Автобіографізм новели «Impromtu phantasie» («Фантазія-експромт»). Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новел-роздуму.
Автобіографізм новели «Impromtu phantasie» («Фантазія-експромт»). Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новел-роздуму.
Ключові: вміння логічно висловлювати свої думки, давати оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення, навички самостійної роботи з джерелами інформації.
Загальнокультурні: усвідомлення рівності чоловіків і жінок у всіх сферах суспільного життя.
За спостереженнями Д.Павличка, ми сьогодні приходимо до творчості О.Кобилянської «по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі». Її героїні горді, розумні, аристократки духу, що тужать за високою досконалістю. «Велика Самітниця» створювала героїнь «Великих Мрійниць», для яких тільки любов є справжнім джерелом життя. Своєю творчістю письменниця започаткувала український модернізм.
«Наша література не може похвалитися достатньою кількістю мужів типу Куліша і Франка, ‒ писав Є.Маланюк. – І в літературі нашій ролі мужів виконують такі жінки, як О.Кобилянська і Леся Українка. Трудно судити такий стан речей. Я не можу повірити, що психічна загадка української нації розгадується дуже просто, і ми є взагалі нацією жіночою».
У своїх психологічних новелах «Impromtu phantasie»(1894)та «Valse mẻlanholique»(1897) письменниця звертається до образу жінки-митця. Молода жінка у тогочасному суспільстві приречена на страждання, бо немає простору для вияву її аристократичної натури – навколо гнітючі традиції обивательщини, глухий мур бездушності та жорстокості щодо молодого таланту.
У першій новелі переважає настрій суму. У цій новелі вгадуються автобіографічні мотиви з ранньої юності самої письменниці: через несприятливі обставини не пощастило розвинути свій хист (була «дотепна, незвичайно багата натура. Займалася малярством, писала, старалась усіма силами заспокоїти в собі ненаситну жадобу краси»).
У другій новелі йдеться про трагічну долю жінки-музикантки, серце якої не витерпіло страждань і труднощів, що випали на долю Софії Дорошенко.
Після смерті батька сімʼя зубожіла. Коханий, будучи людиною корисливою, залишає дівчину заради нареченої з багатим посагом. Софія зостається зневіреною, безпорадною, зівʼялою, незважаючи на щиру підтримку двох приятельок – малярки Ганнусі та доброї й працьовитої Марти, від імені якої ведеться розповідь у новелі. Мати померла. Вуйко одружився і відмовився оплачувати навчання в консерваторії. Не знайшовши виходу з ситуації, Софія гине. Світ несправедливості розчавив ніжну, вразливу жінку з її нездійсненними мріями. Трагедія особиста переростає у трагедію соціальну.
За незначною кількістю подій криється пристрасний світ, високі духовні ідеали молодих жінок. Новели не лише глибоко психологічні, а й художньо поетичні. Їх мова наповнена музикою і ліризмом.
2
Прослухайте аудіозапис новели.
Прослухавши, усно дайте відповіді на запитання:
Який вплив на дівчину ще в дитинстві мали церковні дзвони стародавнього історичного монастиря?
Які образи виникали в уяві головної героїні, коли вона перебувала на літніх вакаціях у діда і баби на селі?
Для чого дівчина підкралася до норовливого жеребця і намагалася його приборкати?
Чому головна героїня закохалася в емігранта з першого погляду?
Які пророкування говорив музикант? Чому називав дівчину «будуча славо»?
Ознайомтеся з паспортом твору.
Рік написання: 1894.
Жанр: новела (сама авторка визначила як нарис).
Літературний рід: проза.
Напрям – модернізм
Течія – неоромантизм з елементами символізму
Тема: Зображення дівчинки, а згодом дівчини духовно чистої і від цього сильної.
Ідея: Зображення духовної чистоти як найбільшої людської сили.
Проблематика твору “Фантазія-експромт”
У творі порушено декілька проблем:
сили фізичної і духовної (епізод з упійманням коня);
сили і слабкості людської душі;
чутливості людської душі до мистецтва (епізод, у якому героїня вперше чує мелодію “Фантазія-експромт).
Головні герої твору “Фантазія-експромт”:
Головна героїня (без імені). Це смілива дівчина, яка не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах. Її змальовано в дитинстві та у дорослому віці. Найулюбленіша забава для героїні “Impromptu phantasie” в дитинстві лежати в траві та споглядати природу. Її ледве не били, коли вона підкралася до жеребця й ухопила за уздечку. Героїня виросла і, коли чує музику готова вмирати і стає божевільно-відважною, великою, люблячою.
Стройник, що налагоджував фортеп’ян.
Композиція твору “Фантазія-експромт”:
Експозиція. Розповідь авторки про героїню.
Зав’язка. Маленька героїня упіймала коня, що зірвався з прив’язі.
Розвиток дії. Розповідь про те, як переїжджий стройник налагоджував фортепіано у її родичів.
Кульмінація. Виконання стройником “Фантазії-експромт” Шопена, сльози маленької героїні. Стройник бере з героїні обіцянку грати цю мелодію тільки тоді, коли стане зовсім дорослою, після двадцятиріччя.
Розв’язка. Героїня подорослішала, але так і не навчилась грати на фортепіано. Зате, коли вона чує музику, то “готова вмирати. Стаю тоді божевільно-відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча… Що й залежить на мені, коли лиш музику чую!..”
Твір Ольги Кобилянської “Фантазія-експромт” надзвичайно ніжний і сильний водночас. Авторка наділяє героїню власними рисами: ніжністю, відвагою, чутливістю, силою духу.
У творі яскраво представлені особливості буковинської говірки: опісля, доперва, стройник, фортеп’ян, яко, се, причім, завстидалась, скулена, вулії та ін.
Ознайомтеся з психологічним портретом героїні і, за бажанням, доповніть його цитатами з твору.
«майже гарна»
«віроломна натура»
«розумна, дотепна, незвичайно багата натура»
«занадто оригінальна, замало нинішня, не мала в собі нічого з «плебейськості»