«Енеїда» - прекрасна й безсмертна перлина української літератури. Котляревський правдиво і переконливо змалював епоху України своїх часів і народність цього твору одна із найважливіших ознак, що виявляється у відображенні духовного життя українського народу. Отже, щоб збагнути національний колорит поеми, нам потрібно пригадати зміст твору. «Енеїда» — енциклопедія життя українського народу. Легко і невимушено вплітаються у сюжет поеми описи різних аспектів життя українців. У структурі поеми описано народні вірування, звичаї, ігри, обряди, справи, побут, кухню й одяг.
І. Котляревський з гумором описує порядки в судах, війську, канцеляріях. Місце у поемі знайдено й розповіді про влаштування українських шкіл. У поемі відбито народну мову періоду Гетьманщини, у ній наводяться зразки не тільки мови суто народної, але й мови, притаманної козацькій верхівці, фактично новоутвореному українському дворянству. Українське присутнє у поемі в усьому. Етнічна картина Європи й Азії у поемі також проходить через «українізацію»Еней-козак зустрічає в античному світі знайомі йому сучасні народи: гішпанців, прусів, татарву, ляхів, турчинів. У поемі минуле стало сучасним, сучасне — минулим, героїчне — побутовим, а побутове — піднесено-урочистим.
1.Закінчіть речення.
1.Греки зруйнували… (Трою).
2.Внук троянського царя мав ім’я… (Еней).
3.Еней виконував волю… (богів).
4. Еней мандрує в пошуках… (Італії).
5.Троянці на чолі з Енеєм блукали… (7 років по різних морях та країнах).
6.Після гостинної зустрічі на Латинській землі на троянців чекала війна з… (рутульцями).
2. «Словникова мозаїка».
Пародія — комічне або сатиричне наслідування іншого художнього твору.
Бурле́ск — (фр. burlesque, італ. burla — жарт) стиль сатиричної літератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект.
Травесті́я (від італ. travestire — перевдягати) — один із різновидів бурлескної, гумористичної поезії, в якому твір серйозного або й героїчного змісту та відповідної форми переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів
Алюзія (лат. allusio — жарт, натяк) — художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, сюжету чи образу, а також історичної події з розрахунку на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст.
.png)
