Брати Я. і В. Ґрімм. «Пані Метелиця». Значення діяльності братів Грімм для розвитку європейської культури. Уславлення в казці доброти, працьовитості і справедливості.

Добрий день, шановний п'ятикласнику! Сьогодні ми спробуємо зануритися у світ науки, яка вивчає КАЗКИ! Рушаймо сміливо вперед за знаннями!!!

Хоч казки переважно призначені для дітей, вони містять великі й одвічні істини, закликають бути добрими та милосердними, працьовитими й кмітливими, активно боротися зі злом не лише дітей, а й дорослих. Тому знайомство з людьми-фольклористами, які записували народні казки, вивчали, доносили їх до людей, буде цікавим. Корисно також дізнатися, а яким же чином добро перемагає зло, що цьому сприяє, як цю проблему бачили наші предки і як пропонували її розв’язувати.

Брати Якоб і Вільгельм Ґрімм

Якоб (1785–1863) та Вільгельм (1786–1859) Ґрімм

Брати Грімм увійшли в історію світової літератури як збирачі та дослідники німецького фольклору. Вони вивчали народну культуру, поезію, казки, легенди та історичні оповіді.

Батько Якоба і Вільгельма — Філіп Грімм — був адвокатом, людиною доброю і освіченою. Він зумів прищепити синам щиру любов дорідного краю. Однак найбільший вплив на освіту хлопчиків мала бездітна батькова сестра Юліана Шліммер.

Вона навчала своїх племінників і виховувала в них повагу до звичаїв німецького народу, його культури та релігії. Саме «люба тітонька Шліммер» відкрила для братів фантастичний світ німецької народної казки.

За сімейною традицією Якоб і Вільгельм вступили на юридичний факультет. Однак під впливом улюбленого професора юнаки зацікавилися дослідженням народної творчості.

Захоплення фольклористикою не зникло у братів Грімм і після закінчення університету. Якоб і Вільгельм бачили своєї метою збереження багатовікової фольклорної спадщини. Вони знаходили оповідачів і записували їхні казки та легенди. У 1812 році в Берліні була надрукована перша збірка фольклорних казок, записаних і впорядкованих Якобом і Вільгельмом.

У пошуках оповідачів казок їм допомагали друзі і рідні, зокрема сестра Лотта Грімм. А молодший брат Людвіг Грімм, який був талановитим художником, створив ілюстрації для оформлення збірки.

Наука, яка вивчає фольклор, називається фольклористикою. А збирачів і дослідників фольклору називають фольклористами.

Якоб і Вільгельм усе життя багато і наполегливо працювали. Вони обіймали посади бібліотекарів, були професорами університету, членами Прусської академії наук. Брати стали авторами багатьох наукових праць, дослідниками німецької мови, упорядниками видань давньонімецького фольклору і першого словника німецької мови.

Німецькі фольклористи записали понад двісті казкових сюжетів! Їхня копітка праця врятувала чимало народних творів від забуття. А читачі та читачки усього світу і досі захоплюються багатством уяви німецького народу.

У німецьких казках, опублікованих Якобом і Вільгельмом Грімм, перед нами постають фантастичні персонажі й неймовірні пригоди, мрії народу, його уявлення про справедливість, сподівання на винагороду за розум, чесність та працьовитість.

Збірки німецьких народних казок мали неабияку популярність і перевидавалися величезну кількість разів. До їх складу ввійшли «Бре́менські музики», «Вовк і семеро козенят», «Рапунцель», «Казка про рибалку та його жінку», «Хлопчик-мізинчик», «Білосніжка», «Пані Метелиця» та багато-багато інших донині популярних казок.

Отже, не забуваймо, що ці твори німецького фольклору стали всесвітньо відомими завдяки самовідданій праці фольклористів Якоба і Вільгельма Грімм.

«Боротьба добра зі злом — головний конфлікт народної казки».

Що означає слово «конфлікт»?

Визначимо асоціації, які воно викликає:

• сварка;

• боротьба;

• суперечка;

• неприязнь;

• негатив;

• протистояння;

• протиборство;

• протиріччя;

• протиставлення;

• зіткнення.

