Мета уроку: розкрити боротьбу головного героя повісті за здійснення своєї мрії, показати існування серйозних проблем у сучасній школі й можливі шляхи їх вирішення, виявити своєрідність розкриття теми сімейних цінностей, любові і дружби у творі; формувати навички аналізу художнього тексту, розвивати навички характеристики персонажа, усне мовлення учнів, здатність висловлювати власну думку; виховувати наполегливість у досягненні поставленої мети, вміння знаходити спільну мову з людьми, повагу до рідних, розуміння важливості родини у житті окремої людини і суспільства в цілому, формувати вміння долати самотність і відчуженість, бажання допомогти іншим в складний для них час.

Вміст уроку:

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

Додати завдання

Анна Гавальда – відома француженка, авторка неперевершеного роману, який перекладений 50-ма мовами світу – “35 кіло надії"

Пропоную прослухати урок

Головний герой твору - Грегуар, хлопчик 13 років. Навчався він погано: двічі «залишався на другий рік: у початковій школі у другому і ось тепер у шостому». Через проблеми у школі вдома часто були сварки. Батьки сварили сина за погане навчання, але він у відповідь лише мовчав. Він зовсім не міг запам’ятати шкільний матеріал, який був йому однаково, що «китайська грамота». Хлопчика водили лікарів, перевіряли очі, вуха, навіть мізки, і дійшли висновку, що в нього проблеми з концентрацією уваги. Зі здоров’ям Грегуар не мав проблем, просто йому було нецікаво вчитися...

Цитатна характеристика Ґреґуара

“У цього хлопчика голова як решето, золоті руки і величезне серце. Якщо постаратися, із нього вийде толк” (Марі про героя)

«В будинку вічні скандали, і мені ніяк не вдається їх уникати. Важко. Батьки мої один одного ледве виносять, так що їм обов’язково що не вечір треба ще й як посваритися, тільки вони не знають, до чого причепитися, от і користуються мною – я з моїми паскудними оцінками служу їм зручним приводом» . (герой про сварки батьків)

«В математиці я дуб дуб, зато з філософією справа краще!»

«Мені було нецікаво, просто . Бути тут чи ще десь… яка різниця? І ще я думав: бути або не бути, тут чи ні, яка різниця?»

«Не даремно прожитий той день, коли ти щось зробив своїми руками» (Марі герою)

“Він-то прийшов мені на допомогу у найважчий момент, коли мені це було по заріз треба” (про діда)

« Мені жилося непогано, але щасливим я не був. Я мучився від того, що нічим не можу помогти діду Леону. Я б гори звернув для нього, я б дав, якщо треба, розрізати себе на шматки і підсмажити на повільному вогні. Я готовий був нести його на руках через усю землю, притискаючи до грудей, я б усе що завгодно витерпів, тільки б врятувати його, та що толку, якщо все рівно зробити нічого було не можна. Тільки чекати. Це було нестерпно. Він-то прийшов мені на допомогу у найважчий момент, коли мені це було по заріз треба, а я що? Ніякого від мене толку.”

“Я ситно їв і багато спав, я торкався кори дерев і ходив гладити сусідських коней” (це робив Ґреґуар, щоб допомогти дідусю)