СОН – природний періодичний функціональний стан організму людини, що характеризується вимкненням свідомості та зниженням здатності нервової системи відповідати на подразники. Цикл «сон – неспання» є добовим ритмом організму.

Під час сну спостерігається зниження частоти дихання, скорочень серця, артеріального тиску, температури тіла, чутливості органів чуття та збудливості нервової системи.

Сон – це діяльний стан кори великого мозку, що забезпечується діяльністю ретикулярної формації, таламуса й гіпоталамуса. Завдяки взаємодії цих відділів відбувається перерозподіл нейронної активності ділянок мозку: ті, що були активні вдень, – зменшують свою активність, а ті, що були пасивні впродовж дня, – її збільшують. Окрім того, виявлено речовини-нейромедіатори (норадреналін, серотонін), що беруть участь у регуляції циклу «сон – неспання». Отже, під час сну відбувається передусім переорганізація функцій мозку, а не загальне зниження нейронної активності. Найхарактернішими ознаками стану сну є типова електрична активність мозку та м’язів, рухи очей. Під час сну не вся кора загальмована, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими та створюють певні відчуття у вигляді сновидінь.

Сон складається з 4–5 циклів (по 60–90 хв кожний).

Один цикл сну складається з таких періодів та фаз:

 І період – повільнохвильовий сон (75–80 % усього сну) – характеризується зниженням електричної активності кори, розслабленням скелетних м’язів, відсутністю рухів очей: – 1 фаза – засинання; – 2 фаза – поверхневий сон; – 3 фаза – початок глибокого сну; – 4 фаза – глибокий сон.

 ІІ період – швидкохвильовий сон (20–25 % усього сну) – спостерігається підвищення електричної активності кори, напруження скелетних м’язів, швидкі рухи очей, сновидіння. – 5 фаза – парадоксальний сон

Біологічне значення сну:

а) здійснюються обробка інформації та її переведення в довготривалу пам’ять, що запобігає інформаційним перенавантаженням;

б) відновлюються обмінні процеси;

в) забезпечується відновлення працездатності організму та структури нейронів.

Тривале недосипання або неспання негативно впливає на стан людини: порушуються життєві функції, відчуття, мислення, з’являються ілюзії (неточні сприйняття), галюцинації (виникають в уяві неіснуючі об’єкти). Окремими порушеннями сну є: хропіння, скрегіт зубами, розмови вві сні, ходіння (лунатизм), нічні жахи та ін

БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя.

Наука, що вивчає біоритмічні процеси, називається біоритмологією. Сформувалися біоритми в процесі еволюції і тому є спадково закріпленими. Виникнення ритмів зумовлено періодичними коливаннями основних абіотичних чинників, обертанням Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, ритмікою внутрішніх процесів саморегуляції. Під час захворювання біологічна ритміка процесів порушується.

За процесами, що їх спричиняють, біоритми поділяють на зовнішні (наприклад, ритм «сон – неспання») та внутрішні (ритм дихання, серцебиття, травлення та ін). А за періодом ритмічних змін розрізняють секундні (ритми серцевого циклу), хвилинні (ритмічні рухи кишечнику), добові (коливання артеріального тиску, температури), місяцеві (менструальний цикл у жінок), річні (народження потомства).

Біологічні ритми є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечують сталість внутрішнього середовища та пристосованість до змін довкілля. Вивчення біоритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим роботи та відпочинку, що зменшує вірогідність захворювань. А знання біоритмів для лікарів дає можливість ефективніше проводити лікування. Відповідно до міжнародно визнаної класифікації біоритмологічних типів усі люди належать до однієї із трьох груп: ранішньої («жайворонки»), вечірньої («сови») та проміжної («голуби»). У регуляції ритмів організму людини велике значення має «біологічний годинник». Це внутрішня система організму, що приводить ритми організму у відповідність до ритмів навколишнього середовища. Отже, біологічні ритми забезпечують життєдіяльність людини та узгоджують життєві процеси її організму із періодичними змінами довкілля.

Біологічні ритми — урок. Біологія, 8 клас.

Тестування: «ЯКИЙ У МЕНЕ ХРОНОБІОЛОГІЧНИЙ ТИП?»

1. Чи важко мені прокидатися вранці? а) Так – 3 бали; б) інколи – 2; в) рідко – 1; г) дуже рідко – 0.

2. О котрій годині я лягаю спати? а) Після 1-ої години ночі – 3; б) з 23.20 до 1 години ночі – 2; в) після 22 год – 1; г) до 22 – 0.

3. Якому сніданкові я віддаю перевагу після пробудження? а) Ситний – 3; б) помірно ситний – 2; в) бутерброд – 1; г) достатньо чаю або кави – 0.

4. Коли відбулися ваші останні конфлікти? а) У першій половині дня – 2; б) у другій половині дня – 0.

5. Від чого я легко відмовився (відмовилась) б? а) Від ранкового чаю або кави – 2; б) від вечірнього чаю – 0.

6. Чи легко мені змінити свої звички, пов’язані з їжею? а) Дуже легко – 0; б) достатньо легко – 1; в) важко – 2; г) не змінюю – 3.

7. Уранці на мене чекають важливі справи. На скільки годин раніше я ляжу спати порівняно зі звичайним розпорядком? а) Більш, ніж на 2 год – 3; б) на 1–2 год – 2; в) менш ніж на 1 год – 1; г) як завжди – 0.

8. Зафіксую час і коли, на мою думку, мине 1 хв, подивлюсь на годинник: а) поспішаю – 2; б) спізнююсь – 0.

Обробка результатів тестування

«Жайворонок» Від 0 до 7 балів

«Голуб» Від 8 до 13 балів

«Сова» Від 14 до 20 балів