Мінілекція Збірка "Соняшні кларнети"
Свій стиль і світосприймання П. Тичина якнайповніше втілив у збірці «Соняшні кларнети» (1918 р., вийшла друком 1919 р.).
У ній передано переживання молодої людини, яка тонко відчуває ритми природи, сонячні спалахи, сприймає світ природи як оркестр і мріє про світлу любов і щасливе життя. Поет поєднав традиційні прийоми з новаторськими, з багатьох стилів витворив свій, неповторний, відомий у літературознавстві як кларнетизм.
Що ж таке кларнетизм?
Кларнетизм — термін на позначення стилю ранньої лірики П.Тичини. Кларнетизм виражається за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора, епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова) і формальних (розміщення строф і рядків).
Ознаки кларнетизму:
• музикальність і ритмічність строф;
• асоціювання — митець не копіює навколишній світ, а передає мінливі асоціативні враження;
• символізм поетичної мови — майже кожне слово стає символічним натяком, про що прямо сказати не можна, адже воно неосяжне й невловиме.
Кларнетизм характеризують такі поняття, як «кольоровий слух», «слуховий колір», «аристократичність духу», «поетичний всесвіт», «філософська ідея всеєдності».
Загальна характеристика збірки «Сонячні кларнети».
Рік написання: 1918
Тема: вічна тема правдошукання митця
Головна думка: свобода та гармонія
Ідея: пов’язати мистецтво слова з духовним життям людини, її гуманістичними цінностями; божественне начало – у космосі, у людині; звеличення духовно багатої особи, сили людського розуму
Проблематика:
матерія і дух;
людина і світ;
життя і смерть;
сутність людини і творчості;
природа і кохання
Настрій: життєлюбство, радість очікування, юнацькі надії
Особливості: драматичні нотки.
Стиль: символізм, імпресіонізм, модернізм
Особливості:
🔹 Музичність (кларнет як символ)
🔹 Барвистість, синестезія (кольоровий слух)
🔹 Життєствердний настрій, віра в красу світу
Три тематичні блоки:
🔸 Пейзажна та інтимна лірика
🔸 Трагізм війни
🔸 Революційні мотиви
.png)
.png)