Агротехніка вирощування помідор, перцю, баклажан розсадним та безрозсадним способами

Мета: Ознайомити учнів з агротехнікою вирощування пасльонових культур (перцю, помідор, баклажан).

Томат або помідори – одна з найпоширеніших у світі овочевих культур. Її вирощують для отримання плодів, цінність яких визначається високими харчовими і смаковими якостями. Томати у світі займають перше місце за площами вирощування серед усіх овочів - понад 4 млн га. В Україні під цю культуру відводиться близько 93 тисяч гектарів.

Важливою умовою отримання високих врожаїв томатів є правильне розміщення їх у сівозміні. Кращі попередники - огірки, цибуля, бобові, капуста. Неприпустимі - перці, баклажани, картопля, тому що в них однакові хвороби.

Для томатів краще відводити теплі, захищені від вітру ділянки на узвишші з хорошим освітленням - томат дуже світлолюбний, може рости під прямими сонячними променями.

При осінній обробці ґрунту в неї вносяться органічні добрива, при весняній - мінеральні, перш за все калійні і фосфорні (вони покращують плодоношення).

З причини тривалості періоду розвитку і теплолюбності томати вирощують розсадним та безрозсадним способами. Насіння помідорів проростає при кімнатній температурі, заморозки навіть при -1 ° С можуть погубити рослину. Для нормального розвитку і плодоношення томати на розсаду починають вирощувати в середньому з середини лютого - в березні.

Після того як розсада зміцніє, її потрібно розпікірувати - в окремі стаканчики, або ящики.

У грунт розсаду можна висаджувати тільки за умови відсутності загрози весняних заморозків, в середньому через 50-60 днів після посіву, коли вже утворюється 6-7 справжніх листків. Максимально врожайними томати виходять при вирощуванні в температурних межах від 20 до 25 ° С, більш високі температури зменшують врожайність. Садять розсаду у лунки, в які попередньо потрібно налити по 0,5 – 1 л води, всипати компост або перегній, перемішати з грунтом та посадити розсаду. Рослини засипають грунтом до першого справжнього листка. Якщо розсада переросла, то її висаджують похило, присипаючи землею вище першого листка. Через 4 – 5 днів потрібно підсадити рослини які не прижилися.

Висаджують помідори рядковим способом за схемою: ранні сорти – 60 х 25 – 30 см; середні та пізні сорти – 70 – х 30 -35см; або квадратно – гніздовим 70 х 70 см по дві рослини в ямку. Протягом вегетації рослини підживлюють, поливають та виполюють бур’яни.

Орієнтовна кількість поливів залежно від умов має становити 6 – 9 разів.

Потреба томата в воді сильно коливається в залежності від фази його розвитку: вона максимальна в момент проростання насіння і мінімальна в період цвітіння. Томат відносно посухостійкий, а від надлишку вологи захворює. Поливи краще проводити в міру підсихання грунту.

У фазі початку утворення зав'язей на першій квітковій кисті проводиться перша підживлення азотними та калійними мінеральними добривами. Друга - при масовому наливанні плодів, третя - при дозріванні плодів.

Як тільки висаджені на постійне місце рослини добре укорінятимуться і почнуть рости, їх треба підв'язати до колів.

Особливістю вирощування томатів є видалення пасинків. Пасинки відрізаються до того, як їх довжина досягне 5-7 см.

З огляду на високу ймовірність захворювання томатів з другої половини липня їх треба періодично обробляти бордоською рідиною.

Приблизно в середині серпня рослини прищипують, одночасно з цим видаляються квіткові кисті, на яких не зав'язалися плоди.

Безрозсадний спосіб вирощування помідор.

Цей спосіб дає змогу подовжити період споживання свіжих помідорів, зменшити витрати на вирощування розсади, мати дешевшу продукцію для переробки та зберігання в осінній період. Плодоношення при безрозсадному вирощуванні настає на 15 – 20 днів пізніше, ніж при розсадному. Для безрозсадного вирощування придатні скоростиглі і середньостиглі сорти помідор. Оптимальні строки сівби насіння у відкритий грунт друга – третя декада квітня. Для рівномірного висіву насіння змішують з перегноєм, тирсою, піском. Висівають насіння рядковим способом з міжряддями 60 – 70 см або квадратно – гніздовим 70 х 70 см.. глибина загортання насіння 2 – 3см. Сходи з’являються через 12 – 25 днів після сівби, то часто з’являється потреба у прополюванні та розпушуванні грунту до їхнього з’явлення. Щоб не пошкодити проростків, до насіння помідорів додають насіння маячної культури (редиски, салату). Яке швидше сходить і позначає рядки.. Дуже важливо своєчасно прополоти і прорвати сходи. Перший раз проріджують їх під час утворення другого справжнього листка, а другий – 3 – 4 листка, залишаючи рослини в рядку на відстані25 – 30см, а при гніздовому способі – по 2 рослини в гнізді. Догляд за рослинами такий самий, як і при розсадному вирощуванні – полив, підгортання, підживлювання та прополювання від бур’янів.

У помідорів розрізняють чотири ступені стиглості плодів, при яких збирають урожай: зелена, молочна,бура і повна. Плоди , зібрані у повній стиглості, потрібно негайно використовувати для споживання або переробки. Найчастіше плоди збирають бурими. Плоди помідорів не витримують приморозків. Тому останнє збирання слід провести поки температура вночі не знизилася до 5 – 6 градусів. Здатність плодів достигати зірваними дає змогу подовжити період їх споживання.

Вирощування перцю салатного.

Солодкий перець – теплолюбна рослина з тривалим вегетаційним періодом. Хорошими попередниками вважаються огірки, кабачки, морква, сидерати, гарбузи.

Розсаду солодкого перцю висаджують у відкритий ґрунт, коли мине небезпека заморозків, - в третій декаді травня.

Напередодні висадки розсаду добре поливають, щоб вона гарно прижилася. Рослини висаджують, переважно у другій половині дня, щоб за ніч вони могли зміцніти. У похмуру погоду можна висаджувати і вранці.

Схема висадки розсади: 40-45 см між рослинами, 50-60 – між рядами.

У попередньо підготовлені лунки наливають воду, розсаду висаджують в лунки трохи глибше, ніж вона росла. Перець приживається значно гірше, ніж інші культури, тому його потрібно частіше поливати, не допускаючи пересихання ґрунту. Для кращої приживлюваності розсади солодкого перцю після посадки її поливають через 2-3 дня під корінь. Витрата води на одну рослину становлять 1-2 л води, а в суху і жарку погоду поливи проводять щодня. Ґрунт навколо рослин регулярно розпушують. Під час збору врожаю перець поливають частіше, а в жаркі дні - вранці або ввечері.

Перець дуже добре реагує на розпушування ґрунту. Воно створює доступ повітря до коріння, прискорює ріст і розвиток рослин, допомагає боротися з бур’янами.

Слід зазначити, що міжряддя треба розпушувати постійно і дуже обережно, оскільки стебла перцю ламкі, а коріння розташоване близько до поверхні ґрунту.

Від сходів до початку цвітіння, коли коренева система рослин ще слаборозвинена, підвищується вимогливість їх до азотного живлення, а в період цвітіння, формування врожаю та достигання плодів - до фосфорно-калійного. Протягом вегетації рослини перцю дуже вимогливі до магнію. Брак його в ґрунті може призвести до відмирання листків, зниження врожайності та якості продукції.

За період вегетації перець підгодовують мінеральними або органічними добривами 3-4 рази. Підгодовують розчином гною (1: 5) або пташиного посліду (1:10) з додаванням деревного попелу.

Про те, що в ґрунті недостатньо калію, вам підкажуть скручені листки перцю з сухою облямівкою по краях. Від браку азоту листя набуває матовості, сірого відтінку і поступово дрібніє, а від надлишку цього елемента рослина скидає зав'язі і квітки. Коли перцю бракує фосфору, нижня сторона листової пластини стає насичено фіолетовою, листочки піднімаються вгору і туляться до стовбура. Від нестачі магнію листя солодкого перцю набуває мармурового забарвлення. Отож, треба бути уважними до рослини, щоб вчасно їй допомогти.. Слід зазначити, що надлишок вологи, як і її недолік, призводить до обпадання квіток і зав’язі. Рослини інколи вимагають підв’язки.

Плоди перцю дозрівають поступово. Чим частіше ви збираєте плоди, тим більшу кількість поживних речовин отримають нові зав’язі.

Плоди перцю добре переносять дозрівання, тому доцільно знімати їх з рослин не повністю стиглими і ставити на дозрівання. Це сприяє появі на рослинах нових плодів, збільшення врожайності.

Особливості вирощування баклажанів

Баклажани люблять тепло і світло. Найкраща температура для їх гарного росту – від 20 до 25 °C. При температурі менше 15 °C квітки їх можуть опадати, це ж відбувається при 28 °C і вище. Заморозки вони не переносять зовсім.

Ґрунт для них має бути багатий мінеральними речовинами. Баклажан любить азотні добрива і калій, а фосфорні добрива потрібні йому в меншій мірі. Він, завдяки потужному корінні, здатний добре вбирати фосфор з ґрунту.

Баклажан– рослина короткого дня. Цвісти починає при тривалості світлового дня не більше 14 годин. Висока інтенсивність освітлення при скороченні довжини дня прискорює цвітіння та плодоношення баклажанів.

Краще вирощувати районовані сорти баклажанів: Алмаз, Батайский, Донецький урожайний.

Посів насіння на розсаду проводять в кінці лютого або на початку березня. Висівати їх потрібно в ящики або горщики. Баклажани пікіровку переносять погано.

При посадці в горщики посів треба робити по 2 або 3 насінини, з тим, щоб потім залишити найбільш сильні рослини. В ящики насіння висівають в ґрунт на 1 – 1,5 сантиметр, відстань між ними не менше 5 сантиметрів. Потім поливають і ставлять у тепле (23 – 25 °C) місце, накривши ящик або горщики плівкою. Сходи з’являються на 8 – 10 день. Готовою розсада вважається віком 60 – 70 днів.

Висадку розсади у відкритий грунт проводять, коли мине загроза заморозків. Перед посадкою розсаду рясно поливають. При посадці потрібно стежити, щоб сім’ядольні листочки баклажана не заглиблювалися. Розсаду після посадки добре поливаю.

Поливають рослини раз на 6 – 7 днів. Після поливань ґрунт обов’язково розпушують.

Баклажани – рослини короткого дня. Для того щоб вони краще росли, цвіли і плодоносили, їх потрібно висаджувати в місцях, куди протягом дня не падає тінь від будівель чи дерев.

Підгодівля проводиться 2 – 3 рази за сезон. Можна використовувати розчин коров’яку (1:5) або мінеральних добрив.

Баклажани дуже любить колорадський жук. Тому потрібно регулярно оглядати рослини і вчасно приймати заходи по боротьбі з шкідниками.