Антропогенні ландшафти. Вплив діяльності людини на природні ландшафти на Криворіжжі.

Ландшафт - це єдина геосистема, яка складається з природних компонентів (літомаси та геологічних утворень, водної маси, повітря, ґрунту, біоти, рельєфу та клімату) і має певні властивості: цілісність, функціонування, структурність, динаміку, розвиток та інші. В природних умовах кожен ландшафт уявляє собою систему, яка є саморегульованою.

Як наслідок, достатньо змінити, хоча б один з компонентів природного ландшафту, що б порушити екологічну рівновагу в ньому, породити реакцію, направлену або на ліквідацію цих змін, або на перебудову самого ландшафту. Так утворюються антропогенні ландшафти - змінені, або штучно створені людиною на природній основі. Їх властивості визначаються особливостями господарського використання компонентів і ландшафту в цілому, рівнем культури суспільства та його виробництва, природними законами. За функціонально-генетичними ознаками розрізняють такі основні види антропогенних ландшафтів: міський, сільськогосподарський, лісогосподарський, водогосподарський, ландшафт промисловий, ландшафт рекреаційний тощо.

За ступенем зміненості і характером впливу людини розрізняють змінені, порушені й перетворені ландшафти. У зміненому ландшафті антропогенна діяльність позначилась на окремих компонентах, зокрема біоті та морфологічній структурі комплексу.

Ландшафт, що зазнав інтенсивного нераціонального господарського впливу (селі та зсуви спричинені діяльністю людини, знищення лісів і розорювання крутих схилів, суцільна забудова, тощо), називають порушеним.

У перетвореному ландшафті природні компоненти і зв'язки між ними змінені цілеспрямовано. Ці зміни науково обґрунтовані системою інженерних, меліоративних, природоохоронних заходів. Серед останніх розрізняють культурні ландшафти, свідомо змінені людиною для задоволення своїх потреб; такі ландшафти перебувають під доглядом людини.

В Україні, і зокрема в Кривбасі, у зв'язку зі значною освоєністю її території, антропогенні ландшафти є переважаючими. Вони сформувалися у процесі тривалого використання території під землеробство, внаслідок промислового, міського і теплоенергетичного, рекреаційного та інших впливів. Рівень антропогенних змін ландшафтів Кривбасу дуже високий.

Кривий Ріг – місто, розташоване в центральній частині Українського кристалічного масиву у степовій зоні України на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну р. Дніпро.

З кінця XVIII ст. розпочинається активне господарське освоєння півдня Правобережної України, в тому числі й Кривбасу. Під час однієї з академічних експедицій під керівництвом В.Ф. Зуєва (1782) були знайдені залізні руди Кривбасу. Це відкриття з часом стане головним чинником майбутніх антропогенних перетворень природи регіону.

Наприкінці XVIII ст. відбувається розвиток сільського господарства на території Кривбасу. Масово та інтенсивно освоюються землі, починаються розробки будівельних корисних копалин - аспідного сланцю, глин і суглинків, пісків. В селах регіону будуються млини, кінні заводи, ґрунтові дороги. Активізується сільськогосподарське та меліоративне освоєння територій. Слід зауважити, що саме цей період можна вважати відправним в зміні природних ландшафтів на антропогенні. До цього часу вплив людини на природні ландшафти Криворіжжя відбувався через зміни окремих компонентів - переважно біоту та ґрунтовий покрив. Робота в аграрному секторі спричинила вже перші комплексні зміни ландшафтів - формуються польові, пасовищні, садові, городні сільськогосподарські ландшафти.

З 1881 р. Починається новий етап розвитку ландшафтів Кривбасу, пов'язаний з початком гірничих робіт з видобутку залізних руд, розвитком чорної металургії, широкомасштабного будівництва, зарегулюванням місцевих рік зі спорудженням водосховищ, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Це відбувається вже понад 100 років з нетривалими спадами. Тиск на природні ландшафти та їх літогенну основу мав зростаючий тренд. І тільки економічна криза 90-х рр. призвела до зниження антропогенного тиску в 3 рази.

З початку ХХ ст. й до 80-х років природні ландшафти території Криворіжжя зазнають величезних змін. Якщо до цього періоду пануючими ландшафтами Криворіжжя були природні степові, то в цей час і надалі, вплив на природне середовище та зміни ландшафтів стають масовими.

Процес техногенезу, під час розробки та освоєння залізних руд, охопив не тільки окремі компоненти ландшафтів, а й ландшафти в цілому, створюються нові, непритаманні для нашої території і природної степової зони антропогенні ландшафти. Основними класами таких ландшафтів виступають промислові (гірничі - відвали, провали, кар'єри та фабрично-заводські), транспортні, рекреаційні, селитебні (житлові і нежитлові), сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, пустищні (території смітників, звалищ промислового сміття, закинутих і знесених селищ та ін.), заповідні (заказники і пам'ятки, що розвивається під помірним тиском з боку людини) та інші ландшафти.

Основними класами антропогенних ландшафтів Криворіжжя є наступні.

Селитебні ландшафти (від слова «селити») - це антропогенні ландшафти населених пунктів з їх побудовами, вулицями. Місто Кривий Ріг з його господарством і згустками населення до 700 тис. мешканців являє собою дуже активну форму впливу людини на природу. Природні ландшафти при цьому корінним чином перебудувалися.

Міські ландшафти не перестають бути складовою частиною природи і продовжують розвиватися за її законами. Так, основні крайові і зональні риси природи збереглися в межах міста (тектонічна будова).

Тип сільськогосподарські ландшафти в нашому регіоні має кілька підтипів: польові, городні, садові, пасовищні і дачні геосистеми.

Такі системи розвиваються у відповідності з природними закономірностями і, не дивлячись на їх особливості відносяться до природних комплексів.

Тип лісогосподарських ландшафтів - штучні лісові масиви. Має підтип штучних лісових утворень з двома родами: лісозахисних і лісосмужних геосистем. Слід зауважити, що на Криворіжжі природних лісів не залишилося. Тут створені ліси, штучно насаджені людиною - тобто лісокультурні ландшафти. Вони зараз займають площу більшу, ніж до активного перетворення природних ландшафтів Криворіжжя. В Криворізьких посадках можна зустріти практично всі види деревних порід, що створюють натуральні ліси. Крім цього, в деревостанах лісокультурних ландшафтів звичайними стали екзоти: дуб пірамідальний, софора японська, горіхи та багато інших.

Всі лісокультурні ландшафти належать до типу багаторічних, частково регульованих антропогенних комплексів. При вдалому підборі дерев, місця посадки і необхідній лісотехніці, вони можуть існувати десятиліття і навіть не одне століття. З часом лісонасадження здобувають всі риси структури в чагарниковому, трав'янистому і наземному покриві, а також ґрунтах, які присутні натуральному типу лісу в аналогічних умовах.

Тип водогосподарських ландшафтів має підтипи - водосховищні, ставкові, каналові та відстійникові геосистеми, які утворилися протягом не досить тривалої історії господарського освоєння водних ресурсів. В околицях Кривого Рогу тільки для водозабезпечення комунальних послуг створено 9 водосховищ, загальною площею 9340 га, є 25 водосховищ сільськогосподарського призначення. До гідрологічних об'єктів слід віднести ставки - відстійники шахтних вод і шламосховищ з ставками зворотного водопостачання.

Тип дорожніх (транспортних) ландшафтів має підтипи: залізничні, автомобільні, авіаційні, трубо- та електропровідні, пішохідні, водні. Зараз все Криворіжжя пересічене транспортними магістралями. Сьогодні дорожні ландшафти - складна система різноманітних антропогенних комплексів. Це азональні ландшафтні комплекси, розвиток яких визначається технічним блоком, а функціонування частково залежних і від природних умов.

