• Всеосвіта
  • Бібліотека уроків
  • Українська література
  • Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...»
Урок:

Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Мета уроку

  • Ознайомити учнів із поняттями “кларнетизму” та вітаїстичності як естетичних феноменів у поезії П. Тичини

  • Розкрити образну систему, музичність, оптимістичну тональність збірки «Соняшні кларнети»

  • Розвивати естетичне чуття, здатність до інтерпретації, творче мислення

  • Формувати повагу до поетичного слова, розуміння ролі митця в епоху змін

Цілі та завдання

Ціль

Завдання

Освітня

Ознайомити з поняттями кларнетизм, вітаїстичність, стилем збірки

Розвивальна

Навчити аналізувати поезії, визначати художні засоби, інтерпретувати образи

Виховна

Формувати естетичний смак, любов до поезії, повагу до митця та його вибору

Вміст уроку:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Вітаю, одинадцятикласники!

Сьогодні ми не просто читаємо вірші. Ми слухаємо їх — як слухають музику. Як відчувають мелодію весни, шелест липи, ніжний голос кохання.

Поезія Тичини — це не лише слова. Це звуки, барви, ритми, що торкаються серця. Це кларнет, що грає у душі.

Сьогодні ми відкриваємо поезію як простір світла, ніжності, віри. Як гармонію, що живе в кожному з нас. Дозвольмо собі чути — не лише очима, а й серцем. Бо поезія — це музика, яку ми носимо в собі

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

Мінілекція Збірка "Соняшні кларнети"

Свій стиль і світосприймання П. Тичина якнайповніше втілив у збірці «Соняшні кларнети» (1918 р., вийшла друком 1919 р.).

У ній передано переживання молодої людини, яка тонко відчуває ритми природи, сонячні спалахи, сприймає світ природи як оркестр і мріє про світлу любов і щасливе життя. Поет поєднав традиційні прийоми з новаторськими, з багатьох стилів витворив свій, неповторний, відомий у літературознавстві як кларнетизм.

Що ж таке кларнетизм?

Кларнетизм — термін на позначення стилю ранньої лірики П.Тичини. Кларнетизм виражається за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора, епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова) і формальних (розміщення строф і рядків).

Ознаки кларнетизму:

• музикальність і ритмічність строф;

• асоціювання — митець не копіює навколишній світ, а передає мінливі асоціативні враження;

• символізм поетичної мови — майже кожне слово стає символічним натяком, про що прямо сказати не можна, адже воно неосяжне й невловиме.

Кларнетизм характеризують такі поняття, як «кольоровий слух», «слуховий колір», «аристократичність духу», «поетичний всесвіт», «філософська ідея всеєдності».

Загальна характеристика збірки «Сонячні кларнети».

08016t9o-8007-161x191.jpg

Рік написання: 1918

Тема: вічна тема правдошукання митця

Головна думка: свобода та гармонія

Ідея: пов’язати мистецтво слова з духовним життям людини, її гуманістичними цінностями; божественне начало – у космосі, у людині; звеличення духовно багатої особи, сили людського розуму

Проблематика:

матерія і дух;

людина і світ;

життя і смерть;

сутність людини і творчості;

природа і кохання

Настрій: життєлюбство, радість очікування, юнацькі надії

Особливості: драматичні нотки.

Стиль: символізм, імпресіонізм, модернізм

Особливості:

🔹 Музичність (кларнет як символ)

🔹 Барвистість, синестезія (кольоровий слух)

🔹 Життєствердний настрій, віра в красу світу

Три тематичні блоки:

🔸 Пейзажна та інтимна лірика

🔸 Трагізм війни

🔸 Революційні мотиви

2

«Ви знаєте, як липа шелестить…» – зразок пейзажної лірики.

Робота над змістом вірша « Ви знаєте, як липа шелестить?»

  1. Прослухайте поезію.

  2. Виразно прочитайте.

    Ви знаєте, як липа шелестить

    У місячні весняні ночі? —

    Кохана спить, кохана спить,

    Піди збуди, цілуй їй очі,

    Кохана спить…

    Ви чули ж бо: так липа шелестить.

