоєнної доби:
від фінансової стабілізації → через демократичні пошуки → до соціальних реформ і зрештою — до поступок перед загрозою війни.

Картель лівих сил

Франція, 1924–1926 рр.

1. Що таке Картель лівих сил

Картель лівих сил — це політичний союз лівоцентристських партій, створений для участі у парламентських виборах та формування уряду у Франції в середині 1920-х років.

➡️ Це перший досвід широкої коаліції лівих сил у міжвоєнній Франції
➡️ Передумова майбутнього Народного фронту (1936)

2. Причини створення

1. Втома суспільства від правих урядів

   • Жорстка політика Раймона Пуанкаре

   • Окупація Руру

   • Податковий тиск

2. Соціальна напруга

   • Інфляція

   • Зростання вартості життя

   • Невдоволення середнього класу та робітників

3. Політична фрагментація

   • Ослаблення традиційних партій

   • Пошук компромісу між лівими силами

3. Склад Картелю

Основні учасники:

• Радикальна партія
  (Едуард Ерріо — лідер)

• Французька соціалістична партія (SFIO)
  (Леон Блюм)

⚠️ Комуністи формально не входили до уряду, але підтримували його в парламенті.

4. Перемога на виборах 1924 року

• Картель переміг на парламентських виборах

• Едуард Ерріо очолив уряд

• Праві сили втратили більшість

5. Політика Картелю лівих сил

5.1. Внутрішня політика

• Захист демократичних свобод

• Посилення світського характеру держави

• Обмеження впливу католицької церкви

• Помірні соціальні реформи

• Плани податкових змін (частково нереалізовані)

5.2. Економічна політика

• Відмова від жорсткого курсу Пуанкаре

• Намагання скоротити державні витрати

• ❌ Відсутність чіткої програми фінансової стабілізації

• Недовіра інвесторів → падіння франка

5.3. Зовнішня політика

• Зближення з Великою Британією

• Курс на примирення з Німеччиною

• Підтримка Ліги Націй

• Виведення військ із Руру

6. Причини поразки Картелю (1926)

1. Фінансова криза

   • Знецінення франка

   • Відтік капіталів

2. Внутрішні суперечності

   • Радикали vs соціалісти

   • Відсутність єдиної економічної стратегії

3. Тиск фінансових кіл

   • Бізнес не довіряв лівому уряду

4. Слабкість урядів

   • Часті відставки

   • Нестабільність

➡️ У 1926 р. Картель розпався
➡️ До влади повернувся Раймон Пуанкаре

7. Історичне значення

Позитивне

✔ Демонстрація можливості лівої коаліції
✔ Посилення ролі парламенту
✔ Демократичний курс

Негативне

✖ Нездатність вирішити фінансові проблеми
✖ Політична нестабільність

8. Порівняння з Народним фронтом

9. Короткий висновок

Картель лівих сил — це перша спроба демократичних лівих партій Франції спільно керувати країною, яка показала політичну можливість коаліції, але також її економічну вразливість.