Біологічні особливості і технологія вирощування основних сільськогосподарських культур

Мета: Формування нових знань з технології вирощування основних с- г культур.
Рослини тісно пов’язані з навколишнім середовищем. Для їх росту і розвитку необхідні такі екологічні фактори як світло, тепло. Волога, повітря та елементи мінерального живлення. Ріст, розвиток, урожайність та якість врожаю сільськогосподарських культур залежить від інтенсивності і спектрального складу світла та тривалості світлового дня. Одним з основних завдань рослинництва є раціональне використання енергії Сонця. Основний орган поглинання сонячної енергії є листя рослин.
Під час вирощування с/г культур у рослинах відбуваються кількісні та якісні зміни.
Ріст рослин – це збільшення її маси і розміру.
Розвиток рослин – якісні зміни, які відбуваються в рослинах в процесі розвитку ( утворення нових органів, цвітіння, плодоношення).
Процес розвитку рослин характеризується настанням нових фенологічних фаз. У різних груп культур фіксують різні фенологічні фази.
Фенофази – період в житті рослин, коли з’являються певні органи або змінюється їхній зовнішній вигляд.
Вегетаційних період рослин починається з появою сходів і закінчується повною стиглістю насіння.
Врожайність польових культур визначається певними законами, які враховують взаємодію факторів вегетації рослин – водний, поживний, світловий, тепловий, повітряний режими. До них належать також кислотність грунту, вміст в ньому гумусу, його структура, об’ємна маса, аерація, склад приземного шару повітря, зокрема вмісту в ньому вуглекислого газу, відносна вологість повітря, забур’яненість тощо.
Технологія вирощування культур – це послідовне застосування всього комплексу робіт, пов’язаних з отриманням продукції рослинництва. Вона залежить від біологічних особливостей культури,грунтово – кліматичних і погодних умов, технічного оснащення та організаційно – господарських можливостей.
Сучасні технології в рослинництві передбачають використання досягнень науки і передового виробничого досвіду, своєчасне та якісне виконання усіх технологічних операцій. Основними чинниками в технологіях вирощування культур є: попередники, добір сортів, гібриду, обробіток грунту, підготовка насіння та сівба, системи удобрення та захисту рослин, збирання врожаю.
Розглянемо технології вирощування найпоширеніших польових культур: озимої пшениці, ярого ячменю, гороху, кукурудзи, соняшнику, цукрових і кормових буряків, люцерни.
В Україні найпоширенішими хлібними злаками є озима пшениця,озиме жито, ячмінь, овес. Хлібні злаки мають підвищені вимоги до вологи і відносно невеликі до тепла. Озима пшениця, жито і ячмінь нормально розвиваються за сівби їх восени. Обробіток грунту під озимі залежить від попередників, вологості та забур’яненості грунту й природно – кліматичних умов господарства. Поле орють на глибину 22 – 25 см. Рано навесні пар боронують, впродовж літа кілька разів культивують, залежно від проростання бур’янів. Першу культивацію проводять на глибину 12 – 14 см, наступну – глибину зменшують. Перед сівбою розпушують грунт на глибину загортання насіння ( 6 – 8 см). Орієнтовні строки сівби озимої пшениці з 20 серпня по 15 вересня. Сіють рядковим способом з міжряддями 13 – 15 см, глибина загортання 5 – 6 см.

Ярі хліба. До них належать яра пшениця, овес, ячмінь. Під ячмінь використовують найбільші площі. Насіння його проростає за температури +1, +2 градуси. Ячмінь найбільш посухостійкий. Кращі попередники кукурудза, картопля, а також цукровий буряк. Сіють ячмінь по зяблевій оранці. Весною проводять боронування і одну культивацію на глибину загортання насіння 6 – 7 см. Ячмінь належить до до найбільш ранніх строків сівби. Навіть невелике запізнення із сівбою призводить до зниження його врожаю.

Зернобобові культури. До них належать горох, соя, люпин, сочевиця, нут та інші. Вони мають велике агротехнічне значення. У наслідок діяльності бульбочкових бактерій, що оселяються на коренях, грунт збагачується органічною речовиною, і біологічним азотом, засвоєним з повітря. Ці культури мають добре розвинену кореневу систему, що проникає у глибокі шари грунту. Вони є добрими попередниками для багатьох зернових, технічних та інших культур.
Горох – один з найкращих попередників зернових а також просапних і олійних культур. У сівозміні горох розміщують після просапних – картоплі, кукурудзи, цукрових буряків, озимих. Сіють горох рядковим або вузькорядним способами по зяблевій оранці. Рано навесні зяб боронують, а потім обробляють в один – два сліди культиваторами. Під час догляду за посівами боронують до та після з’явлення сходів ( до фази 3 – 4 листків).