    Ви знаєте, як сплять старі гаї? —

    Вони все бачать крізь тумани.

    Ось місяць, зорі, солов’ї…

    «Я твій»,— десь чують дідугани.

    А солов’ї!..

    Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

  3. Історія написання поезії.

    08016tbn-6fe8-940x940.jpg

    Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік — це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки „Сонячні кларнети”.

  4. Паспорт твору.

    Автор: П. Тичина

    Рік написання: 1911

    Збірка: «Сонячні кларнети».

    Літературний рід: лірика

    Жанр: ліричний вірш або елегія

    Вид лірики: інтимна та пейзажна

    Напрям: модернізм

    Течія: поєднання символізму та імпресіонізму; «кларнетизм».

    Тема : вираження перших і тендітних емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя.

    Ідея: хвилюючі ноти передчуття щастя і глибинне злиття з природою, уславлення гармонії.

    Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі.

  5. Художні засоби.

    Епітети: місячні, весняні ночі, старі гаї;

    Метафори: сплять старі гаї, вони все бачать крізь тумани, чують дідугани;

    Оксиморон: сплять старі гаї – вони все бачать крізь тумани;

    Анафора : ви знаєте…; Асонанс літер е, і з вкрапленнями о (створюють ніжність, спокій, лунність, відчуття кохання);

    Алітерація л, н, с, п, ц, х, ч, ш, т ( дає можливість почути шелест листя з тихими нічними звуками);

    Риторичні запитання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні вес­няні ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?»),

    Риторичні окличні речення («А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, Як сплять гаї!)

    Синекдоха — „дідугани” (дерева).

  6. Символи.

    небо – безмежжя;

    місяць – символ вічності, світла;

    зорі – символ кохання, радості;

    липа – символ жіночності, кохання;

    золотий колір – багатство, радість, життя.

  7. Ліричний герой – закоханий юнак, сповнений почуттів, він звертається з риторичними запитаннями до уявних опонентів, які теж мають відчувати те, що і він, він закликає до рішучості, проте сам не виявляє цієї рішучості. Лише щира, закохана душа здатна бачити символічні образи природи, а закохані, очевидно, бачать спільні образи. І тому риторичне питання на початку вірша трансформується в риторичне ствердження. Ліричний герой знайшов однодумців, він не самотній у своїх почуттях!

3

Бесіда за змістом вірша:

  1. Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

  2. Що ви «побачили» , «відчули», слухаючи поезію?

  3. Який це художній прийом?

  4. У яких рядках відтворено картину природи? Яку?

  5. У яких – переживання ліричного героя? Із чим вони пов’язані?

  6. Що ж називається паралелізмом?

  7. Із якою метою він використаний?

  8. Які художні засоби допомагають відтворити красу кохання, силу почуттів?

4

Аналіз поезії «Арфами, арфами...» (1914р.)

  1. Прослухайте поезію.

  2. Прочитайте.

    Арфами, арфами —

    золотими, голосними обізвалися гаї

    Самодзвонними:

    Йде весна

    Запашна,

    Квітами-перлами

    Закосичена.

    Думами,думами —

    наче море кораблями, переповнилась блакить

    Ніжнотонними:

    Буде бій

    Вогневий!

    Сміх буде, плач буде

    Перламутровий…

    Стану я, гляну я —

    скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий

    З переливами:

    Йде весна

    Запашна,

    Квітами-перлами

    Закосичена.

    Любая, милая —

    чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай

    Там за нивами:

    Ой одкрий

    Колос вій!

    Сміх буде, плач буде

    Перламутровий…

  3. Паспорт твору.

    Автор: Павло Тичина

    Рік написання: 1914.

    Збірка: «Сонячні кларнети».

    Лірика: пейзажна

    Жанр: вірш

    Тема: зображення краси природи, приходу весни.

    Ідея: возвеличення весни як символу життя, краси й змін; оспівування кохання; передчуття великих, прекрасних змін у житті.

    Головна думка “Арфами, арфами”: автор передає у творі красу природи.

