Пропоную вашій увазі урок з історії для якого створено 7 класу НУШ.
Урок створено за підручником: Історія: Україна і світ (інтегрований курс) 7 клас (Васильків, Паршин, Димій, 2024)
Конструктор уроків
Пропоную вашій увазі урок з історії для якого створено 7 класу НУШ.
Урок створено за підручником: Історія: Україна і світ (інтегрований курс) 7 клас (Васильків, Паршин, Димій, 2024)
Бажаю успіху!
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Вільне введення тексту
Які можливості мали міста, що користувалися магдебурзьким правом?
№2:
Теоретичний блок
Культура часів Середньовіччя розвивалася під всеохопним впливом християнської церкви. Крім того, пам’ятки середньовічного мистецтва вдало поєднували в собі надбання античного та варварського світів.
Упродовж ХІ-ХII ст. у Західній Європі зародився й набув популярності романський стиль, що найвиразніше проявився в архітектурі. Зовнішнім виглядом (масивними стінами, заокругленими арками) романські будівлі уподібнювалися до тих, що їх проектували в Стародавньому Римі. Численні собори чи церкви закладали вздовж шляхів паломників, які ходили молитися до святих місць. Так, між 1080-1120 рр. постав собор Сен-Сернен у місті Тулуза (Франція). Ця велетенська базиліка (споруда у вигляді витягнутого прямокутника, всередині поділеного двома поздовжніми рядами колон), якщо дивитися на неї з висоти, скидалася на латинський хрест. Кам’яні склепіння храмів забезпечували вогнестійкість, однак усередині вони повнилися напівтемрявою, яка спонукала відвідувачів розмірковувати над життям. Іншим прикладом є відома дзвіниця Пізанського собору в Італії. Її фундамент виявився заслабким, і вона нахилилася, унаслідок чого зажила світової слави як «та, що падає».
Упродовж XII-XVI ст. у Європі виник і поширився готичний стиль. Готичним будівлям притаманні стрілчасті арки, пишнота оздоблення (ліплення, різьблення). Вдалі технічні рішення давали змогу створювати «легкі», ніби повітряні, споруди та «впускати» в них світло. У мережані склепіння вплітали вітражі (візерунки з кольорового скла), якими заповнювали величезні вікна. Величні готичні храми звели в містах Париж (Франція), Мілан (Італія), Кельн (Німеччина). У Центрально-Східній Європі таким є собор Святого Віта в місті Прага (Чехія). Деякі з них проектували настільки велетенськими, що будівельні роботи тривали століттями. Чимало храмів прикрашали скульптурними зображеннями, які передавали духовне життя. У цей час великі різьблені вівтарні картини, виконані переважно з розфарбованого чи позолоченого дерева, стали важливими частинами багатьох міських храмів.
Популярним у Русі-Україні був візантійський стиль, який також вплинув на мистецтво всієї Південної Європи. Для нього характерна хрестово-купольна архітектура: центральний купол, який є вінцем церковної споруди і спирається на чотири опори за допомогою арок, розділяє простір на дев’ять частин. План такої будови нагадував хрест, центр якого увінчаний куполом. Стіни візантійських церков прикрашали фрески (розписи фарбами по штукатурці), а підлогу — мозаїки (зображення, викладені з різнокольорових камінців). Зразком візантійської архітектури в Західній Європі є базиліка Святого Марка у Венеції.
Романський стиль — період у мистецтві, що тривав головно в Західній Європі впродовж Х-ХІІ ст. (подекуди до XIII ст.) і вирізнявся наслідуванням давньоримських традицій.
Готичний стиль — період у мистецтві, що тривав у Західній Європі впродовж середини XII-XVI ст. і вирізнявся новизною, «легкістю», витонченістю, ошатністю пам’яток.
№3:
Вільне введення тексту
Чому, на вашу думку, будівництво деяких храмів тривало століттями? Якими знаннями мали володіти майстри для виконання таких замовлень?
№4:
Теоретичний блок
Культура середньовічного міста
Середньовічні міста творили власне культурне життя, яке відрізнялося від вишуканого рицарського світу. Місцевий люд полюбляв творчість менестрелів, професійних артистів і артисток, які заробляли на життя співами та грою на музичних інструментах. Інколи їх порівнювали із жонглерами, які одночасно також були оповідачами байок, блазнями, фокусниками та акробатами. У середньовічних тавернах вони були бажаними гістьми. Полюбляли городяни також поезію вагантів — бродячих поетів, які писали вірші і поеми латиною. Вони з’явилися у XIII ст., коли мережа університетів і шкіл зросла (бо потрібно було оволодіти латиною, щоби вправно віршувати). Вагантами були також ченці-утікачі чи священники, які не мали постійного приходу і тинялися від одного подвір’я до іншого. Так само «підробляли» школярі та студенти, які мандрували з міста до міста в пошуках знань. Усі вони насміхалися з чернечого життя та «високої» рицарської культури, навмисне хизуючись своєю простотою, сповненою пригод і веселих історій.
Зрозуміло, що поезія, творчість трубадурів, вагантів тощо потрапляли під церковні заборони. Мало хто з вірян знав латину, якою вели проповіді в церквах. Тому у великих містах житія святих чи сюжети з Біблії вирішили «транслювати». Від XII ст. розігрували невеличкі сценки, які до XIV ст. переросли у справжні вистави. Дійства відбувалися на міських центральних площах, із костюмами та декораціями (простими будиночками з підписами «Рай» або «Пекло»). Вистави вели народними мовами. Городяни вподобали таку розвагу, тож глядачам почали продавали квитки в перші ряди. Вони також полюбляли читати. У сюжетах міської літератури не йшлося про військову звитягу рицарів, цінувалися кмітливість та здоровий глузд («Роман про Лиса»), а також практичність — важлива риса середньовічного міщанства.
№5:
Завантаження файлу
Як в міській культурі співіснували латина і розмовна народна мова?
№6:
Завантаження файлу
Вправа «Глосарій». Створіть короткий словник основних термінів теми.
№7:
Тестування
Виконати тест!
Молодець!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення: