№ 7. Характеристика дійових осіб поеми «Бояриня». Роль діалогів у композиції драматичної поеми «Бояриня». Особливості художньої мови та віршової форми.

Опрацювання навчального матеріалу

Мінілекція. Історична основа та головний конфлікт твору

Драматичну поему «Бояриня» Леся Українка написала 1910 року. Події твору відбуваються в другій половині XVII століття, у період Руїни — складної доби української історії, позначеної боротьбою за владу, політичними суперечностями та посиленням залежності України від Московської держави.

У центрі твору — доля українки Оксани, яка виходить заміж за Степана й переїжджає до Москви. Зміна середовища стає для неї не просто побутовим випробуванням, а глибоким духовним конфліктом. Героїня прагне жити відповідно до своїх переконань, але стикається з обмеженнями, які не може прийняти.

Головний конфлікт: зіткнення прагнення до свободи, національної гідності й внутрішньої незалежності з покорою, страхом і пристосуванням до чужих порядків.

Важливо, що Леся Українка не зводить конфлікт лише до протистояння двох держав. Він розгортається також у свідомості персонажів, у родинних стосунках і в щоденних рішеннях.

Оксана — уособлення національної гідності

Оксана — молода українка, вихована в атмосфері козацької честі, свободи та поваги до рідної землі. Вона щиро кохає Степана й погоджується стати його дружиною, проте не очікує, що життя в Москві змусить її так гостро відчути втрату звичного світу.

Основні риси характеру Оксани:

• Патріотизм. Героїня відчуває глибокий духовний зв’язок з Україною, її звичаями та людьми.

• Внутрішня свобода. Вона не може безболісно прийняти приниження й обмеження, що суперечать її переконанням.

• Щирість. Оксана відкрито висловлює почуття, не приховує свого болю та розчарування.

• Емоційність і чутливість. Героїня гостро реагує на все, що нагадує їй про втрачений дім і несвободу.

• Вірність Батьківщині. Навіть далеко від України вона не втрачає відчуття належності до рідного народу.

Внутрішня драма Оксани. Героїня опиняється між коханням до чоловіка та неможливістю примиритися з умовами життя в чужій країні. Її страждання поступово посилюються, а відчуття духовної ізоляції стає дедалі глибшим.

Оксана не є пасивною героїнею: вона розмірковує, ставить запитання, оцінює вчинки Степана й намагається зрозуміти, чи можна зберегти себе в умовах несвободи.

Висновок: Оксана — образ людини, яка не бажає зректися своєї національної ідентичності навіть тоді, коли це завдає їй особистого болю.

Степан — людина внутрішнього компромісу

Степан — український боярин, який живе й служить у Московській державі. Він кохає Оксану, прагне зберегти родину, але звик пристосовуватися до обставин і підкорятися сильнішим.

Основні риси характеру Степана:

• Освіченість і вихованість. Він здатний до роздумів і розуміє складність становища.

• Любов до Оксани. Степан прагне вберегти дружину від небезпеки та страждань.

• Обережність. Він уникає відкритого протистояння владі.

• Покірність обставинам. Герой вважає, що пристосування дає змогу вижити й зберегти певне становище.

• Внутрішня суперечливість. Він не байдужий до України, однак не готовий діяти так рішуче, як цього потребує Оксана.

Степан не є однозначно негативним персонажем. Він перебуває під тиском історичних обставин і боїться наслідків непокори. Проте його обережність поступово перетворюється на безсилля, а прагнення захистити дружину не усуває причин її страждань.

Внутрішня драма Степана полягає в розриві між почуттями до Оксани та життєвою позицією, яку він обрав. Він хоче зберегти сімейне щастя, не змінюючи умов, що руйнують це щастя.

Висновок: Степан уособлює трагедію людини, яка через страх і компроміси поступово втрачає можливість вільно діяти відповідно до власних переконань.

Роль діалогів у композиції драматичної поеми

Діалог — це розмова двох або кількох персонажів, яка в драматичному творі допомагає розкривати характери, розвивати дію та загострювати конфлікт.

У «Боярині» діалоги мають особливе значення, адже читач дізнається про внутрішній світ героїв передусім через їхні слова, реакції та суперечки.

Основні функції діалогів у творі:

1. Характеротворча. Репліки Оксани й Степана розкривають їхні переконання, страхи, прагнення та ставлення до України.

2. Конфліктна. У розмовах виявляються суперечності між бажанням Оксани зберегти свободу та прагненням Степана уникнути небезпеки.

3. Композиційна. Діалоги забезпечують розвиток подій, переходи від одного етапу конфлікту до іншого й поступове посилення драматизму.

4. Психологічна. Зміна інтонацій, паузи, запитання й емоційні відповіді допомагають передати душевний стан персонажів.

5. Ідейна. Через зіткнення поглядів авторка порушує питання національної гідності, свободи, відповідальності та морального вибору.

Як розвивається конфлікт у діалогах?

На початку твору спілкування героїв пов’язане з почуттями, очікуваннями та надіями. Після переїзду Оксани до Москви зміст розмов змінюється: дедалі відчутнішими стають її туга за Україною, неприйняття чужих звичаїв і нерозуміння позиції чоловіка.

Степан намагається пояснити необхідність обережності, тоді як Оксана прагне зберегти власну гідність. Через ці розмови особистий конфлікт подружжя набуває національного й морального значення.

Отже, діалоги є рушієм драматичної дії: вони не лише передають інформацію, а й змінюють взаємини героїв, поглиблюють протистояння та наближають трагічну розв’язку.

Практичне завдання «Почуй героя»

Прочитайте поданий фрагмент діалогу Оксани та Степана й дайте відповіді на запитання.

Дія ІІ. Діалог Оксани та Степана про московські звичаї.

С т е п а н (увіходить поспішно)
Оксаночко, перевдягнися швидше
в московське вбрання. Там прийшли бояри.
О к с а н а
Та мати ж кажуть, що жінкам не можна
між чоловіцтвом бути.
С т е п а н
Бачиш, любко,
ти маєш тільки їх почастувати
та й знов у терем вернешся.
О к с а н а
Отак?
А як же частувати їх, Степане?
По-нашому, чи, може, як інакше?
С т е п а н
Ти винесеш їм на тарелі меду, —
матуся прилаштують, як там треба, —
уклонишся, боярин поцілує
тебе в уста...
О к с а н а
Степане! Що ти кажеш?
Мене бояри цілувати мають?
Чи се мені причулося?
С т е п а н
Ні, серце,
воно так є, та в тім нічого злого, —
то тільки звичай!
О к с а н а
Се ще так же звичай!
Нехай йому абищо! Не піду!
С т е п а н (понуро)
Як хочеш, тільки ти нас тим загубиш.
О к с а н а
Таке вигадуєш!
С т е п а н
Ба ти не знаєш,
які тут люди мстиві... За зневагу
старий боярин візьме, як не вийдеш,
а він же думний дяк, він має силу —
он син його ще молодий, — вже стольник;
він оклепає нас перед царем,
а там уже й готово "слово й діло".
О к с а н а
Ти не жартуєш?
С т е п а н (ще понуріше)
Як тобі здається?
О к с а н а (з жахом)
Степане, та куди ж се ми попались?
Та се ж якась неволя бусурменська.
С т е п а н
Я й не казав тобі, що тута воля.
Та якби ми не гнули тута спини,
то на Україні, либонь, зігнули б
у три погибелі родину нашу
московські воєводи... Ось ти млієш
з огиди, що тебе якийсь там дід
торкне губами, а як я повинен
"холопом Стьопкою" себе взивати
та руки цілувати, як невільник,
то се нічого?
О к с а н а
Боже мій... Степане!
Хто ж каже, що нічого?
С т е п а н
Отже, бачиш...
Та що я тут розводжуся? Там дяк
мене чекає. То скажи, Оксано,
ти вийдеш?
О к с а н а
Я не знаю...
М а т и (виходить з кімнати)
Вийди, доню,
голубонько! І я тебе прошу!
Не дай мені, старій, на очі бачить
Степанової згуби!

1. Яку позицію відстоює кожен персонаж?

2. Які почуття приховуються за їхніми словами?

3. У чому полягає суперечність між героями?

4. Як цей діалог допомагає зрозуміти головну думку твору?

Підсумуємо: діалоги показують, що герої по-різному розуміють свободу, обов’язок і способи захисту себе та близьких. Саме це поглиблює конфлікт і робить трагедію Оксани неминучою в межах обраних героями життєвих обставин.

Продовження мінілекції.

Особливості художньої мови драматичної поеми «Бояриня»

Мова твору допомагає відтворити історичну атмосферу XVII століття, передати психологічні переживання персонажів і підкреслити протистояння між українським світоглядом та порядками Московської держави.

Основні особливості художньої мови:

• Емоційність. Слова персонажів передають любов, тугу за Батьківщиною, страх, розчарування й душевний біль.

• Риторичні запитання. Допомагають виразити сумніви, внутрішній протест і прагнення героїв осмислити власне становище.

• Звертання та вигуки. Посилюють емоційність діалогів, підкреслюють близькість або напруження між персонажами.

• Метафори й символічні образи. Передають складні внутрішні переживання, почуття втрати та духовної несвободи.

• Контрасти. Протиставлення України й Москви, свободи й покори, рідного й чужого увиразнює основний конфлікт.

• Історично забарвлена лексика. Назви посад, суспільних станів і звичаїв допомагають відтворити історичне тло подій.

Символічне значення образів

Україна у творі постає як духовна батьківщина, простір свободи, рідної мови, звичаїв і національної пам’яті.

Москва у сприйнятті Оксани стає символом чужого середовища, у якому вона не може повною мірою реалізувати свою внутрішню свободу.

Образ Оксани уособлює людину, яка переживає болісний розрив із рідним світом, але не втрачає усвідомлення власної національної належності.

Образ Степана розкриває драму компромісу: прагнення зберегти особисте благополуччя стикається з необхідністю відстоювати власну гідність і переконання.

Зверніть увагу: ці образи варто трактувати не лише як протиставлення географічних просторів, а й як вираження внутрішнього світу героїв.

Особливості віршової форми твору

«Бояриня» — драматична поема, у якій поєднано ознаки драматичного й ліричного творів.

Драматичні ознаки:

• наявність дійових осіб;

• розвиток сюжету через діалоги й монологи;

• конфлікт між персонажами;

• ремарки, що пояснюють обставини дії, поведінку та стан героїв.

Ліричні ознаки:

• емоційна насиченість висловлювань;

• увага до внутрішніх переживань персонажів;

• роздуми про свободу, Батьківщину, любов і моральний вибір;

• використання образної мови та символіки.

Твір написано віршованою мовою, переважно білим віршем — віршем без регулярного римування. Така форма дає змогу наблизити репліки до природного мовлення, зберігаючи водночас ритмічну організацію, емоційну виразність і художню цілісність.

Ритм, інтонація, довжина реплік і паузи допомагають передати напруження суперечок, вагання героїв і глибину їхніх переживань.

Віршована форма не просто прикрашає текст: вона посилює драматизм, допомагає розкрити психологічні стани персонажів і надає їхнім словам особливої емоційної сили.

Завдання «Літературознавча хвилинка»

Дайте визначення поняттям:

1. Драматична поема — ліро-драматичний твір, у якому поєднано драматичну дію з ліризмом і глибоким розкриттям внутрішнього світу персонажів.

2. Діалог — розмова між двома або кількома персонажами.

3. Монолог — розгорнуте висловлювання одного персонажа.

4. Ремарка — авторська вказівка щодо обставин дії, поведінки, інтонації або емоційного стану персонажів.

5. Білий вірш — вірш із ритмічно організованими рядками, які не мають регулярної кінцевої рими.

Завдання «Правда чи неправда?»

Визначте, які твердження правильні.

1. Оксана легко пристосувалася до життя в Москві.

2. Степан кохає Оксану, але не може подолати власної залежності від обставин.

3. Діалоги допомагають розкрити внутрішній конфлікт героїв.

4. У творі порушено проблему національної гідності.

5. «Бояриня» є прозовим романом.

6. Віршована форма посилює емоційність драматичної дії.

Перевір себе: 1 — неправда; 2 — правда; 3 — правда; 4 — правда; 5 — неправда; 6 — правда.

Завдання «Закінчіть речення»

• Оксана не може змиритися з…

• Степан намагається зберегти…

• Головний конфлікт твору полягає в…

• Діалоги в поемі допомагають…

• Білий вірш надає твору…

Перевір себе:

• …обмеженням свободи та відчуженням від рідного світу.

• …родину й безпеку, пристосовуючись до обставин.

• …зіткненні прагнення до свободи з покорою та пристосуванням.

• …розкрити характери персонажів і поглибити конфлікт.

• …ритмічності, емоційності та природності мовлення.

Завдання Мініесе

«Хто з героїв мені ближчий?»

Напишіть 4–5 речень, у яких висловіть власну думку про Оксану або Степана. Обґрунтуйте її вчинками персонажа та проблемами, порушеними у творі.

Критерії оцінювання:

• розуміння характеру героя,

• аргументованість думки,

• логічність викладу,

• грамотність.

Рефлексія «Три слова»

Назвіть три слова, які найточніше передають зміст уроку.

Наприклад: Україна — гідність — свобода.

Домашнє завдання

1. Повторити зміст драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня».

2. Скласти письмову порівняльну характеристику Оксани та Степана.