Будова сечовидільної системи людини.

Посилання на відео: https://youtu.be/mPUHXKEByrw?si=0ednpo5C5UEf7G2o

У процесі обміну речовин (метаболізму) утворюються кінцеві продукти, які організм не може використати. Вони навіть можуть бути шкідливими для нього, тому мають бути видалені з організму.

Серед таких речовин, зокрема, амоніак, сечова кислота, сечовина, вуглекислий газ. Ці речовини безперервно утворюються в клітинах, з них вони потрапляють у міжклітинну ріди ну, і далі – у кров і лімфу.

Вода – необхідний учасник процесів обміну речовин, але для під тримання гомеостазу надлишки води повинні постійно виводитися з організму, як і надлишки мінеральних солей.

З організму виводяться також будь-які чужорідні та отруйні речовини, що надійшли ззовні.

Виділення, або екскреція (від лат. екскреціо – виділення), – процес звільнення організму від продуктів обміну, які організм не може вико ристовувати, а також чужорідних і токсичних для нього речовин, над лишку води, солей, органічних сполук.

В організмі людини процеси виділення забезпечують різні органи: шкіра, легені, товста кишка тощо. Так, через легені вида ляються вуглекислий газ, вода у вигляді пари та деякі леткі сполуки. Через шлунково кишковий тракт з організму видаляються неперетравлені рештки їжі, кінцеві продукти обміну Феруму, деякі отрути та шкідливі солі важких металів. Через потові залози виводяться пере важно вода й розчинені в ній мінеральні солі.

Провідна роль у процесах екскреції належить сечовидільній системі, за участі якої з організму видаляється більша частина розчинних продуктів розщеплення органічних речовин, зокрема сечовина та сечова кислота.

До складу сечовидільної системи людини входять нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник .

Нирки – парні органи, розміщені в черевній порожнині на рівні попереку з обох боків хребта. За своєю формою вони нагадують насінину квасолі. У дорослої людини кожна нирка важить близько 160 г, завдовжки – 10–12 см, завширшки – 5–6 см, завтовшки – 3–4 см. Права нирка лежить дещо нижче за ліву.

Ззовні нирка оточена жировою капсулою, а сама тканина нирки вкрита щільною сполучнотканинною оболонкою; вони виконують захисну функцію. Верхній полюс нирки прикритий наднирковою залозою. На внутрішній увігнутій поверхні нирки розташована глибока вирізка – ворота нирки. Через них до нирки входять ниркові артерії та нерви, а виходять ниркові вени і сечовід.

Сечовід починається від сплощеного лійкоподібного утворення – ниркової миски. На поздовжньому розрізі нирки добре помітні два шари ниркової речовини, які відрізняються один від одного за своїм забарвленням та будовою. Зовнішній світліший шар має назву кіркового. Внутрішній темніший шар називають мозковим. Він містить 10–20 конусоподіб них утворів – ниркових пірамід, розділених прошарками кіркової речовини.

На верхівці кожної піраміди відкривається 10–20 проток, якими до ниркової миски надходить сеча.

Основною структурною оди ницею нирок є нефрон, будову та функцію якого ми розглянемо далі.

Сечовід – орган у вигляді трубки (завдовжки 30–35 см), що з’єднує ниркову миску і сечовий міхур .

Стінка сечоводу побудова на з трьох шарів: зовнішнього – сполучнотканинного, середнього – м’язового та внутрішнього – епітеліального, в якому є слизові клітини. Наявність слизу запобігає подразненню стінок сечоводу сечею. Перистальтичні (хвилеподібні) скорочення непосмугованих м’язів стінок сечоводів забезпечують рух сечі від нирок до сечового міхура.

Сечовий міхур – це порожнистий орган, який слугує для накопичення та виведення сечі. Зовні сечовий міхур укритий сполучнотка нинною оболонкою. Місткість сечового міхура в дорослої людини ста новить від 500 до 750 см3. Внутрішня поверхня міхура вистелена бага тошаровим епітелієм. Середня м’язова оболонка міхура побудована з трьох шарів м’язів. Коловий шар м’язів біля виходу сечового міхура утворює потовщення – сфінктер, що слугує для відкривання або закривання виходу до сечівника.

Виділення (екскреція) – це процес виведення продуктів метабо лізму, непотрібних організму. З організму також виводяться над лишки сполук та токсичні речовини.

Органи сечовидільної системи людини – нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечівник – забезпечують утворення сечі та виведення її назовні. У процесах виділення беруть участь також шкіра, легені, печінка, товста кишка тощо.