Англія в XVI ст.

Пригадайте, якими були результати Столітньої війни для Англії. Поміркуйте, як вплинули Великі географічні відкриття на економічний розвиток Англії.

1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНГЛІЇ в XVI ст.

Як ви пам’ятаєте, у результаті війни Червоної і Білої троянд в Англії установилося правління династії Тюдорів. Це був період відродження держави, утвердження абсолютної королівської влади за збереження парламенту.

Під час правління Генріха VII (1485-1509 рр.) відроджувалося підірване Столітньою війною господарське життя країни. Феодальні відносини поступово розкладалися і створювалися умови для зародження капіталістичних відносин. Поштовхом до цього стала аграрна революція у формі обгороджування.

В Англії здавна займалися вівчарством. Попит на вовняне сукно з кінця XV ст. зріс. У XVI ст. виробництво сукна стало головною галуззю англійської промисловості, а в середині століття воно становило 80 % експорту. Розведення овець було вигіднішим, ніж землеробство, тому землевласники почали перетворювати свої землі на пасовиська. Вони проганяли селян із земель, а зайняті території обгороджували і на них розводили овець. Цей процес дістав назву обгороджування.

Збільшення виробництва сукна потребувало нових форм організації праці. На зміну майстерням ремісників прийшло мануфактурне виробництво.

Відбувалися зміни й в англійському суспільстві. Представники дрібного й середнього дворянства (за старою звичкою їх ще називали рицарями) почали переходити до ведення ринкового господарства, займалися тим, що приносило прибуток: вівчарством, виробництвом сукна на мануфактурах, видобуванням і виробництвом металів. Вони становили основу «нового дворянства» — джентрі.

Сесії англійського парламенту завжди відкривають у Палаті Лордів. Королева зачитує промову, сидячи на троні, а для лорда-канцлера призначене крісло, яке має назву «вулсак» (англ. wool — вовна, sac — мішок). Лорд-канцлер сидить на мішку, набитому вовною. Цей звичай бере початок із XVI ст., коли Англія була головним експортером вовни й вовняних виробів в Європу. Мішок з вовною став символом заможності Англії.

Крісло лорд-канцлера в англійському парламенті (сучасне фото

2. «КРИВАВЕ ЗАКОНОДАВСТВО»

У пошуках засобів до існування селяни наймалися за копійчану плату на мануфактури. Але підприємства і господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість знедолених селян. Вони перетворювались на пауперів — людей, повністю позбавлених засобів для існування.

Джентльмен подає милостиню жебракові (гравюра XVI ст.)

Королівська влада діяла в інтересах власників землі та мануфактур, тому розпочала боротьбу з пауперами. Англійські королі династії Тюдорів видали жорстокі закони проти волоцюг і жебраків — так зване «криваве законодавство», яке зобов’язувало пауперів найматися на роботу. «Криваві закони» перетворювали зігнаних із землі селян на людей, готових найматися працювати на будь-яких умовах. У підсумку майже безкоштовна праця найманих працівників давала можливість власникам мануфактур вкладати більше капіталу в розширення виробництва.

3. КОРОЛІВСЬКА РЕФОРМАЦІЯ

Для зміцнення своєї влади Тюдори використали ідеї реформації церкви, яка розпочалася за Генріха VIII (1509-1547 рр.)· На відміну від Німеччини, де в поширенні реформаційних ідей передусім був зацікавлений простий народ, в Англії вона була «згори» (за активного втручання короля).

У 1534 р. парламент затвердив запропонований Генріхом VIII Акт про супрематію (супрематія — верховенство). Відповідно до цього документа король прийняв титул очільника церкви в Англії. Це означало розрив з Римом і позбавлення англійської церкви залежності від Папи Римського. Відтоді вона почала називатися англіканською.

4. ЄЛИЗАВЕТА І

Останньою представницею династії Тюдорів на англійському престолі була королева Єлизавета І (1558-1603 рр.). Єлизавета І була дочкою Генріха VIII і Анни Болейн. Папа Римський не визнав цей шлюб, тому католики вважали Єлизавету незаконнонародженою і вона не мала права на королівський трон. Єлизавета не бажала грати традиційну роль, призначену жінці. Мала твердий характер, була розумною, завжди захищала інтереси Англії. Зійшовши на трон, вона сказала: «Я доведу світові, що в Англії є жінка, яка вміє діяти мужньо». За її правління значно зміцнилася центральна влада. Єлизавета провадила політику протекціонізму.

Королева заохочувала створення мануфактур, великих торговельних компаній, підтримувала винахідників. Назви компаній свідчили про основні напрями торгівлі — Гвінейська, Мароканська, Ост-Індська. Англія надавала притулок досвідченим фахівцям-іноземцям — протестантам. Німецькі майстри гірничої справи, ткачі з Нідерландів, французькі килимники привезли в Англію секрети свого ремесла. Це сприяло вдосконаленню старих і появі нових галузей виробництва.

Єлизавета І визнавала себе заступницею деяких піратів. У 1577-1580 рр. Френсіс Дрейк із невеликою ескадрою вирушив у навколосвітнє плавання. Пірати пограбували іспанські порти на тихоокеанському узбережжі, захопили кораблі із золотом. Дрейка посвятила в рицарі особисто королева.

Англія активно продовжувала колоніальну експансію. Волтер Рейлі заснував англійську колонію в Північній Америці й назвав її Вірджинія.

Єлизавета І продовжила Реформацію, яку розпочав Генріх VIII, відновила повноваження протестантської церкви. У 1571 р. завершилося становлення англіканської церкви. Парламент ухвалив англійський Символ віри з 39 статей, в якому встановлювалися основні положення англіканського вчення. Елементи кальвінізму в ньому було поєднано з католицизмом. Не визнавалася влада Папи Римського, заборонялись індульгенції, було зменшено кількість релігійних свят, богослужіння проводили англійською мовою, духовенство підпорядковувалось лише королю.

У відповідь на страту Марії Стюарт Папа Римський закликав католиків до війни з Англією. Єдиним, хто відгукнувся на це, був іспанський король Філіп II. Однак, як пам’ятаємо, його «Непереможна армада» в 1588 р. зазнала поразки. Англія стала володаркою морів.

Що стало причинами, а що приводом до королівської Реформації в Англії?

Які чинники сприяли зародженню ринкових відносин в Англії?

Успіху!