    Провідний мотив твору: гімн весні як символу любові, життя й натхнення

    Напрям: модернізм.

    Течія: поєднання символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму; «кларнетизм».

    Римування : перехресне.

    Віршований розмір “Арфами, арфами” : дактиль з хореем.

  4. Художні засоби.

    Епітети (плач перламутровий, золоті арфи, весна запашна, бій вогневий),

    Метафори (йде весна, обізвалися гаї)

    Повтори (арфами, арфами; квітами-перлами)

    Пестліви слова

    Неологізми – ніжнотонні, самодзвонними.

  5. Образи.

    людей: ліричний герой – мрійливий і обдарований, він насолоджується приходом весни, кохання й відчуттям змін у житті; уявна кохана;

    природи: весна, струмочки, ниви, квіти,жайворон;

    предметів і явищ: кораблі, думи, колос вій, сміх, плач, бій.

  6. Символічні образи.

    весна – символ оновлення життя, кохання, змін;

    бій – символ життєвих змагань

    08016uc0-c977-560x324.jpg

5

Ґронування

Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «весна»? Створіть асоціативне ґроно до слова "весна"

6

Автобіографічна основа вірша

«О, панно Інно…»

  1. Прослухайте поезію.

  2. Прочитайте.

    О,панно Інно, панно Інно!

    Я — сам. Вікно. Сніги…

    Сестру я Вашу так любив —

    Дитинно, злотоцінно.

    Любив? — Давно. Цвіли луги…

    О,панно Інно, панно Інно,

    Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.

    Сніги, сніги, сніги…Я Ваші очі пам’ятаю,

    Як музику, як спів.

    Зимовий вечір. Тиша. Ми.

    Я Вам чужий — я знаю.

    А хтось кричить: ти рідну стрів!

    І раптом — небо… шепіт гаю…

    О ні, то очі Ваші. — Я ридаю,

    Сестра чи Ви? — Любив…

    “О, панно Інно”

  3. Паспорт твору.

    Автор : Павло Тичина

    Рік написання: 1915.

    Збірка: «Сонячні кларнети» (у другому виданні).

    Рід: інтимна лірика.

    Жанр: ліричний вірш.

    Тема: Звертання Павла Тичини до панни Інни зі своїми почуттями та спогадами!!

    Ідея: утвердження думки про непостійність і суперечливість кохання як великого почуття; своєрідна сповідь-звернення ліричного героя перед собою про свої почуття.

    Головна думка: Передача ніжних та щирих почуттів. Намагання відкрити своє серце панні,яку кохає.

    Провідний мотив твору : туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього.

    Напрям : модернізм

    Течія : поєднання імпресіонізму (кольори, звуки), символізму (наявність образів — символів) та неоромантизму (увага до внутрішнього світу ліричного героя)

    Віршовий розмір “О панно Інно”: 5-стопний ямб

    Римування: кільцеве

    Рима: чоловіча(2 і 3 рядки), жіноча (1 і 4 рядки)

  4. Художні засоби.

    Епітети: зимовий вечір, вам чужий, рідну

    Метафори: любові усміх квітне – ще й тлінно

    Порівняння: Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів

    Рефрен: О, панно Інно, панно Інно

    Авторські неологізми: дитинно, злотоцінно

    Персоніфікація (уособлення): «шепіт гаю…»;

    Риторичне питання: «…Сестра чи Ви?».

  5. Образи.

    08016uc9-2b53-940x436.jpg

  6. Поеія “О панно Інно” — найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю.

    Самотність героя, що страждає від кохання, підкреслено білим кольором зими – “сніги”. В уяві ліричного героя образ Інни і її сестри злилися в один. І спогад про нещасну любов вирішується драматично:

    Сестра чи Ви? Любов…

    І знову зорові враження переходять у музичні: “Я ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів”, а слухові переходять в зорові: “І раптом небо… шепіт гаю…О ні, то очі Ваші”.

    Для характеристики закоханості ліричного героя автор використовує неологізми, щоб підкреслити унікальність цього почуття, яке не подібне на будь-чиє ще: дитинно (бо саме для дитини найбільш притаманна наївність, щире захоплення), злотоцінно (це кохання цінувалося вище за будь-який скарб).