Особливий інтерес викликають урочища поодиноких курганів - найпростіших бельгеративних комплексів (бельгеративний – військового походження). Їх вік - від декількох тисячоліть (бронзовий вік) до кількох сотень років. Частіше це могили, але також і сторожові кургани. За висотою кургани ділять на низькі (0,5-3 м), середні (3-8 м) і високі (більше 8-10 м). На теперішній час більша частина поодиноких курганів Криворіжжя розорана. З кожним роком вони стають менш помітними. На полях висота курганів не перевищує 2 м, схили покаті, іноді вони помітні, тільки як жовті плями в ґрунтовому покриві. Не розорані кургани добре помітні на місцевості. В умовах суцільної розораності степу, подібні кургани є єдиними носіями до агрокультурної рослинності. На курганах характерне своєрідне сполучення ковилово-типчакових асоціацій і бур'янів, оточуючих полів. Майже всі кургани Кривбасу повинні бути під охороною.

Тип рекреаційних ландшафтів має підтипи: туристичні, лісопаркові, спортивні та лікарські споруди. Незважаючи на молодість цих ландшафтів - їх роль сьогодні і в майбутньому буде постійно зростати. Зростає можливість рекреаційного освоєння і формування рекреаційних неоландшафтів за рахунок інших класів антропогенних ландшафтів, включаючи і промислові. Прикладом може бути - зона відпочинку, створена в місті Орджонікідзе на місті видобутку марганцевих руд.

Тип пустищних ландшафтів, має підтипи постпромислових, постселітебних, смітникових, постсільськогосподарських, воднопустищних  геосистем. Ці геосистеми включають в себе, так звані «бросові» землі після їх використання. Розвиток цих систем дуже складний і різноманітний. Так, якщо сільськогосподарські землі можуть перетворитися в степові ландшафти зонального типу, то промислові мають непередбачуваний розвиток і повинні бути замінені на нові.

Тип промислові ландшафти, іноді трактуються як техногенні ландшафти, бо виникають за провідної ролі техніки і процесу техногенезу - перетворення природи за її допомогою. Має два підтипи - фабрично-заводські та гірничопромислові. Цьому типу антропогенних ландшафтів належить провідна роль у процесі перетворення регіональних ландшафтних комплексів.

Якщо врахувати, що техногенні навантаження в межах України в 6-7 разів перевищує допустимі норми, то процес формування промислових ландшафтів тут іде прискореними темпами. Сьогодні ландшафти, створені в результаті промислової діяльності, стають невід'ємною характерною рисою Криворіжжя. Безумовно, що провідну роль в їх формуванні відіграє техніка.

В містах видобутку корисних копалин корінним чином змінені всі компоненти природного середовища, формуються специфічні, збіднені і менш стійкі, в порівнянні з натуральними - гірничопромислові ландшафти з більш диференційованою, контрастною і динамічною структурою. Подібні комплекси зараз займають майже 40 тис. га території Кривбасу.

Отже, процес формування антропогенних ландшафтів має тривалу історію. До кінця XVIII ст. роль людини у розвитку природних ландшафтів була незначною. Посилення антропогенного тиску на довкілля розпочалося з 1881 року - року початку становлення і розширення гірничодобувних робіт, згодом і започаткування металургійного напряму у природокористуванні. Максимального рівня антропогенні зміни природних ландшафтів досягли у другій половині ХХ ст. Антропогенні ландшафти - єдиний сучасний тип природно-територіальних комплексів на Криворіжжі.

Ілюстративний матеріал перегляньте у відеоролику:

Використані джерела:

https://kdpu.edu.ua/pryroda-kryvorizhzhia/fizyko-heohrafichna-kharakterystyka/landshafty/2715-antropohenni-landshafty-kryvorizhzhya-istoriya-rozvytku-struktura.html