Конструктор уроків
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Теоретичний блок
СЛАВА УКРАЇНІ!
Було колись – в Україні
Ревіли гармати,
Було колись – запорожці
Вміли панувати.
Т. Шевченко
Доброго ранку!
Тема нашого уроку:
Двадцять друге лютого
Класна робота
Тарас Шевченко. Поема "Гайдамаки"
Дуже важко, коли вже минуло скільки років, уявити собі, як українці жили під владою Польщі, коли вони були для панів тільки «бидлом», «худобою». Крім економічного та політичного, український народ терпів ще й національний та релігійний гніт. Не маючи змоги так жити далі, народ повставав проти польсько-шляхетського гноблення. Основною масою в цих повстаннях були козаки й міщани, яких називали гайдамаками.
Минає час… Події залишаються в минулому, а також їх учасники. Але ми повинні пам’ятати свою історію, якою б гіркою вона не була…
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата −
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками…
Грає кобзар, виспівує –
Аж лихо сміється…
"Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись – панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
ПИТАННЯ
З якими історичними подіями в Україні пов’язана ця поезія?
Які асоціації вона у вас викликала?
№2:
Вільне введення тексту
СЛАВА УКРАЇНІ!
Було колись – в Україні
Ревіли гармати,
Було колись – запорожці
Вміли панувати.
Т. Шевченко
Доброго ранку!
Тема нашого уроку:
Двадцять друге лютого
Класна робота
Тарас Шевченко. Поема "Гайдамаки"
Дуже важко, коли вже минуло скільки років, уявити собі, як українці жили під владою Польщі, коли вони були для панів тільки «бидлом», «худобою». Крім економічного та політичного, український народ терпів ще й національний та релігійний гніт. Не маючи змоги так жити далі, народ повставав проти польсько-шляхетського гноблення. Основною масою в цих повстаннях були козаки й міщани, яких називали гайдамаками.
Минає час… Події залишаються в минулому, а також їх учасники. Але ми повинні пам’ятати свою історію, якою б гіркою вона не була…
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата −
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками…
Грає кобзар, виспівує –
Аж лихо сміється…
"Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись – панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
ПИТАННЯ
З якими історичними подіями в Україні пов’язана ця поезія?
Які асоціації вона у вас викликала?
№3:
Теоретичний блок
ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
Опрацюйте поданий нижче матеріал:
Перегляньте відео:
Прочитайте конспект уроку:
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
«Хто такий Максим Залізняк – історична особа і літературний персонаж?»
Максим Залізняк — керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років) — Коліївщини, козацький отаман.
-Народився бл.1740 року у селі Івківці на Чигиринщині, а за деякими данними в с. Медведівка.
-З 13-ти років, після смерті батька, пішов на Запорозьку Січ, де був приписаний до Тимошівського куреня.
-В 1767 році став послушником Мотронинського монастиря, що на Черкащині.
Залізняк мав розвинену політичну самосвідомість і загострене почуття соціальної справедливості. Тому його не залишили байдужим різке посилення релігійних переслідувань православного населення, репресії та загострення соціальної обстановки на Правобережній Україні. У той час Правобережна Україна належала Польщі. Тут і розгорілося народне повстання, учасники якого називали себе гайдамаками. Коліївщина спочатку носила релігійний характер, але швидко набула зовсім інший, антифеодальний відтінок. І очолив її колишній запорізький козак та монастирський послушник Максим Залізняк. Повстанці швидко оволоділи Медведівкою, Жаботином, Смілою, Черкасами, Каневом, Богуславом, Мошнами, Кам’яним Бродом, Лисянкою та багатьма іншими населеними пунктами Подніпров’я. Рятуючись від народного гніву, в укріплені міста кинулися шляхтичі, їхні управителі, слуги, орендарі та лихварі. Близько 6 тис. їх зібралося в Умані.
Напередодні штурму міста до повстанського загону Максима Залізняка приєдналися надвірні козаки на чолі з сотником Іваном Гонтою.
Сам Шевченко писав: «Гонта і Залізняк, отамани того кривавого діла, може, в мене виведені не так, як вони були, - за це не ручаюсь».
Кобзар Волох порівнює із сизим орлом, що літає понад небесами, «У нас один старший – батько Максим».
Максим на чолі повстанців, які вірять йому: «Йде Залізняк Чорним Шляхом, за ним гайдамаки».
У народних піснях сказано і про те, що Максим продовжує справу Хмельницького. Залізняк як ватажок - досвідчений, вдумливий, вимогливий («…і воює, і гарцює з усієї сили»). Як людина, він чуйний і сердечний до повстанців. І до Яреми, і до хлопчика, дає йому червінця.
У сцені з Гонтою «Залізняк заплакав вперше зроду, сльози втер…»
№4:
Тестування
Прослухайте аудіокнигу та виконайте тест.
№5:
Вільне введення тексту
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) В зошити написати стислий ПАСПОРТ ТВОРУ "Гайдамаки" ( тему, ідею, основну думку, головних героїв).
2) Відповісти на питання нижче:
Що було на уроці найважчим?
Чи задоволені роботою на уроці?
Чи залишились нез’ясовані моменти?
Рефлексія від 7 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення:
9. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.
2. Культ романтизованих почуттів у родинно-побутових піснях “Місяць на небі, зіроньки сяють”, “Цвіте терен, цвіте терен”
8. Група «київських неокласиків». Різногранний творчий шлях М. Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики.