Доколумбова Америка

Які ознаки має цивілізоване суспільство?

Міста-держави мая

Народ мая задовго до нашої ери розселився на теренах півострова Юкатан (сучасні Беліз, Гватемала, захід Сальвадору і Гондурасу, південь Мексики). Цивілізація мая існувала приблизно з 2000 р. до н. е., а її процвітання припадає на ІІІ—IV ст. Вона складалася з багатьох незалежних міст-держав (Чичен-Іца, Тікаль, Ушмаль, Паленке та ін.), які майже безперервно воювали між собою. Їх очолювали верховні вожді. Із родини володаря походили впливові жерці та знать. (Крім заможності, їх вирізняли особливі татуювання та модна тоді, набута спеціально, косоокість). Впливом у суспільстві користувалися також чиновники (ахкухуноб), які стежили за порядком, та військові, звання яких не передавалися в спадок.

Землю ділили між землеробами. Майстри (ахнуен) виготовляли ремісничі вироби. Мая добре розумілися на вирощуванні томатів, червоного перцю, какао, кукурудзи, картоплі, тютюну тощо. Вони вправно полювали та рибалили. Послуговувалися особливим ієрогліфічним письмом, яке вдалося розшифрувати лише в XX ст., а також, як і індійці, ввели поняття «нуль» у математику. Вони зводили стадіони для гри в м’яч та величні, прикрашені барельєфами храми. Наприклад, легендарний «Палац масок» оздобили сотнями зображень чотириликого бога дощу Чака, начебто здатного карати віровідступників.

Фрагмент фасаду палацу масок, м. Каба, Юкатан

Мая дотримувалися циклічного повторення численних ритуалів і церемоній за власним досконалим календарем. Практикували жертвоприношення. Землю уявляли як плоску й чотирикутну. Численні боги, у яких вірили мая, часто були багатоликими, інколи уявлялися як чотири особи, до того ж мали супутника протилежної статі. Кожен «небесний» бог мав свого підземного двійника. Вони уоособлювали сили і явища природи, а також були покровителями професій, суспільних станів та навіть рослин, як-от бог кукурудзи (маїсу), якого вважали одним з основних божеств.

На початку X ст. майже на всій території, заселеній мая, припинилося будівництво, різко скоротилася кількість населення, мешканці покинули більшість міст. Ймовірно, причинами такого колапсу могли бути епідемії, виснаження природних ресурсів через перенаселеність міст, а також посухи. Класична цивілізація мая зникла, але народ мая живе на тих самих територіях, частково зберігши традиції та мову.

Висловте власну думку про причини занепаду цивілізації мая.

Держава ацтеків

Ацтеки у XII ст. прийшли з півночі в долину Мехіко і поселилися там, де їм дозволили, — на острові посеред озера. Так було засновано столицю майбутньої імперії — місто Теночтітлан. Спочатку вони платили данину наймогутнішому в околицях місту-державі. Згодом самі утворили військово-політичний союз трьох міст-держав Месоамерики (Теночтітлан, Тескоко і Тлакопан), який, власне, й відомий як Імперія ацтеків. Існував він у 1428-1521 роках. Союзники разом підкорили місцеві племена. Однак уміло скористалося загарбаннями лише місто-держава Теночтітлан, яким тоді управляв Монтесума І.

Імперію очолював Великий тлатоані (правитель), якого спочатку обирали представники вищої знаті, керівники кварталів столиці та всі громадяни, чоловіки й жінки. Згодом це право мала тільки «рада чотирьох» та очільники Тескоко і Тлакопана. Імператору допомагали «віцекороль» та радник, який здійснював правосуддя. Складні ситуації вирішувала дорадча рада із 80 старійшин. Поступово особиста влада правителів так зміцніла, що це навіть відобразилося на придворному церемоніалі. Так, до володаря заборонялося повертатися спиною, тому після завершення зустрічі вельможі задкували до виходу.

Підкорені міста ацтеки обкладали даниною, призначали їм місцевих тлатлоані з представників правлячої династії. Водночас забороняли ведення воєн між сусідами, захищали від зовнішніх ворогів. Постійної армії не було, для кожного окремого випадку формувалися військові частини з представників міст-держав. Особисті слуги супроводжували вояків, допомагаючи нести все, окрім зброї. У похід вирушали пішки, адже колісного транспорту не знали. В мирний час тлатлоані утримував гвардію з ветеранів та найхоробріших воїнів. Задля економічного добробуту торгували навіть з ворожими містами. Торговці водночас були розвідниками, досліджували ресурси нових країв та перспективи, доповідали імператорові, який організовував похід для упокорення.

