Кровоносна система людини, крім серця, включає різні за розміром, будовою і функціями кровоносні судини, якими рухається кров.
Кровоносні судини та яка їхня будова
Розрізняють три види кровоносних судин: артерії, вени і капіляри. Артерії - судини, якими кров від серця прямує до різних органів і тканин, незалежно від того, чи артеріальна вона (надходить з лівого шлуночка), чи венозна (надходить з правого шлуночка). Найбільша артерія в організмі людини - аорта - бере початок від лівого шлуночка серця.
Схема будови кровоносних судин: А - артерії; Б - артеріоли; В - вени; Г - венули; Д - капіляра (1 - ендотелій; 2 - м’язова оболонка; 3 - сполучнотканинна оболонка)
Стінки артерій складаються з трьох шарів: внутрішній - утворений одним шаром епітеліальних клітин (ендотелієм); середній шар стінок артерій утворюють кільцеві й поздовжні непосмуговані м’язи, а зовнішній - волокниста сполучна тканина. Ступінь скорочення м’язів середнього шару регулює діаметр артерій і тим самим - рівень тиску крові. У стінках великих артерій, таких як аорта чи стовбур легеневих артерій, переважають еластичні волокна, які запобігають їхньому надмірному розтягненню. Найдрібніші артерії - артеріоли.
Вени - судини, які несуть кров від органів і тканин до серця, їхня стінка, як і в артерій, складається з трьох шарів. Але, оскільки тиск крові у венах порівняно з артеріями менший, стінки вен тонші. Крім того, у венах є кишенькові (півмісяцеві) клапани. Вони вільно пропускають кров у бік серця і перешкоджають її руху в зворотному напрямку. Найдрібніші вени називають венулами. Ними кров від капілярів надходить до системи вен.
Схема кровообігу людини:
1 - серце; 2 - судини малого кола кровообігу; 3 - судини великого кола кровообігу
Капіляри - мікроскопічні судини діаметром 4-20 мкм та завдовжки до 1 мм, які сполучають артерії з венами. Тонка стінка капілярів складається лише з одного шару плоских клітин ендотелію. Завдяки цьому через їхні стінки може відбуватись обмін речовинами з тканинною рідиною, яка заповнює міжклітинні простори. Капіляри утворюють в органах і тканинах густу сітку.
Велике і мале кола кровообігу
Усі артерії, вени і капіляри об’єднані у дві системи судин, які пов’язані із серцем, - велике і мале кола кровообігу. Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця аортою, куди надходить артеріальна кров. Розгалуженнями аорти (артеріями) кров надходить до всіх органів і тканин тіла та потрапляє до капілярів. Там вона перетворюється на венозну і системою вен надходить до правого передсердя, а звідти - у правий шлуночок серця. Найбільшими венами нашого організму є верхня та нижня порожнисті. Вони впадають у праве передсердя. Верхня порожниста вена - товстий короткий стовбур, розташований у грудній порожнині. Вона збирає кров від голови, шиї, грудей і верхніх кінцівок. Нижня порожниста вена значно довша і починається у черевній порожнині. Вона збирає кров від нижніх кінцівок, органів черевної порожнини (див. мал. 80).
Мале (легеневе) коло кровообігу починається від правого шлуночка серця легеневим артеріальним стовбуром, який розгалужується на праву і ліву легеневі артерії, що несуть кров до легень. Ви вже знаєте, що у капілярах легень відбувається газообмін, і венозна кров перетворюється на артеріальну. Легеневими венами вона тече до лівого передсердя, а з нього - у лівий шлуночок, звідки знову потрапляє у велике коло кровообігу.
Рухається кров по судинах
Рух крові по судинах можливий лише за певної різниці тисків, яку створює і постійно підтримує серце завдяки скороченням шлуночків. Під час скорочення шлуночків в аорту та стовбур легеневих артерій викидається кров, яка тисне на стінки цих артерій. Цей тиск зростає під час скорочення шлуночків і знижується під час їхнього розслаблення. Він має назву артеріального. Найвищий артеріальний тиск в аорті - до 150 мм рт. ст. З подальшим просуванням крові судинами він знижується: в артеріях середнього діаметра його найвищі значення становлять 110-130 мм рт. ст., а при розслабленні шлуночків - 60-80 мм рт. ст. У капілярах тиск не перевищує 22 мм рт. ст. та ще більше знижується у венах (тиск крові в порожнистих венах дорівнює 0 мм рт. ст.).
Важливе значення у забезпеченні кровообігу мають скорочення скелетних м’язів. Вони стискають стінки вен, сприяючи руху крові до серця. Під час вдиху тиск у грудній клітці стає нижчим за атмосферний, а в черевній порожнині, де перебуває більша частина крові, він вищий. Це також зумовлює рух крові по венах.
Час повного обігу крові великим і малим колами разом становить близько 20-25 с. При цьому мале коло кров проходить за 4-5 с, а велике - за 15-20 с. Найбільша швидкість кровотоку в аорті (приблизно 50-60 см/с). У міру просування крові від великих артерій (аорта, стовбур легеневих артерій) швидкість руху крові знижується. Найменшою вона стає в капілярах (0,3-0,5 мм/с). Це має важливе фізіологічне значення: повільний рух крові по капілярах сприяє кращому обміну речовин між кров’ю та прилеглими тканинами. Швидкість руху крові від капілярів до вен поступово зростає до 10-15 см/с.
Регуляція кровообігу
Рух крові по судинах регулюють нервова система та деякі біологічно активні речовини. Загальну регуляцію руху крові забезпечує судинно-руховий центр відповідного відділу головного мозку. Важливе значення для кровообігу має і гуморальна регуляція. Так, деякі гормони (серед яких уже відомий вам адреналін) звужують діаметр кровоносних судин, підвищуючи тиск крові в них. Інші біологічно активні сполуки, навпаки, можуть розширювати просвіт кровоносних судин.
Інтенсивність кровообігу залежить і від фізичних навантажень, температури тіла тощо. Органи, які працюють, завжди потребують поліпшеного кровопостачання, бо з кров’ю вони отримують додаткові поживні речовини та кисень.
Стійке підвищення артеріального тиску спричиняє гіпертонічну хворобу. Вона часто супроводжується зниженням працездатності, важкими порушеннями функцій різних органів і систем. Порушення кровообігу при гіпертонії спричиняє головні болі, запаморочення, іноді - стан непритомності. Важкими наслідками гіпертонії є внутрішні крововиливи в мозок (інсульт) як наслідок високого тиску крові та крихкості стінок судин. Стійке зниження артеріального тиску - гіпотонія - супроводжується загальною слабкістю, кволістю, запамороченням тощо внаслідок погіршення кровопостачання різних органів, зокрема головного мозку. Гіпотонію спричинюють неправильний спосіб життя (недостатні фізичні навантаження, порушення режиму праці та відпочинку, недостатнє харчування), недокрів’я тощо.
.png)
.png)