Робимо записи до літературознавчих словничків

Конфлікт — суперечність, зіткнення, що лежить в основі боротьби між персонажами і зумовлює розвиток подій у художньому творі.

Саме в процесі розгортання й розв’язання конфліктів виявляють свої риси персонажі в літературі.

Прочитай або прослухай

німецьку народну казку "Пані Метелиця"

Брати Грімм

Пані Метелиця

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ілюстрації Е.Булатов та О.Васильєв

Жила колись удова, і була в неї дочка, а ще й падчерка. Пасербиця старанна, вродлива, а дочка і на обличчя негарна, і страх яка ледаща. Дочку свою вдова дуже любила і все їй пробачала, а пасербицю змушувала багато працювати і годувала дуже погано.

Щоранку мала падчерка сідати біля колодязя і прясти пряжу. І стільки їй треба було напрясти, що часто навіть кров виступала у неї на пальцях.

Якось вона сиділа так, пряла і забруднила кров'ю веретено. Дівчина нахилилася до колодязя, щоб обмити веретено, а воно раптом вислизнуло у неї з рук і впало у колодязь.

Заплакала падчерка і побігла додому до мачухи розказати про свою біду.

- Ти його впустила, ти його і діставай, - сказала мачуха сердито. - Та дивись, без веретена не повертайся.

Пішла дівчина до колодязя та з горя взяла і кинулася у воду. Кинулася у воду і відразу знепритомніла.

А коли отямилася, побачила вона, що лежить на зеленій галявині, з неба сонце світить, а на галявині квіти ростуть.

Пішла дівчина по галявині, дивиться: стоїть піч, а в печі хліби печуться. Хліби крикнули їй:

- Ах, виймай нас, дівчино, з печі скоріше! Ах, виймай скоріше! Ми вже спеклися! А не то ми скоро зовсім згоримо!

Взяла дівчина лопату і вийняла хліби з печі. Потім вона пішла далі та прийшла до яблуні. А на яблуні було багато стиглих яблук. Яблуня крикнула їй:

- Ах, потруси мене, дівчино, потруси! Яблука давно вже достигли!

Стала дівчина трусити дерево. Яблука дощем на землю посипалися. І аж доти трусила вона яблуню, поки не залишилося на ній жодного яблука.

Склала дівчина яблука у купу і пішла далі. І от нарешті прийшла вона до хатинки. З вікна хати визирнула старенька пані. З рота у неї стирчали величезні білі зуби. Побачила дівчина стареньку, злякалася і хотіла втекти, але та гукнула їй:

- Чого ти злякалася, любо? Залишайся-но краще в мене. Будеш добре працювати, добре й тобі буде. Ти мені тільки ліжко застілай гарненько та перину і подушки збивай посильніше, щоб пір'я на всі боки летіло. Коли з моєї перини пір'я летить, на землі сніг іде. Знаєш, хто я? Я - сама пані Метелиця.

- Що ж, - сказала дівчина, - я згодна піти до вас на службу.

От і стала вона працювати у старої пані. Дівчина вона була лагідна, працьовита і робила все, що їй наказувала стара.

Перину і подушки вона так сильно збивала, що пір'я, наче пластівці снігу, летіло на всі боки.

Добре жилося дівчині у пані Метелиці. Ніколи та її не сварила, а годувала завжди ситно і смачно.

І все ж таки скоро дівчина засумувала. Спочатку вона й сама зрозуміти не могла, чому сумує, - адже їй тут у тисячу разів краще ніж удома живеться, а потім зрозуміла, що сумує вона саме за рідною домівкою. І хоч як там було погано, а все ж таки вона дуже до неї звикла.

От раз і каже дівчина Пані Метелиці:

- Я дуже сумую за домівкою. Хоч мені у вас добре, а все-таки не можу я тут більше залишатися. Мені дуже хочеться побачити рідних.

Вислухала її Метелиця і каже:

- Мені подобається, що ти своїх рідних не забуваєш. Ти добре у мене попрацювала. За це я тобі сама покажу дорогу додому.

Взяла вона дівчину за руку і привела до великих воріт. Ворота відчинилися, і коли дівчина проходила під ними, посипалося на неї зверху золото. Так і вийшла вона з воріт, уся золотом обсипана.

- Це тобі у нагороду за твоє старання, - сказала Метелиця і дала їй веретено, те саме, яке в колодязь впало.

Потім ворота закрилися, і дівчина знову опинилася вгорі, на землі. Незабаром прийшла вона до мачухиного будинку. Увійшла вона до хати, а півник, що сидів на криниці, у цей час заспівав:

Побачили мачуха із донькою, що принесла падчерка з собою багато золота, і зустріли її лагідно. Навіть лаяти не стали за довгу відсутність.

Розповіла їм дівчина про все, що з нею сталося, і захотілося мачусі, щоб її дочка теж стала багатою, щоб вона теж багато золота до хати принесла.

Посадила вона свою дочку прясти біля колодязя. Сіла лінива дочка біля колодязя, але прясти не стала. Тільки роздряпала собі палець терням до крові, вимазала веретено кров'ю, кинула його в колодязь та сама за ним у воду стрибнула.

І от вона опинилася на тій самій зеленій галявині, де росли гарні квіти. Пішла вона по стежці і скоро прийшла до печі, де пеклися хліби.

- Ах, - крикнули їй хліби, - витягай нас із печі! Виймай скоріше! Ми спеклися вже! Ми скоро згоримо!

- Ще чого! - відповіла ледарка. - Стану я через вас бруднитися, - і пішла далі.

Потім прийшла вона до яблуні, яблуня крикнула їй:

- Ах, потруси мене, дівчино, потруси мене! Яблука вже давно достигли!

- Ще чого! - відповідала вона, - Ще як почну тебе трусити, а мені якесь яблуко на голову впаде та гулю наб'є!

Нарешті підійшла ледарка до будинку пані Метелиці. Вона зовсім не злякалася Метелиці. Адже сестра розповіла їй про великі зуби старої і про те, що вона зовсім не страшна.

Найнялася ледарка до Метелиці працювати.

Перший день вона ще якось намагалася побороти свою лінь, слухалася стареньку, збивала їй перину і подушки так, що аж пір'я летіло на всі боки.

А на другий і на третій день почала долати її лінь. Вранці знехотя вона піднімалася з ліжка, постіль своєї господині стелила погано, а перину і подушки зовсім перестала збивати.

Набридло Метелиці тримати таку служницю, от вона і каже їй:

- Вертайся-но ти до себе додому!

Тут ледарка зраділа.

"Ну, - думає, - зараз на мене золото посиплеться".

Підвела її пані Метелиця до великих воріт. Відчинилися ворота. Але коли виходила з них ледарка, не золото на неї посипалося, а перекинувся казан зі смолою.

- Ось тобі нагорода за твою роботу, - сказала пані Метелиця і зачинила ворота.

Прийшла ледарка додому, а півник, що сидів на криниці, побачив її і закричав:

І так ця смола до неї міцно пристала, що залишилася у неї на шкірі на все життя.

Автор: Грімм брати; ілюстратор: Булатов Е. та Васильєв О.

Казка «Пані Метелиця»

Характеристика образів-персонажів

казки «Пані Метелиця»

Виконай завдання ДІАГНОСТУВАЛЬНОЇ ВІКТОРИНИ!!!

1. Чим займалася падчерка біля колодязя?

2. Що трапилось з її пальцями?

3. Де опинялися дочки, коли стрибали в криницю?

4. Чого падчерка злякалася, побачивши пані Метелицю?

5. Хто першим попросив допомоги у дівчат?

6. Що мали щодня застеляти дівчата?

7. Яку нагороду отримала від пані Метелиці падчерка?

8. Що подарувала пані Метелиця лінивій дочці?

9. Що впустили в колодязь дівчата?

10. Що мали збивати дівчата?

11. Яке дерево просило дівчат про допомогу?

12. Хто першим сповіщав про появу дівчат та їхню долю?

Поєднайте означення з особами та предметами,

які вони характеризують!!!!