Більшість населення становили землероби, які займалися вирощуванням сільськогосподарських культур, полюванням, війнами. На них лягав тягар податків. Великої рогатої худоби не знали. Добрі врожаї кукурудзи давали чинампи — городи на штучних острівцях в лагуні чи озері. Ремісники виготовляли кераміку, обробляли метали, ткали, споруджували палаци і храми.

Теночтітлан, столиця держави ацтеків, макет. 1. Мер Темпло (головний храм). 2. Напівкруглий храм (присвячений Ехекатль-Кецалькоатль). 3. Цомпантлі (стіна черепів). 4. Бал. 5. Будинок Орлів. 6. Будинок Ягуарів. 7. Храм Тезкатліпока. 8. Південний Червоний храм і північний Червоний храм. 9. Вівтар Цомпантлі. 10-16. Храми. 17. Святиня Ехекатль. 18. Тозпалатль. 19. Кальмекак (школа)

17. Святиня Ехекатль. 18. Тозпалатль. 19. Кальмекак (школа)

Столиця ацтекської імперії — місто Теночтітлан — постала за чітким планом. Її перетинали канали, увінчували піраміди на честь одного з численних божеств Кетцалькоатля. Ацтеки вірили в те, що вони обраний народ, заради якого боги принесли себе в жертву. Щоб не допустити повернення темряви та забезпечити регулярне повернення дощу, приносили богам людські жертви. Адже цього вимагав бог сонця і війни Упцилопочтлі, який мав порятувати світ від космічної катастрофи. Для розваг звели стадіон. Гра в м’яч була своєрідним ритуалом, що закінчувався жертвоприношенням. Неодмінним елементом обрядів і церемоній слугувала музика. Ацтеки мали піктографічне письмо, сонячний календар. Діяли державні школи, але до 14 років навчанням дітей займалися батьки. Юнаки опановували історію, релігію, військове мистецтво, ремесла, торгівлю. Нащадків знатних осіб посвячували в тонкощі ритуалів, грамоти, літочислення, поезії і бойових мистецтв. Дівчат не вчили читати й писати, але знайомили з домашніми ремеслами та прийомами вихованням.

Проаналізуйте, як відбулося становлення Ацтекської імперії.

Держава інків

Насправді інки — панівний рід народу кечуа («Сини Сонця»), причому так іменували тільки чоловічу частину роду. Вони зуміли створити велику імперію в горах Андах (Південна Америка), яка існувала в 1438-1533 роках. Сьогодні це частини територій Колумбії, Чилі, Перу, Болівії, Еквадору, Аргентини. Звісно, тепер інками називають усіх підданих Синів Сонця.

Цивілізація інків

Адміністративно імперія інків поділялася на провінції, які утворювали «чверті» держави. Чотири кути їхніх кордонів сходилися в столиці імперії, місті Куско, яке вважали «пупом світу». Первинною ланкою суспільства інків була громада з кількох родин. Громадські землі щорічно перерозподіляли залежно від розміру сім’ї, причому земельний наділ отримував чоловік, а не дружина.

Панорама доколумбового міста інків Мачу-Пікчу

Рабства не знали, чисельність хатніх слуг була мізерною. Імператор (Сапа Інка) мав необмежену владу, адже «був» нащадком бога сонця. На важливі посади він призначав своїх синів. Керівники чотирьох провінцій відповідали за дороги, сільськогосподарські землі та сплату податків. Нового Сапа Інку обирала рада членів імператорської родини. Верховним жерцем пожиттєво ставав один із братів імператора.

Часкі-посланець тримає в лівій руці кіпу, у правій — горн із мушлі, гравер Хуаман Пома Аяла, XVI ст.

Інки використали здобутки підкорених народів і попередніх цивілізацій, відомих кольоровою керамікою, іригаційними системами, підземними водопроводами. Налагодили поштовий зв’язок з фортецями і резиденціями місцевих правителів (своєрідна естафета гінців-бігунів). Численні місцеві вірування зберігалися й після створення імперії. Вони базувалися на культі бога сонця Інті, бога-творця Віракоча, матері-землі Пачамама. Вважали, що Віракоча створив світ і людей на озері Тітікака, а потім зник за морем. Практикували тотемізм, шанували предків. Інки уявляли всесвіт як поєднання трьох світів: верхнього, середнього та нижнього. Вони склали точний календар на 12 місяців. Також зналися на цілющих травах та хірургії. Для записів і обрахунків використовували вузликове письмо кіпу. Особливими вміннями відзначалися в ювелірній справі. Золото вважали священним. Зокрема, на початку XVI ст. багатство столичного міста Куско досягло вінця краси. Двері усіх споруд позолотили, палац правителя оздобили численними золотими фігурами — зміями, черепахами, ящірками.

Коротко опишіть адміністративний устрій імперії інків.

Доколумбова Америка (інки)

Доколумбова Америка (ацтеки)

Доколумбова Америка (Майя)

Виконати тест!