Ботанічні та біологічні особливості батата, мангольда, огіркової трави.

Мета: Ознайомити учнів з біологічними особливостями батату, мангольду, огіркової трави, виховувати дбайливе відношення до природи, рослин, праці не землі.

Батат – це багаторічна рослина родини в’юнових Він формує веретеноподібні кореневі бульби, які за хімічним складом і смаком близькі до бульб картоплі. У світі відомо сотні сортів батату, що відрізняються за смаком, формою, розміром і масою бульб. З одного куща в умовах України можна одержати 5 – 7 кг бульб і більше. Бульби виростають масою 500 – 600 г. при сприятливих умовах, у тропіках до 10 – 15 кг. Коренева система рослини першого року життя при генеративному розмноженні стрижневого типу, при вегетативному – мичкувата. Стебло тонке, ребристе, сланке, довжиною 1,5 – 2,0 м і більше, розгалужене, зеленого або фіолетового забарвлення, легко укоріняється. Листки черешкові, серцеподібні або 3 – 6 лопатеві, до 12 – 15 см довжиною, зелені або фіолетові. Квіти поодинокі або зібрані у суцвіття китиця, лійкоподібні 3 – 5 см діаметром., світло – рожеві. Плід – кулько подібна коробочка з дрібним темного забарвлення насінням.

Мангольд, буряк листковий – одно-дворічна трав’яниста рослина висотою 60–75 см. Це різновид буряка звичайного з білуватими, сріблястими, жовтими, пурпурними, рожевими, малиновими, світло- і темно-зеленими, темно-червоними листками. Культивується кілька різновидів: листковий мангольд, який розвиває листкову розетку завдовжки до 20 см, листки гладенькі або хвилясті, кучеряві, блискучі, немов лаковані завдовжки 40–45 см і вузькі черешки. У черешкового мангольду листки мають довгі, широкі, м'ясисті і соковиті черешки до 10 см завширшки. Листкова пластинка широка, велика, пухирчаста, має яскраве червоне, жовте, зелене забарвлення. У черешкових сортів у їжу використовують черешки, листки, у листкових – в основному листки.

Біологічні особливості. Рослина серед усіх овочевих культур найменш вибаглива до умов вирощування. Завдяки довгому кореню, легко переносить посушливий період, також стійка до знижених температур, паростки не бояться заморозків. За своєю біологією мангольд близький до буряку столового. Буряк листковий – холодостійка і посухостійка рослина. Потребує нейтральної і добре росте на родючому ґрунті. Мангольд уже через 25–40 діб після появи сходів дає товарну продукцію, листки постійно оновлюються упродовж літа та осені. Рослини добре перезимовують і наступного року навесні дають вітамінну зелень. Рослина високо врожайна і з одного квадратного метра за сезон отримують до 30 кг листків і до 10 кг черешків. Мангольд практично не уражується шкідниками та хворобами. Вирощують мангольд висівом у ґрунт. Сіють листкові форми у середині квітня з міжряддями 25–30, а черешкові – 45–60 см. Можна проводити повторний посів до липня.

Огіркова трава, бораго – однорічна рослина з родини Шорстколистих. Рослина має стрижневий корінь і численні бічні корінці, що відходять від нього. Стебло прямостояче, висотою до 80 см, потовщене. Листки почергові, овальні, довжиною 3–7 см і шириною 2–5 см, дрібнозубчасті по краях, нижні – з черешками, верхні – сидячі. Стебло і листки м’ясисті, опушені. Квітки двостатеві, пониклі, зібрані на довгих щетинистих квітконіжках в щитовидні суцвіття. Чашечка завдовжки 10–12 мм, з 5 зрослих чашолистків. Віночок трубчасто-лійчастий, діаметром 15–20 мм, з 5 зрощених пелюсток, світло-блакитний, при відцвітанні рожевуватий. Тичинок 5, пиляки темно-фіолетові. Товкач з чотирьох гніздовою верхньої зав’яззю і одним стовпчиком. Плід дробовий, під час дозрівання розпадається на 4 довгастих горішка довжиною 5 мм. Цвіте практично весь теплий період року – з весни до осені, рясне цвітіння припадає на першу половину літа. Запилюються квітки комахами. Плоди дозрівають у червні-жовтні. Насіння чорного кольору, зберігає схожість 2–3 роки. Маса 1000 шт. 13–18 г.

Біологічні особливості. Рослина дуже скоростигла, утворює продуктивні листки через 20 діб після появи сходів, холодо- та посухостійка, не вибаглива до умов вирощування. Огірочник – це морозостійка, світлолюбива рослина, легко розмножується самосівом. Рослина віддає перевагу легким нейтральним і родючим ґрунтам. Вегетаційний період 70–80 діб. Росте на луках, пустирях, поблизу людського житла. Часто використовується як медонос. Листки за смаком та запахом нагадують огірок. Висівають огірочник ранньою весною і пізно восени. Але можна висівати і упродовж усього літа через кожні два-три тижні, щоб усе літо споживати свіжу зелень. Насіння буде сходити і рости до самих заморозків.