Круп’яні культури – просо, гречка. Рис – вирощують для виробництва пшона, гречаної і рисової крупи.
Гречка – належить до найважливіших круп’яних культур. Гречана крупа має високі харчові і смакові якості. Гречка – це теплолюбна культура. Найкраще розвивається за температури 20 – 25 градусів. Найкращими попередниками для гречки є зернові, зернобобові культури. Грунт під посіви гречки готують залежно від попередника. Після зернових і зернобобових стерню лущать дисковими лущильниками на глибину 5 – 6 см, зяб орють на глибину 22 – 24 см. Навесні перед сівбою поле боронують і 2 – 3 рази культивують. Гречку висівають коли грунт на глибині 10 см прогріється до температури 12 – 15 градусів і мине загроза приморозків. Висівають звичайним рядковим способом., глибина загортання 3 – 5 см. Після сівби поле коткують, а з появою бур’янів ( до появи сходів) вносять гербіциди.

Кормові культури. Провідне місце належить кукурудзі на силос, багаторічним травам, зокрема конюшині, люпину, люцерні, кормовим коренеплодам та кормовим баштанним культурам.
Кормові буряки потребують для вирощування розпушені та родючі грунти. Вони мають слаборозвинену кореневу систему і тому потребують велику кількість поживних речовин. Кращі попередники озима пшениця,однорічні кормові культури, кукурудза на силос. Добре реагують на глибоку оранку 28 – 32 см. Перед сівбою розпушують грунт. Висівають коли грунт на глибині 8 – 10 см прогріється до5 – 6 градусів. Висівають з шириною міжрядь 45 см. Після посіву поле коткують.
Кукурудза. Для кукурудзи попередники мають менше значення Вона добре переносить і повторні посіви. Але найбільші врожаї отримують при розміщенні кукурудзи після озимої пшениці по чорному або зайнятому пару та після зернобобових. Для кукурудзи основним резервом підвищення урожайності є раціональне використання мінеральних та органічних добрив.

Технічні культури. Соняшник займає перше місце серед технічних культур, близько 2,1 млн. га .Соняшник – світлолюбна рослина, любить суглинисті та супіщані грунти. Восени потрібно провести оранку глибиною 22 – 25 см та внести добрива. Посів потрібно проводити коли температура грунту досягне 8 – 10 градусів. Сіють рядковим способом між рядами 45 – 70 см, між рослинами в ряду 20 – 30 см.. Для запобігання утворення кірки потрібно проводити прополювання та розпушування грунту навколо рослин. У фазі 3 – 4 листків та на початку бутонізації потрібно внести мінеральні добрива. Також вчасно проводити захист рослин від хвороб, бур’янів та шкідників.

На наступних заняттях більш детально ознайомимось на технології вирощування основних сільськогосподарських культур.

2. Надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок нещасних випадків.
При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому.
* Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.
* Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
* Визначити вид травми ( перелом, поранення, опік тощо).
* Визначити загальний стан потерпілого, встановити чи не порушені функції життєво важливих органів,
Розпочати проведення необхідних заходів: зупинити кровотечу; * зафіксувати місце перелому;
вжити реанімаційних заходів ( оживлення) – штучне дихання, зовнішній масаж серця; обробити ушкоджені частини тіла.
* Одночасно з наданням першої долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.
Ураження електричним струмом.
Головне при наданні першої допомоги – якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму.
Для звільнення потерпілого при ураженні електричним струмом необхідно:
* вимкнути рубильник або викрутити запобіжник.
* Сухою палкою відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягнути потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки.. при напрузі в установках до1000 ват можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф. Рекомендується стати на ізольований предмет ( на суху дошку, на згорток сухого одягу).
Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря.
Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, то потрібно негайно приступити до штучного дихання і зовнішнього масажу серця.
Перша допомога при кровотечі.
Перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакету. При цьому мити її водою, змивати кров з рани забороняється..
* При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев’язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4 – 5 хвилин, не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати.
* Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кінцівок у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джутом чи закруткою.
* При накладанні джута спочатку місце накладання обгортають м’яким матеріалом ( тканиною, ватою тощо ).