    Драматизм переживання, збуреність душі увиразнюють також різностоповий ямб, психологічні, логічні й ритмічні паузи, діалогічність, численні асонанси й алітерації, фоносимволіка.

7

Творче конструювання.

Створіть монолог ліричного героя — звернення до Інни або до себе

🔹 Використайте риторичні запитання, звертання, паузи.

🔹 Передайте внутрішній конфлікт, сумнів, ніжність.

8

Рефлексія.

📓 ЩОДЕННИК ВРАЖЕНЬ

💭 1. Мої емоції після читання.

🎨 2. Образ, який вразив мене найбільше.

🔍 3. Фраза з поезії, яка лишила слід.

🖼️ 4. Я асоціюю цей вірш із…

✉️ 5. Якщо б я писав(ла) листа панні Інні…

9

Домашнє завдання.

🔹Вивчити напам'ять поезію Павла Тичини (одну на вибір).

🔹Створіть ілюстрацію або колаж до поезії (на вибір).

Опис, який учні побачать після проходження уроку

Молодці!

Дякую за вашу плідну роботу на уроці.

Приємно бачити таку зацікавленість.

Рефлексія від 2 учнів

Сподобався:

0

Так: 2

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 2

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 2

Так: 0

Рекомендуємо

4. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...»

4. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»). Поезії «Арфами, арфами...», «О панно Інно...»,  «Ви знаєте, як липа шелестить...»

620

Аватар профіля Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
11 клас

20 грн

" Блакитна панна"

" Блакитна панна"

680

Аватар профіля Кудревич Інна Василівна
Українська література
10—11 клас та I—III курси

20 грн

В. Голобородько. «Наша мова», «Теплі слова». Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти.

В. Голобородько. «Наша мова», «Теплі слова». Наскрізний патріотизм, філософічність, фольклорна основа його поезій, народознавчі аспекти.

390

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська література
8 клас

33 грн

Творчість П.Тичини

Творчість П.Тичини

423

Аватар профіля Пантюк Людмила Іванівна
Українська література
11 клас

30 грн

Тематика проєкту: «Панно (інсталяція) за мотивами українських народних казок»

Тематика проєкту: «Панно (інсталяція) за мотивами українських народних казок»

374

Аватар профіля Рєутова Наталія Миколаївна
Технології
5 клас

20 грн

Тема: Практичне заняття. Феномен українського шістдесятництва.

Тема: Практичне заняття.  Феномен українського шістдесятництва.

680

Аватар профіля Степанюк Сергій Степанович
Історія України
11 клас

83 грн

66 грн

Схожі уроки

Василь Стефаник. Життєвий та творчий шлях.

Василь Стефаник. Життєвий та творчий шлях.

663

Аватар профіля Білецька Оксана Вікторівна
Українська література
10 клас

Ліна Костенко. Творчий шлях. Громадянська позиція митця

Ліна Костенко. Творчий шлях. Громадянська позиція митця

776

Аватар профіля Ніколенко Марина Олександрівна
Українська література
11 клас

М.Коцюбинський. Повість "Дорогою ціною"

М.Коцюбинський. Повість "Дорогою ціною"

818

Аватар профіля Кот Оксана Анатоліївна
Українська література
8 клас

Григір Тютюнник "Климко". Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Ідея самопожертви

Григір Тютюнник "Климко". Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Ідея самопожертви

2264

Аватар профіля Бурбела Людмила Василівна
Українська література
7 клас

О. Кобилянська. «Valse melancolique»

О. Кобилянська. «Valse melancolique»

410

Аватар профіля Вусата Юлія Анатоліївна
Українська література
10 клас

М. Гоголь. Повість «Тарас Бульба». Внутрішній епічний розмах твору; піднесено героїчний образ головного героя.

М. Гоголь. Повість «Тарас Бульба».  Внутрішній епічний розмах твору; піднесено героїчний образ головного героя.

650

Аватар профіля Вусата Юлія Анатоліївна
Українська література
9 клас