Ознайомтеся з теоретичним матеріалом до уроку.
Матеріал складається з двох частин: «Складники достовірності соціологічного знання в кількісних дослідженнях» та «Складники достовірності соціологічного знання в якісних дослідженнях».
Складники достовірності соціологічного знання в кількісних дослідженнях
Забезпечення надійності, валідності, достовірності, що залежить від респондента, достовірності, що залежить від дослідника, а також репрезентативності як складників достовірності в кількісних дослідженнях дає змогу отримати дані, які слугуватимуть базою для подальшого аналізу та інтерпретації з метою досягнення достовірності результативного соціологічного знання.
Варто коротко окреслити сфери застосування зазначених концептів. Надійність, валідність та достовірність, що залежить від респондента, є підвалинами якісного соціологічного вимірювання, тобто вимогами до розроблення соціологічного інструментарію для кількісних досліджень. Достовірність, що залежить від дослідника, є універсальною властивістю, що чинить вплив на будь-якому етапі дослідження — починаючи від формулювання загальної ідеї дослідження й закінчуючи оформленням фінальних висновків. Репрезентативність є визначальним фокусувальним параметром, який зумовлює релевантність проведеного дослідження щодо застосовності його результатів до певної сукупності індивідів, яких ми можемо безпомилково масштабувати на основі використаної вибірки.
Надійність
Поняття надійності пов’язане з відсутністю помилок вимірювання. Останні в соціологічній науці поділяють на випадкові та невипадкові (або систематичні)1. З численних дефініцій надійності, які можна побачити в методичній літературі, найлаконічніша належить П. Алрек та Р. Сетлу, котрі характеризують надійність як «свободу від випадкових помилок» (на відміну від валідності, яку визначають як «свободу і від випадкових, і від систематичних зміщень даних соціального дослідження») [Alreck & Settle, 1985: p. 64].
Коли йдеться про комплексні вимірювальні інструменти для масових опитувань, поняття надійності доцільніше використовувати в ролі відтворюваності вимірювання. Надійність пов’язана з повторюваністю, якщо здійснюється неодноразове вимірювання тих самих соціальних феноменів із використанням того самого вимірювального інструмента. Що стійкішими є результати вимірювання у повторних спробах, то надійнішим є комплексний вимірювальний інструмент. І навпаки — чим менш схожими виявляються результати у повторному вимірюванні, тим менш надійним є цей інструмент [Carmines & Zeller, 1979: pp. 11–12].
Установлення надійності інструмента вимірювання фактично передбачає розв’язання двох завдань: визначення надійності самого показника та визначення надійності показника через надійність усіх вихідних ознак [Паниотто, 1986: с. 67].
Тому перейдемо до підходів перевірки надійності, вважаючи, що різні види надійності можуть розглядатися як різні методи її перевірки. У соціологічній літературі здебільшого йдеться про такі підходи [Trochim, s.a.]:
– ретестова надійність (test-retest reliability);
– надійність паралельних форм (parallel forms reliability);
– надійність внутрішньої узгодженості (internal consistency reliability).
Характеристики підходів до перевірки надійності наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Підходи до перевірки надійності комплексних вимірювальних інструментів
Підхід | Кількість замірювань | Необхідність панелі | Статистичні критерії | Що береться до уваги |
Ретестова надійність | 2 | Так | Кореляція | Вибір проміжку часу між тестами |
Надійність паралельних форм | 2 | Так | Кореляція | Побудова паралельних форм, які є ідентичними за змістом |
Надійність внутрішньої узгодженості | 1 | Ні | Кореляція, коефіцієнт альфа Кронбаха | Вибір методу встановлення узгодженості |
Валідність
Як суттєва складова обґрунтування достовірності соціологічного знання, здобутого в кількісних дослідженнях, процес валідизації складається з чотирьох етапів: теоретичної валідизації, вибору різновиду інструмента вимірювання, емпіричної валідизації та розроблення норм або критерійних рівнів.
Достовірність, що залежить від респондента, та достовірність, що залежить від дослідника
Існує два підходи до тлумачення поняття «достовірність». У межах першого воно розуміється як ступінь відповідності здобутого знання дійсності [Волович, 1974: с. 22], а в межах другого — як можливість і/або бажання респондента повідомити інформацію, що цікавить дослідника [Шмелев, 1996: сс. 154–155]. З цих двох альтернатив ми тяжіємо до другого підходу, оскільки перший в контексті сучасного термінологічного поля пов’язаний із валідністю. Крім того, ми вважаємо за необхідне додати ще один напрям дослідницької активності, який є особливо важливим у контексті міркувань про достовірність комплексних вимірювальних інструментів — це робота з так званими когнітивними зміщеннями.
Репрезентативність
Репрезентативність є властивістю вибірки відтворювати характеристики генеральної сукупності. Репрезентативність базується на застосуванні принципу ймовірнісного добору.
Одним із перших завдань вибіркового дослідження є перехід від об’єкта дослідження до вибіркової сукупності, який доцільно здійснювати за такою схемою: об’єкт дослідження => генеральна сукупність => основа вибірки => одиниці добору => одиниці спостереження.
Складники достовірності соціологічного знання в якісних дослідженнях
Теоретичні засади достовірності є універсальними та загальними для кількісних і якісних методів: крім внутрішньої валідності (credibility — наскільки результати заслуговують на довіру і є вірогідними з точки зору того, кого досліджують) та зовнішньої валідності (transferability — наскільки отримані результати можна використати для генералізації досліджуваного феномена), це також комплексна достовірність, що містить такі критерії, як правдоподібність, надійність та підтверджуваність [Cypres, 2017; Trochim, s.a.].
Основні відмінності між критеріями достовірності для якісних та кількісних досліджень наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
Основні відмінності між критеріями достовірності для якісних та кількісних досліджень
Критерії достовірності | Якісне дослідження | Кількісне дослідження |
Контекстуальне розуміння | Прагне забезпечити багате контекстуальне розуміння досліджуваного явища. Наголошує на складності та глибині досвіду та поглядів кожного з учасників. | Зосереджене на узагальненості та статистичній репрезентативності. Націлене на встановлення закономірностей та зв’язків між змінними. |
Суб’єктивність та інтерпретація | Визнає суб’єктивність дослідника та враховує її вплив на інтерпретацію результатів. Визнає численні точки зору та можливі різні інтерпретації учасників дослідницького процесу (прагне мінімізувати помилки, але врахувати розбіжності). | Прагне звести до мінімуму упередженість і суб’єктивність дослідника. Наголошує на об’єктивності та повторюваності висновків. |
Акцент на процесі | Передбачає динамічний та інтерактивний характер дослідницького процесу. Вимагає документування та обґрунтування рішень, ухвалених на всіх етапах дослідницького проєкту (стандартизує, але не виключає креативності). | Наголошує на важливості стандартизованих процедур і можливості відтворення. Зосереджене на заздалегідь визначених методах і протоколах. |
Гнучкість і поява нових смислів | Дозволяє гнучкість та появу нових ідей і тем під час дослідницького процесу. Відкрите до несподіваних знахідок. | Зосереджується на перевірці заздалегідь сформульованих гіпотез і суворому дотриманні протоколів дослідження. Прагне звести до мінімуму вплив неочікуваних або нестандартних спостережень. |
Можливість перенесення проти можливості узагальнення | Передбачає можливість перенесення результатів у інші контексти чи ситуації. Містить детальні описи умов, за яких відбувався збір інформації, щоби читачі могли оцінити відповідність знахідок іншим умовам (цінується «гранулярність» досвідів). | Прагне до формулювання універсальних висновків та застосування узагальнених результатів до якомога ширшої групи населення. |
Епістемологічна перспектива | Віддає належне суб’єктивному виміру та соціально сконструйованій реальності. Визнає роль інтерпретації та контексту. | Націлене на об’єктивність і прагне розкрити універсальні закони чи причинно-наслідкові зв’язки. Прагне до відстороненого спостереження та вимірювання. |
.png)
