Болота, їх типи.

Нерідко на суходолах утворюються заболочені території. Причинами заболочення є сукупний вплив кількох природних чинників: надмірного зволоження та низинного рельєфу, який зумовлює близьке до земної поверхні залягання грунтових вод. Бувають випадки, коли болото починає розвиватися і на схилі, якщо цей схил постійно зволожений, наприклад, у місці виходу джерел. Утворення боліт  може  відбуватися врезультаті  неправильної експлуатації зрошувальних систем, відгороження від водосховищ, ставків.

Однозначного визначення терміну "болото" немає, В широкому розумінні болото - це надмірно зволожена ділянка суші з застійним водним режимом, на якій відбувається нагромадження рослинних решток, що не розклалися. Інше визначення може бути таким:  «Болото – надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбними рослинами, з залишків яких утворюється торф».

Болота утворюються двома шляхами: у першому випадку заболочуванням певних ділянок суші внаслідок надмірного зволоження. Останнє, в свою чергу, виникає внаслідок затоплення або підтоплення певної території. Затоплення відбувається з двох причин. Насамперед - внаслідок переважання опадів над випаровуванням при відсутності належного дренажу, по-друге, - затопленням певних територій поверхневими водами річок, озер, морів. Так утворюються болота на берегах річок, озер та морів. Підтоплення певної території пов’язане з підвищенням рівня ґрунтових вод.

Другий шлях утворення боліт – заростання водойм. Розрізняють такі випадки: пряме заповнення водойми відкладами з наступним заростанням рослинністю; поступове заповнення водойми відкладами і насуваня з боку берега рослинності, що формується на мінеральному дні.

При заростанні водойм виникають переважно тростинні й осокові болота. Торф, що при цьому утворюється, з часом ущільнюється і на ньому можуть поселитись дерева.

Болота суходільного походження, навпаки, виникають на місці лісів і поступово переходять у слабо залісненні або безлісі.

Низинні болота утворюються в долинах річок, на берегах озер, зокрема в пониззях і дельтах річок (плавні). Низинні болота мають плоску поверхню, яка сприяє застійному водному режиму і зволожується водами багатими мінеральними речовинами.З рослин переважають осока, очерет, рогіз, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, з дерев – вільха, береза, осока. В Україні 90% боліт низинні, поширені на Поліссі.

Верхові болота розміщуються на вододілах річок, і у районах з великою кількістю опадів. Живляться атмосферними опадами, бідними мінеральними і органічними сполуками. Ці болота мають опуклу поверхню і покриті товстим шаром торфу. Рослинність на таких болотах бідна, здебільшого – різні мохи, невибагливі до поживних речовин, рідко зустрічається сосна, верес,   пухівка, журавлина.

Перехідні болота займають за характером живлення та рослинності проміжне положення між верховими і низинними і мають виположену або слабоопуклу поверхню з рослинністю, що вимагає помірного мінерального живлення. Це береза, рідше сосна, осоки, сфагнові мохи.

Болотам належить важлива роль у природі:

• Болота зволожують повітря навколишніх територій,  самі є продуктом клімату і впливають на нього. 

• Як об'єкт палінологічних досліджень відклади боліт є надзвичайно цінним, а в багатьох випадках - єдиним джерелом інформації про рослинність та клімат минулого.

• Болота акумулюють вологу і регулюють гідрологічний режим річок і озер.

• Болота і торфовища мають важливе водоакумулятивне і водоохоронне значення.

Втручання людини, з одного боку, приводять до негативних наслідків: знижується рівень грунтових вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф.

А з господарського погляду -  болотні ґрунти  після осушення і проведення агромеліоративних заходів  можуть перетворюватись у високопродуктивні  сільськогосподарські угіддя. На них вирощують високі врожаї овочів, картоплі, багаторічних трав, конопель та інших культур.  В Україні вони найбільше зустрічаються в низовинах і заплавах річок у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській областях. 

Всі добре знають, що у природному стані болота  здавна використовуються як кормові угіддя — сіножаті та пасовища, травостій йшов для виготовлення силосу, торф – на паливо, добриво та для інших потреб промисловості й сільського господарства. На неосушених болотах раніше збирали журавлину, чорницю, лікарські рослини. Часто на болотних землях виростає до 2 ц/га журавлини, 7 – 8 ц/га морошки.

Кормова якість болотного сіна  низька; в ньому переважають осоки; мало на таких болотах і хороших злаків, здебільшого трапляється куничник, іноді й очерет; різнотрав'я складається з малоцінних у кормовому відношенні рослин, а також і неїстівних.  До того ж на болотах часто ростуть дерева вільхи, берези, сосни, кущі верб тощо, внаслідок чого зменшується корисна площа сіножатей й утруднюється косовиця сіна. Велике  і тривале обводнення, а також залісення і закустарнення обмежують і утруднюють використання боліт. Болота виконують низку екологічних функцій і забезпечують надання економічно корисних продуктів та послуг. Наприклад,  захищають людей та їхнє майно від катастрофічних повеней, регулють рівень води у річках,  є джерелом природних продуктів, підтримують існування багатої та різноманітної дикої природи та забезпечують важливі ресурси для рибальства, відпочинку та наукових досліджень.

Підсумок уроку 

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний параграф у підручнику