Знайомство з уривками з Біблії.
6 : 9–13
9 Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє.
10 Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі.
11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
12 І прости нам провини2 наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
3 І не введи нас у спокусу, але визволи нас од лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь!»
Зверніть увагу!
1. У церковних і релігійних текстах із великої букви пишемо займенники, ужиті замість слів Бог, Божий: Нехай святиться ім’я Твоє! У текстах інших жанрів і стилів такі займенники пишемо з малої букви.
2. Традиційно без лапок пишемо назви культових книг: Біблія, Євангеліє, Новий Заповіт, Псалтир, Коран, Тора.
З-поміж основних заповідей християнства, які є основою загальнолюдської моралі, найвідоміші такі:
• «Шануй батька свого й матір свою!
• Не вбивай!
• Не кради!
• Не свідчи неправдиво на ближнього твого!
• Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого».
Про дві головні (або найбільші) заповіді йдеться в главі 22: 34–40 Євангелія від Матвія.
22 : 34–40
34 А фарисеї, почувши, що Він привів садукеїв у мовчання, зібралися разом.
35 І один із них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:
36 «Учителю, яка найбільша заповідь у законі?»
37 Ісус сказав йому: «Полюби Господа, Бога твого, усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм».
38 Це є перша й найбільша заповідь.
39 Друга ж подібна до неї: «Возлюби ближнього твого, як самого себе».
40 На цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки.
Про віру й спасіння ідеться в главі 25. Тут ключовою є така думка: той, хто допоміг нужденному, допоміг Богу. Милосердя, безкорислива допомога, доброта, любов — це морально-етичні дороговкази, ті чесноти, які підносять людину, ведуть до світла.
25: 31–40
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Ангели з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 І зберуться перед Ним усі народи, і Він відокремить одних від інших, як пастир відокремлює овець від козлів.
33 І поставить овець праворуч від Себе, а козлів — ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, що праворуч від Нього: «Приходьте, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу.
35 Бо Я жадав був — і ви дали Мені їсти; жадав — і ви напоїли Мене; був мандрівником — і ви прийняли Мене.
36 Був голий — і ви одягнули Мене; був хворий — і ви відвідали Мене; у в’язниці був — і ви прийшли до Мене».
37 Тоді праведники Йому у відповідь: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним — і нагодували; або спраглим — і напоїли.
38 Коли ми бачили Тебе мандрівником — і прийняли; або нагим — й одягли.
39 Коли ми бачили Тебе хворим чи в темниці — і прийшли до Тебе».
40 І Цар скаже їм у відповідь: «Істинно кажу вам: так, як ви зробили це одному із цих братів Моїх менших, то зробили Мені».