9 клас. Зарубіжна література. Урок 48. Узагальнення та систематизація знань за твором Г. Ібсена "Ляльковий дім"

................Леся Українка в

критичній статті

«Європейська соціальна драма

наприкінці XIX століття»

зазначила:

«Читач мусить забути,

що діється на сцені, а

зосередити увагу на тому, що там говориться.

Сим я не маю сказати, ніби в

драмах Ібсена нема події, а тільки, що подія в них часто дуже незалежна

від діалогу».

...............Отже, драма Ібсена є аналітичною не лише в тому розумінні, що сьогодення головного персонажа визначається якоюсь, найчастіше ганебною, таємницею в його минулому.

................Аналітична вона ще й тому, що змушує глядачів підпорядкувати своє сприйняття того, «що діється на сцені» (зовнішньої дії), тому, «що там говориться» (з урахуванням підтексту й внутрішньої дії).

..................Тобто вони мають будувати сприйняття твору за тією самою моделлю, за якою відбувалося його створення: від філософської проблеми – до філософського узагальнення, до загальнолюдського символу. І якщо процес створення «Лялькового дому» починався з міркувань автора про існування «двох видів моралі, двох совістей: одна для чоловіка й зовсім інша для жінки», то це не тому, що він заздалегідь знав, як учинить із цією ідеєю і як оцінює існування «двох совістей».

.................Навпаки: глибинне проникнення в людську душу змушує драматурга вивести на сцену жінку-символ, у якої немає нічого, крім її «жіночої совісті» (немає навіть «материнської совісті»!). Їй не потрібно «прощення» другої половини людства.

................Проте їй потрібна

хоча б спроба розуміння.  

..............Бунт заради розуміння

– сутність мистецтва

межі XIX–ХХ ст.,

відкрита й уперше продемонстрована, напевне, саме Ібсеном і, напевне,

саме в «Ляльковому домі».

Робота у зошиті.