Фенологічні спостереження під час проведення дослідів

Мета: продовжуємо набувати навички дослідної роботи, знайомимося з фенологічними фазами росту і розвитку рослин.

У навчально – дослідній роботі велику роль відіграє систематичне ведення фенологічних спостережень. Спостереження за різними фазами росту і розвитку піддослідних рослин дають можливість краще пізнати біологічні особливості сільськогосподарських рослин, допомагають зрозуміти вплив як усього комплексу агротехнічних заходів, так і дію досліджуваного фактора на рослини. У процесі фенологічних спостережень потрібно враховувати зміну умов зовнішнього середовища, в якому перебувають рослини протягом вегетаційного періоду. Тому поряд з фенологічними слід вести й метеорологічні спостереження.

Мета фенологічних спостережень полягає в тому, щоб за зміною зовнішніх ознак встановити процес розвитку рослин. Ще до початку фенологічних спостережень юннати знайомляться з фазами росту і розвитку рослин і складають план ( схему) спостережень. Для цього відмічають час сівби і строки настання основних фаз вегетації сільськогосподарських рослин.

Прийнято відмічати початок фази і повну фазу. Початок фази відмічають , коли в фенофазу вступило 10% рослин, а повну – 75% рослин. Кількість рослин, які вступили в фазу, визначають підрахунком або візуально.

У окремих груп сільськогосподарських рослин відмічають такі фази вегетації:

• Озимі культури ( пшениця, жито, ячмінь ) – поява сходів, кущіння, відновлення вегетації навесні, вихід у трубку, колосіння, цвітіння, стиглість зерна ( молочна, воскова і повна);

• Зернобобові культури ( горох, соя, сочевиця та інші ) – сходи, поява третього справжнього листка, утворення суцвіть ( бутонізація ), цвітіння, достигання насіння;

• Кукурудза – сходи, поява третього листка, кущіння ( поява пасинків ), викидання суцвіття, цвітіння чоловічих і жіночих квіток, молочно – воскова і повна стиглість зерна;

• Соняшник – сходи, утворення 1 – 2- ої пари справжніх листків, утворення суцвіть, цвітіння, достигання зерна.

У овочевих культур методикою досліджень прийнято відмічати такі фенофази.

• Капуста – поява сходів, утворення 1, 3,5 – го справжніх листків, висаджування розсади у відкритий грунт, утворення розетки, зав’язування головок, технічна стиглість.

• Пасльонові ( помідори, баклажани, перець ) – висівання в теплиці або парники, утворення 2 – 3 пар справжніх листків, пікірування розсади, висаджування розсади у відкритий грунт, бутонізація, початок цвітіння, масове цвітіння, зав’язування плодів, поява поодиноких плодів бурої стиглості, час першого і останнього збирання врожаю, засихання бадилля.

• Гарбузові ( огірки, гарбузи, кабачки, кавуни, дині ) – сходи, розгортання 1 і 3 справжніх листків, утворення бокових пагонів, бутонізація, цвітіння, зав’язування плодів, достигання.

• Коренеплоди ( цукрові, кормові, столові буряки, морква та інші) – сходи, фаза вилочки, поява 2 пари справжніх листків, початок потовщення кореня, змикання міжрядь, утворення коренеплодів, пожовтіння нижніх листків, технічне достигання.

• Картопля – сходи ( перші і масові ), бутонізація, цвітіння (початок і кінець ), в’янення бадилля, технічне достигання.

• Цибуля, часник – висівання, поява сходів, утворення цибулин, вилягання пера, збирання врожаю.

Протягом вегетаційного періоду потрібно визначати густоту стояння рослин, висоту рослин на дослідній і контрольній ділянках.

Метеорологічні дані використовують при аналізі обліку і спостережень за грунтом і рослинами. Аналіз проводять за такими періодами росту:

• Від посіву насіння до появи масових сходів;

• Від масових сходів до початку утворення коренеплодів, цибулин, плодів огірка і баштанних культур;

• Від утворення коренеплоду і цибулини до початку їх технічної стиглості;

• Від початку технічної стиглості до збору коренеплодів і цибулин;

• Від висадки розсади в грунт до початку формування головки капусти або до початку збору плодів томатів;

• Від початку формування головки до збору капусти;

• Від першого і до останнього збору урожаю багатозборових культур.

Початок і кінець кожного періоду відмічають датами. За ці періоди визначається сума температур, мінімальні середні і максимальні температури повітря, кількість днів із середньою температурою повітря вище 10 – 15 градусів, суму опадів і середню вологість повітря.

Найбільш відповідальним процесом у всій дослідницькій роботі є облік урожаю. Урожай овочевих культур враховують тільки суцільним методом, зважуючи його з усієї облікової ділянки. Урожай багатозборових культур ( огірки, томати, капуста, горох) збирають регулярно при настанні технічної стиглості, не допускаючи перестигання і огрубіння продукції.

Під час збору і обліку урожаю овочевих культур треба дотримуватись вимог встановлених на овочі Держстандартом при підготовці їх до реалізації. Всю валову продукцію ділять на дві групи – товарну і нетоварну. Для оцінки якості урожаю овочевих культур з кожної ділянки відбирають середні проби із товарної частини продукції і визначають: середню вагу одиниці продукції (головки, плоду, коренеплоду), смакові і засолочні якості, лежкість при зимовому зберіганні, вміст сухих речовин, цукрі, вітамінів та ін.. Смакові якості встановлюють закритою дегустацією у свіжому, вареному, засоленому вигляді. Смак оцінюють за п’ятибальною шкалою.

Результати дослідів кожен учень записує в щоденник..Дослідницька робота учнів допомагає їм краще зрозуміти зміни, що відбуваються в житті рослин і на власному досвіді переконатися, яку роль відіграють знання людини в підкоренні природи на користь суспільству.