Арабські народні казки зі збірки "Тисяча і одна ніч". Легендарна історія створення збірки. Дивовижний світ арабських казок. Національний колорит казок "Тисячі та однієї ночі".

Передивіться презентацію вчителя зарубіжної літератури Химинець А.А.

Що ж таке «Книга тисячі і однієї ночі», як і коли вона створювалася, де народилися казки Шахразади?

«Тисяча і одна ніч” не є твором окремого автора або укладача, – колективним творцем “Казок Шахразади” є весь арабський народ. У тому вигляді, в якому ми її тепер знаємо, «Тисяча і одна ніч» – зібрання казок арабською мовою, об’єднаних обрамляючою розповіддю про жорстокого царя Шахріяре, який щовечора брав собі нову дружину і на ранок вбивав її. Історія виникнення «Тисячі і однієї ночі» до сьогодні не з’ясована; витоки її загублені у прірві століть.

Перші письмові відомості про арабську добірку казок, що обрамлені повістю про Шахріяре і Шахразаду та мав називу «Тисяча ночей» або «Тисяча одна ніч», ми знаходимо в творах багдадських письменників X століття – історика аль-Масуді та бібліографа АІ-Надіма, які говорять про неї, як про давно і добре відомі твори. Вже в ті часи відомості про походження цієї книги були досить невиразними, її вважали перекладом перської добірки казок «Хезар-Ефсане» ( «Тисяча повістей»), нібито складених для Хумана, дочки іранського царя Ардешіра (IV століття до н. Е). Зміст і характер арабського збірника, про який згадують Масуді і анНадім, нам невідомі, так як він не зберігся до наших часів.

Свідоцтво згаданих письменників про існування в їхні часи арабської книги казок «Тисячі і однієї ночі» підтверджується наявністю уривка з цієї книги, що відноситься до IX століття. Надалі літературна еволюція збірника тривала аж до XIV-XV століття. У зручну рамку добірки вкладалися все нові і нові казки різних жанрів і різного соціального походження.

Про процес створення таких казкових зведень ми можемо судити за повідомленнями того ж анНадіма, який розповідає, що його сучасник, якийсь Абд-Аллах аль-Джахшіярі – особистість, до речі сказати, цілком реальна – задумав скласти книгу з тисячі казок «арабів, персів, греків та інших народів », по одній на одну ніч, об’ємом кожна листів в п’ятдесят, але він помер, встигнувши набрати лише чотириста вісімдесят повістей. Матеріал він брав головним чином від професіоналів-казкарів, яких скликав з усіх кінців халіфату, а також з письмових джерел.

Національний колорит та художні особливості збірки.

Важко сказати, що більше приваблює в казках «Тисячі і однієї ночі» – цікавість сюжету, химерне сплетіння фантастичного і реального, яскраві картини міського життя середньовічного арабського Сходу, захоплюючі описи дивовижних країн або жвавість і глибина переживань героїв казок, психологічна виправданість ситуацій, ясна, але своєрідна мораль. Прекрасна мова багатьох повістей – жива, образна, соковита, позбута натяків і недомовок. Мова героїв кращих казок «Ночей» яскраво індивідуальна, у кожної з них свій стиль і лексика, характерні для того соціального середовища, з якої вони вийшли.

Переклади збірки "Тисяча і одна ніч"

Перші переклади «Тисячі й однієї ночі» виконав Агатангел Кримський. Так, 1891 року чернівецька газета «Буковина» опублікувала його переклад пісеньки з «Першої ночі». Також у львівському журналі для дітей «Дзвінок» 1891—1892 рр. побачили світ деякі казки, що переробив Кримський. Крім того, 1896 року він написав загальний літературно-історичний нарис «Тисяча й одна ніч».

Вперше ж українською мовою книжка «Тисяча й одна ніч» вийшла в Лейпцигу 1895—1900 рр. Переклали цей видрук М. Лозинський та С. Дольницький за німецьким текстом М. Генінга. Переспів був достатньо адаптований відповідно до смаків тогочасної читацької аудиторії, спрощений та мав усі вади німецького перекладу. Крім того, у книжці перекладено лише події 200 ночей і не було пісень, якими наповнене першоджерело. На території України «Тисяча й одна ніч» вперше побачила світ 1905 року у Львові. Друге видання цієї книги вийшло у 1912—1913 роках (195 поезій переклав Іван Франко, щоправда, це був переспів з німецької).

У 1984 році видавництво «Веселка» опублікувало збірку деяких казок «Тисячі й однієї ночі» у перекладі з арабської Євгена Микитенка.

У 1991 році те ж таки видавництво «Дніпро» випустило у світ «Тисячу й одну ніч», що переклав та впорядкував («Тисяча й одна ніч» серед «Скарбів Сходу») відомий український арабіст Валерій Рибалкін. Ця книжка виявилася досить цікавою для читачів, тому 2011 року Валерій Рибалкін уточнив та доповнив свою працю й оприлюднив вибрані оповідання й казки «Тисячі й однієї ночі» в Тернопільському видавництві «Богдан».

Загалом окремі казки з арабської українською перекладали Агатангел Кримський, Ярема Полотнюк і Валерій Рибалкін.

Передивіться фільм або мультфільм про пригоди Аладдіна. Висловіть враження щодо героя,його пригод тощо.