Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни.

Мета уроку: розширити поняття учнів про етноси; познайомити з найпоширенішими мовними сім’ями; дати поняття про однонаціональні та багатонаціональні країни; продовжити формування навичок роботи з картами атласу, довідковим і додатковим матеріалом; зміцнювати внутрішню самосвідомість, гордість за приналежність до української нації, почуття національної гідності.

IV.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Сучасна Україна — багатонаціональна держава, де прожи­вають більше 100 націй та народностей. Усі вони складають український народ.

Вивченням культури, побуту, походження та розселення на­родів займається етнографія (грец. ethnos — «народ», grapho — «пишу»).

В етнографії прийнято виділяти три стадії формування етносу: плем’я, народність, нація.

1. Поняття про етнос. Нація як вища форма етносу.

А) Етнічний склад населення

Етнос — стійка спільнота людей, що історично склалася на певній території. У ній люди мають власну мову, культуру, усві­домлюють свою єдність і відмінності від інших етносів. У ході роз­витку етносу формуються характерні ознаки матеріальної та духов­ної культури, етнічна самосвідомість. Основними формами етносу є плем’я, народність, нація.

Плем’я — це група людей, що має свою територію, примітивну економічну єдність, звичаї та складається з кількох родів. Поступове змішування племен призвело спочатку до виникнення союзів, а по­тім і народностей.

Народність — це спільнота людей, яка історично склалася на основі об’єднання племен і має спільні територіальні, мовні та економічні ознаки. Коли спільні ознаки мови, культури, єдності території набувають стійкого характеру, народність пере­творюється в націю.

Нація (від лат. паііоп — народ) — це населення певної терито­рії, яке має спільні звичаї, походження, історію розвитку, мову.

Культуру, побут, походження та розселення народів вивчає на­ука етнографія.

Більшість вчених вважає, що у сучасному світі існує від 3 до 5 тис. малих і великих народів. За статистичними даними, 321 на­род налічує у своєму складі понад 1 млн. осіб, 7 народів — більше ніж 100 млн. (китайці (ханьці) — 1190 млн, хіндустанці — 265, бен-ґальці — 225, американці — 205, бразілійці — 175, росіяни — 150, японці — 123).

Етнічний склад населення постійно змінюється. Інтенсивні мі­грації та урбанізація сприяють консолідації (гуртуванню) та асимі­ляції (розчиненню) етносів. Прикладом консолідації є формування сучасної швейцарської нації на підставі німецького, французького, італійського та романського (нащадків древніх римлян) етносів. Процеси асиміляції, на думку деяких вчених, відбуваються в США навколо англо-американського етносу.

Б) Класифікація країн за національним складом населення

За національним складом населення у світі виділяють три групи країн: однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні. Одно національними вважають країни, в яких понад 90 % населення складають представники однієї нації (Данія, Швеція, Портуґалія, Італія, Ірландія, Греція, Південна Корея, Японія, Ємен, Банґладеш, Саудівська Аравія та ін.). Класичним прикладом двонаціональної країни є Бельґія, де проживають фламандці і валлони. Більшість країн світу є багатонаціональними. Найбільш строкатий етнічний склад в азіатських країнах — Індії та Індонезії, в них проживає по­над 100 народів. Саме у країнах з багатонаціональним складом на­селення часто виникають міжетнічні суперечності.

В) Мови народів світу

Головною ознакою народу є спільність мови. Тому найбільш уживана класифікація народів базується на мовному факторі. У су­часному світі нараховується близько 5 тис. різних мов. Детально встановити їх кількість дуже важко, бо деякі області земної кулі недостатньо вивчені в лінгвістичному плані. 3/4 всіх мов не мають писемності. Найбільше мов реєструється там, де етнічний розвиток відбувається на рівні племен або народностей. «Світовим рекорд­сменом» за чисельністю мов є острів Нова Ґвінея, де нараховується понад 1 тис. мов.

За ступенем спорідненості мови об’єднують у мовні сім’ї і мовні групи.

Створити схему класифікації народів, які проживають в Україні. (дивіться мал.205 на ст.269 у підручнику Бойко В., Дідчук І. "Географія 8 клас") Схему записати у своєму робочому зошиті та прикріпити фото цієї роботи у завдання.

Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=XlHukpy319w

Сусідні етноси України (робота з картою)

   Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки (найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн. поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків: депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України, чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти Донбасу).

ЗАПИТАННЯ: Які етноси сусідніх країн проживають в Україні? Де вони розміщені? Які зміни в їхній кількості відбулися останніми десятиліттями?

Завдання : Записати відповідь на запитання до інформації.