Е. По "Золотий жук"

Едгар Аллан По

Едгар Аллан По – американський письменник, поет, літературний критик і редактор, представник американського романтизму. Творець форми сучасного детектива і жанру психологічної прози. Він увійшов до когорти найвідоміших класиків американської літератури.

У 1827 році, ще перед початком служби, Едгар По надрукував першу поетичну збірку «Тамерлан» тиражем всього в 50 екземплярів. Він підписався псевдонімом Бостонець.

Восени 1833 р. Е. По взяв участь у літературному конкурсі. Він переміг у номінаціях “найкраще оповідання” та “найкращий вірш”.

Найвідоміші твори Едгара По

Золотий жук (1843)

Чорний кіт (1843)

«Серце виказало» (1843)

«Людина натовпу» (1840)

Вбивства на вулиці Морг (1841)

Падіння дому Ашерів (1839)

Вірші: Ворон (1845) та Ельдорадо (1849)

Едгар По був одним з перших американських письменників, які зробили новелу основною формою своєї творчості. Він намагався заробляти виключно літературною діяльністю, в результаті чого його життя і кар’єра були пов’язані з важкими фінансовими труднощами.

За двадцять років творчої діяльності Едгар По написав 2 повісті, 2 поеми, одну п’єсу, близько 70 оповідань, 50 віршів і 10 есе, які друкувалися в журналах та альманахах, а потім зібраних в збірники.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/edgar-po-biografiya-skorocheno

"Золотий жук"

Жанр – новела

Тема: розгадування таємниці захованого скарбу Леграном.

Ідея: утвердження не сили золота, а сили людської думки, багатства уяви та розуму особистості, завдяки яким Легран і знайшов скарби.

Дія відбувається в Південній Кароліні на острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя

Композиційний принцип – «розповідь в розповіді». Такий спосіб побудови твору дозволяє представити різні точки зору на одну подію, створити емоційне напруження, таємничу атмосферу.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/zolotiy-zhuk-analiz

Детективна література

Ознаки детективу. Характерними особливостями детективу є:

1) наявність злочину й загадки, пов’‎язаної з ним;

2) злочин повинен бути розкритий не за допомогою збігів, випадковостей чи фантастичних подій, а виключно логічним методом;

3) образ сищика (слідця) — того, хто розгадує таємницю, який має бути найрозумнішим серед персонажів і не може бути злочинцем;

4) у слідця має бути щиросердний друг, який спостерігає за розгадуванням таємниці, а нерідко розповідає про хід розслідування читачам;

5) мінімум описів і відсутність розлогих характеристик;

6) читач має рівні з персонажами можливості для розкриття загадки, він неначе включений у процес розумової дії, пов’‎язаної з розслідуванням;

7) у фіналі загадка обов’‎язково має бути розгадана, а зло викрите.

Детектив (англ. detective — агент розшуку, з латин. detectio — розкриття) — різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розкривається певна таємниця, пов’‎язана зі злочином.

https://zarlit.com/textbook/7klas_1/23.html