Мета уроку (формувати компетентності): предметні: знання основних віх життєвого і творчого шляху поета, основних ознак балади, порівняння її класичного взірця з баладами І. Драча; ключові: ціннісно-смислову: вдосконалення навичок аналізу поетичного твору, пояснювати власне розуміння образів-символів, розуміти умовність, метафористичність художнього втілення головних ідей; комунікативну та соціальну: розвиток уміння пояснювати це на прикладах з творів, висловлювати власні роздуми про суть мистецтва, процес творчості; загальнокультурну: розуміння і усвідомлення філософських категорій доброти, широти світогляду та світосприйняття, моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.
Вміст уроку:
1
2
3
4
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Сьогодні ми познайомимося із життєвим шляхом ще одного самобутнього письменника, представника епохи шістдесятників- це Іван Драч.
Тема уроку:
Одинадцяте березня
Класна робота
Іван Драч. Життя і творчість. "Балада про соняшник"
Наш сучасник Іван Малкович так сказав про творчість поета- шістдесятника Івана Драча:
«Поезія Івана Драча у 60-і роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше — взагалі до всього українського. Тоді поезія захоплювала уми багатьох людей. То був час, коли лише у метафорі можна було щось висловити, якимись натяками, щось таке, що не можна було висловити ніде. Іван Драч це теж дуже добре робив. Іван Драч був поетичним лідером шістдесятників».
Перегляньте відеоурок.
2
ТВОРЧІСТЬ
Із усіх поетів-шістдесятників Іван Драч є чи не найбільшим шукачем нових масштабів художнього мислення, образної досконалості, гармонії людини зі Всесвітом, він фіксує живе життя в кожному своєму слові. Але багато кого дратувала асоціативність, метафоричність, символізм його творів, введення в мову вірша наукової лексики.
Іван Дзюба так охарактеризував творчий феномен Івана Драча:
«За енергією шукань, розгоном випереджування і садизмом самозміни Іван Драч явище небувале в усій українській поезії. Він увесь — скімлива душевна незакінченість, моторошна невіднайденість, постійно поновлювана незгармонізованість».
Уже в першій збірці поета «Соняшник» оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття.
У Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці). І. Драч назвав свій твір про соняшник баладою.
Прослуховування поезії «Балада про соняшник»
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Балада — вид ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
Особливості:
реальне часто поєднується з фантастичним,
невелика кількість персонажів,
підкреслена узагальненість,
відсутність деталізації,
стислість у викладі матеріалу,
композиція (вступ, основна частина, висновок),
гостросюжетність.
Отже, «Балада про соняшник» не вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчі, то медитації, то невеликої поеми. «Балада про соняшник» — твір незвичний. Йому притаманні баладні елементи фантастики (олюднення образів соняшника й сонця за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм, адже справжнє потрясіння переживає незвичний персонаж із зеленими руками й ногами від фантастичної картини сонця на велосипеді.
Поет реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напружений сюжет. Особливості балади І. Драча в тому, що він розширив просторові координати художнього світу, увів побутову конкретику, універсальність і велич життя, поєднанні в цілісність.
Сонце в баладі — це втілення людських прагнень до правди, до краси, до ніжності, до справедливості, це морально-етична категорія.
В Україні здавна до рослин ставилися, як до істот, наділених душею, що відбилося в багатьох легендах та піснях, а також у літературних творах. Соняшник — рослина, завезена з Північної Америки, яка відразу вписалася в український краєвид, стала квіткою національного світовідчування. Очевидно, не останню роль тут відіграла її досконала короно-подібна форма, схожа на сонячнце, а також жовтий колір як невід'ємна частина національної символіки.Пригадайте, на полотнах яких художників зображено соняшник.
Аналіз балади
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада (модерна).
Тема:розповідь про хлопчика-соняшника, показ природи мистецької творчості.
Ідея: возвеличення таїнства пробудження творчого духу в людині; усвідомлення високості поезії, що базується на рідному ґрунті, на національних коренях.
Провідний мотив:талант бачити красу в повсякденні.
Віршовий розмір: верлібр.
Художні засоби балади:
епітети: тіло шорстке і зелене; красиве засмагле сонце; золоті переливи; червона сорочка; золоте німе захоплення; сонце оранжеве;
розгорнута метафора: В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі…
3. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета.Звернення до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування
942
Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
11 клас
20 грн
6. Практична риторика. Підготова та виголошення промови: " Здоровий спосіб життя- це модно й легко!"
462
Сусліна Олена Володимирівна
Українська мова
11 клас
20 грн
8. Група «київських неокласиків». Різногранний творчий шлях М. Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики.
738
Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
11 клас
20 грн
2. Культ романтизованих почуттів у родинно-побутових піснях “Місяць на небі, зіроньки сяють”, “Цвіте терен, цвіте терен”
677
Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
9 клас
20 грн
9. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.
630
Сусліна Олена Володимирівна
Українська література
11 клас
20 грн
2. Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М. Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, ламання класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»)