Барбарис, йошта

Барбарис

Барбари́с (Berberis) — рід листопадних або вічнозелених колючих кущів родини барбарисових, який налічує близько 600 видів (докладніше див. Список видів роду барбарис), поширених по всій земній кулі (крім Австралії). Назва походить від латинського «beiberi», що означає «ведмежа ягода». В Україні, за дуже кислі ягоди, барбарис народ називає кислицею, кислянкою або ще й північним лимоном.Кущі барбарису — листопадні або ж вічнозелені. У цьому численному роду є і велетні, і карлики — від 30 см до 3 м. Високі барбариси найчастіше — розлогі кущі зі схиленими донизу гілками, хоча є серед них група з прямими, вертикальними пагонами. Карликові барбариси переважно мають компактну, щільну, кулеподібну форму крони.Барбарис розмножується насінням. Штучно його також розводять кореневими живцями і поділом куща.Як лікарська рослина барбарис відомий здавна. Під час розкопок в Єгипті знайдені глиняні дощечки клинописної бібліотеки (650 років до нашої ери), які прославляють ягоди барбарису як засіб для «очищення крові»[1]. Ще раніше лікарські властивості цієї ягоди були відомі в Індії. Вавилоняни та асирійці за сотні років до нашої ери знали про його кровоочисні властивості, а в арабських країнах здавна він був визнаною і досить популярною лікарською рослиною.В сучасній медицині використовують настоянку листків барбарису звичайного і амурського (вони містять алкалоїди — берберин, оксиконтин, бербамін та інші, які знижують артеріальний тиск і регулюють серцеву діяльність) — проти маточних кровотеч. Настоянка стимулює скорочення м'язів матки, звужує судини і прискорює згортання крові. Також її застосовують як жовчогінний засіб при хронічному гепатиті, холециститі, жовчнокам'яній хворобі[2].У листі та корі є також аскорбінова кислота, каротиноїди, дубильні речовини і мікроелементи: нікель, цинк, молібден тощо. У плодах багато вітаміну C, цукру, яблучної та лимонної кислоти.Ягоди барбарису використовують в кулінарії. З них готують мармелад, квас, кисіль, сік, кислий смак якого втамовує спрагу. Барбарисовий сік змішують з іншими соками, додають в компоти та морси. З барбарису варять варення, яке має єдиний недолік — великі кісточки.В кулінарії мелений засушений барбарис — поширена приправа, вона найбільше підходить до страв з рису та баранини. В асортименті кондитерських фабрик є льодяники «барбарис», які в народі називають «барбариски».Також барбарис — дуже гарний медонос, дає багато нектару бджолам в травні і червні. Він квітне протягом 15-25 днів. Поруч з липовим, гречаним, квітковим виділяють і барбарисовий мед, він має жовтуватий колір, приємний смак та високі цілющі властивості.

Йошта

Йошта - гібрид чорної смородини та аґрусу, це результат багаторічної роботи декількох поколінь селекціонерів, над схрещуванням чорної смородини і агрусу. Перші результати були ще в 1970-х роках в Німеччині. У наш час йошту вже багато хто вирощує на своїх ділянках і в Україні.Йошта - багаторічний ягідний чагарник. Ягода зібрана в грона по 3 - 5 шт. (як смородина), до плодоніжки прикріплена міцно, чорного кольору з фіолетовим відтінком. На смак кисло солодка, з приємним мускатним присмаком, не обсипається. Урожайність велика, близько 10 кг. з куща. Дозріває з кінця червня, початок липня. Йошта може рости на одному місці близько 30 років.Кущі потужні, розлогі, швидко розростаються. Висота рослини приблизно 1,5 м., діаметр крони теж 1,5 - 2 м. На відміну від агрусу, йошта абсолютно не має шипів. Листя великі, темно - зеленого кольору, видом як у агрусу, але в 3 рази більше, без яскраво вираженого смородинового аромату. Восени лист обсипається пізно. Коренева система розростається на глибину 30 - 40 см. Рослина морозостійка, не хворіє, так як смородина або аґрус. Стійка до почкового кліща, махровості, грибкових захворювань.Висаджувати йошту потрібно на добре освітлених місцях, любить родючий, пухкий грунт. Для кращого запилення і зав'язування ягід, йошту садять біля смородини або агрусу. Так само її можна висаджувати просто в декоративних цілях або для живої із городі.. Крім того, окремі садівники використовують йошту як штамбовий підщепа для смородини і агрусу. Підгодовувати потрібно йошту тими ж добривами, що агрус і смородину. Плодоносити починає на 2 - 3 рік, як і смородина.Корисні властивості ягоди:Плоди йошти мають лікувальні властивості - їх застосовують при шлунково-кишкових захворюваннях, при застуді взимку, вони покращують кровообіг і сприяють виведенню з організму радіоактивних речовин і важких металів.Ягода багата на вітаміни С, Р, і антоціани. Вітаміну С, в ягодах йошти в 4 рази більше ніж у чорної смородини. Її корисно вживати в свіжому вигляді, також дуже смачне варення, яке взимку теж можна додавати і в чай, ягоду можна заморожувати, консервувати, робити желе, морси, все що завгодно. Загалом, з неї можна приготувати все той же, що ми готуємо з смородини і агрусу. Просто йошту легше вирощувати і доглядати, ніж смородину чи агрус.