Мета уроку (формувати компетентності): предметні: знання основних віх життєвого і творчого шляху поета, основних ознак балади, порівняння її класичного взірця з баладами І. Драча; ключові: ціннісно-смислову: вдосконалення навичок аналізу поетичного твору, пояснювати власне розуміння образів-символів, розуміти умовність, метафористичність художнього втілення головних ідей; комунікативну та соціальну: розвиток уміння пояснювати це на прикладах з творів, висловлювати власні роздуми про суть мистецтва, процес творчості; загальнокультурну: розуміння і усвідомлення філософських категорій доброти, широти світогляду та світосприйняття, моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.
Вміст уроку:
1
2
3
4
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Сьогодні ми познайомимося із життєвим шляхом ще одного самобутнього письменника, представника епохи шістдесятників- це Іван Драч.
Тема уроку:
Одинадцяте березня
Класна робота
Іван Драч. Життя і творчість. "Балада про соняшник"
Наш сучасник Іван Малкович так сказав про творчість поета- шістдесятника Івана Драча:
«Поезія Івана Драча у 60-і роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше — взагалі до всього українського. Тоді поезія захоплювала уми багатьох людей. То був час, коли лише у метафорі можна було щось висловити, якимись натяками, щось таке, що не можна було висловити ніде. Іван Драч це теж дуже добре робив. Іван Драч був поетичним лідером шістдесятників».
Перегляньте відеоурок.
2
ТВОРЧІСТЬ
Із усіх поетів-шістдесятників Іван Драч є чи не найбільшим шукачем нових масштабів художнього мислення, образної досконалості, гармонії людини зі Всесвітом, він фіксує живе життя в кожному своєму слові. Але багато кого дратувала асоціативність, метафоричність, символізм його творів, введення в мову вірша наукової лексики.
Іван Дзюба так охарактеризував творчий феномен Івана Драча:
«За енергією шукань, розгоном випереджування і садизмом самозміни Іван Драч явище небувале в усій українській поезії. Він увесь — скімлива душевна незакінченість, моторошна невіднайденість, постійно поновлювана незгармонізованість».
Уже в першій збірці поета «Соняшник» оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття.
У Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці). І. Драч назвав свій твір про соняшник баладою.
Прослуховування поезії «Балада про соняшник»
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Балада — вид ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
Особливості:
реальне часто поєднується з фантастичним,
невелика кількість персонажів,
підкреслена узагальненість,
відсутність деталізації,
стислість у викладі матеріалу,
композиція (вступ, основна частина, висновок),
гостросюжетність.
Отже, «Балада про соняшник» не вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчі, то медитації, то невеликої поеми. «Балада про соняшник» — твір незвичний. Йому притаманні баладні елементи фантастики (олюднення образів соняшника й сонця за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм, адже справжнє потрясіння переживає незвичний персонаж із зеленими руками й ногами від фантастичної картини сонця на велосипеді.
Поет реформував жанрові можливості балади, відкинувши традиційні її атрибути, але залишивши ліро-епічну структуру, напружений сюжет. Особливості балади І. Драча в тому, що він розширив просторові координати художнього світу, увів побутову конкретику, універсальність і велич життя, поєднанні в цілісність.
Сонце в баладі — це втілення людських прагнень до правди, до краси, до ніжності, до справедливості, це морально-етична категорія.
В Україні здавна до рослин ставилися, як до істот, наділених душею, що відбилося в багатьох легендах та піснях, а також у літературних творах. Соняшник — рослина, завезена з Північної Америки, яка відразу вписалася в український краєвид, стала квіткою національного світовідчування. Очевидно, не останню роль тут відіграла її досконала короно-подібна форма, схожа на сонячнце, а також жовтий колір як невід'ємна частина національної символіки.Пригадайте, на полотнах яких художників зображено соняшник.
Аналіз балади
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: балада (модерна).
Тема:розповідь про хлопчика-соняшника, показ природи мистецької творчості.
Ідея: возвеличення таїнства пробудження творчого духу в людині; усвідомлення високості поезії, що базується на рідному ґрунті, на національних коренях.
Провідний мотив:талант бачити красу в повсякденні.
Віршовий розмір: верлібр.
Художні засоби балади:
епітети: тіло шорстке і зелене; красиве засмагле сонце; золоті переливи; червона сорочка; золоте німе захоплення; сонце оранжеве;
розгорнута метафора: В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці. І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі…