№ 4. Михайло Коцюбинський «На камені». Коротко про письменника. Крим у його творчості. Жанрові особливості новели «На камені». Риси імпресіонізму у творі, роль пейзажів

Емоційне налаштування

«Крим у трьох словах»

Які три слова першими виникають у вас, коли ви чуєте слово Крим?

Можливі відповіді:

море, гори, сонце, свобода, каміння, хвилі, степ, вітер, краса, історія.

Для Михайла Коцюбинського Крим також був не просто географічною назвою.

Це був світ нових вражень, яскравих барв, звуків, запахів і людських характерів.

🟡 Актуалізація знань

Вправа «Пригадай»

1.Що таке новела?

Новела — невеликий за обсягом епічний твір із напруженим сюжетом, часто несподіваною розв’язкою та зосередженням на одній події або конфлікті.

2. Що таке пейзаж?

Пейзаж — опис природи в художньому творі.

3. Чи завжди пейзаж просто описує природу?

🟠 Знайомство з письменником

Михайло Коцюбинський

(1864 - 1913)

Михàйло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці. Батько письменника був державним службовцем — губернським секретарем. Мати походила з аристократичних родів — польського (по материній лінії) і молдавського (по батьковій). Саме від неї Михайло успадкував «тонку душевну організацію», «любов і розуміння природи».

Хлопець спочатку навчався у дворічній народній школі (м. Бар), а потім — у духовному училищі (м. Шаргород). Хоч у цей період освітньою реформою нарешті було скасовано «волосодраніє», «вуходраніє» та вистоювання коліньми на гречці, однак заняття обмежувалися тільки запитаннями й відповідями, від учнів вимагали зазубрювати тексти підручників.

У родині Коцюбинських за чиновницькою традицією панувала російська мова. Але якось у мареннях (хлопчик тоді захворів на запалення легенів) Михайло заговорив українською. Яким було здивування батьків, коли після одужання рідні розповіли про цю дивину: він загорівся цікавістю до рідного слова. Зі спогадів М. Коцюбинського дізнаємося, що дванадцятилітнім підлітком він закохався в шістнадцятирічну дівчину. Щоб привернути її увагу, вирішив стати «великою людиною», тож захопився читанням книжок. Твори Т. Шевченка й Марка Вовчка справили на нього таке сильне враження, що він і сам захотів стати письменником. Почав зі складання пісень у стилі народних, а згодом узявся за написання повісті.

Через матеріальні труднощі намір навчатися в університеті М. Коцюбинський так і не реалізував. Мати осліпла, згодом, у 1886 р., помер батько. Відповідальність за велику родину — матір і чотирьох молодших братів і сестер — лягла на плечі Михайла. Він дає приватні уроки й продовжує навчатися самостійно. 1891 року, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного вчителя, стає репетитором.

Літературна кар’єра письменника розпочалася з повного провалу: його першу спробу, оповідання «Андрій Соловійко» (1884), критики оцінили дуже скептично. Але це не спинило молодого митця: він шліфує свою манеру, удосконалює художню мову. 1891 року з-під його пера виходять оповідання «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник»,повість «На віру», віршована казка «Завидющий брат», які засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий автор.

Особливою сторінкою в життєписі М. Коцюбинського стала робота в Бессарабії та Криму (1892–1896) у складі спеціальної комісії, створеної для боротьби з комахами-паразитами, які знищували плантації виноградників. Тривале перебування серед молдавського та кримськотатарського народів дало багатий матеріал для нових творів: «В путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами» та ін. У цих оповіданнях автор чи не першим у нашій літературі вийшов за межі суто української проблематики, тонко передав колорит молдавського села та Криму з прекрасним морем, скелястими берегами, татарськими поселеннями та мінаретами.

1898 року М. Коцюбинський переїхав до Чернігова, де зустрів своє кохання — Віру Дейшу. Вона походила з дворянського роду, була високоосвіченою людиною, викладала французьку мову в Чернігівській гімназії. Віра стала не тільки дружиною митця, а й вірною подругою та помічницею.

Письменник придбав будинок для своєї великої родини — дружини, дітей Юрія, Оксани, Ірини, Романа та немічної матері. Тут він організовував творчі вечори, які стали справжньою літературною школою для молодих письменників — П. Тичини, В. Еллана-Блакитного та ін. Ці зібрання відвідували Б. Грінченко, М. Вороний та інші патріотично налаштовані митці.

М. Коцюбинський був естетом не лише в мистецтві, а й у реальному житті. Цікавим є спогад його знайомого Г. Лазаревського: «Михайло Михайлович завжди був одягнений дбайливо, навіть вишукано. Улітку — у ясно-кремовому в синю смужку костюмі, жовтих черевиках, у білій панамі із чорною стрічкою, з незмінним ціпком — гуцульським топірцем у руках, з квіткою в петельці, іноді з квітами в руках. На тлі чернігівської звичайної людності він завжди здавався мені елегантним європейцем, “європейським українцем”, а не “малоросійським українцем”. Іноді з роботи він повертався в парусиновій, модній тоді толстовці, часто в чорній пелерині поверх одягу. Узимку — у чорному пальті із чорним смушковим коміром, у високій чорній смушковій шапці».

1903 року М. Коцюбинський узяв участь у церемонії відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, де виголосив палку промову, що набула неабиякого резонансу. Цього ж року написав першу частину знаменитої повісті «Fata morgana», а етюдом «Цвіт яблуні» (1902) письменник засвідчив остаточний перехід від реалізму до модернізму, зокрема до імпресіоністичного стилю. Після Революції 1905 р. виходять друком новели «Сміх», «Persona grata», «Intermezzo», у яких митець розкриває трагічні події цього часу, тонко передає стан людської душі в екстремальних умовах. 1912 року була опублікована найвідоміша повість М. Коцюбинського про трагічне кохання українських Ромео та Джульєтти з Карпат — «Тіні забутих предків».

У цей період письменник захворів на астму й туберкульоз, лікувався в Італії. М. Коцюбинський помер 25 квітня 1913 р.

Перегляньте відео

Сенкан

✍️ Завдання: складіть сенкан до прізвища «Коцюбинський», розкривши особистість письменника та його творчість.

Крим у творчості М. Коцюбинського

Крим приваблював письменника своєю природою, культурою та багатонаціональним середовищем.

У кримських творах Коцюбинський звертав увагу не лише на красу південного краю.

Його цікавили:

• люди;

• традиції;

• звичаї;

• психологія особистості;

• взаємини людини й суспільства;

• тема свободи та кохання.

Крим у його творах постає яскравим, сонячним, кольоровим, чуттєвим світом.

Саме таким є й художній простір новели «На камені».

Знайомство з новелою "На камені"

1. Прочитайте новелу М. Коцюбинського «На камені» за підручником (с.33 - 44)

2. Прослухайте

🟠 Передісторія створення твору

Новела «На камені» була написана під враженням від перебування письменника в Криму.

В основі твору — історія кохання Фатьми та Алі, яка розгортається в середовищі, де традиції та суспільні правила мають над людиною велику владу.

Твір порушує проблеми:

• кохання;

• свободи;

• особистого вибору;

• влади традиції;

• людської гідності;

• боротьби особистості за право бути собою.

🔵 Жанрові особливості твору

Пригадаємо: що таке новела?

Новела — це:

📌 невеликий прозовий твір;

📌 обмежена кількість персонажів;

📌 одна або кілька тісно пов’язаних подій;

📌 напружений сюжет;

📌 гострий конфлікт;

📌 важлива роль художньої деталі;

📌 психологізм;

📌 часто несподівана або трагічна розв’язка.

Чому «На камені» — новела?

Розгляньте схему:

Невеликий обсяг → ✔

Небагато персонажів → ✔

Один центральний конфлікт → ✔

Напружений розвиток подій → ✔

Трагічна розв’язка → ✔

Психологічна напруга → ✔

🟣 Сюжетна схема новели

Експозиція

Зображення кримського середовища, побуту та атмосфери.

⬇️

Зав’язка

Конфлікт між почуттями героїв та суспільними нормами.

⬇️

Розвиток дії

Фатьма й Алі прагнуть бути разом.

⬇️

Кульмінація

Втеча героїв і загострення конфлікту.

⬇️

Розв’язка

Трагічне завершення історії.

Літературна гра «Так — ні»

1. Кав’ярню в татарському селі Мемет утримував разом із греком.

2. Характеристикою «кривоногий» наділено Джепара.

3. Фатьма розлюбила Мемета, бо закохалася в Алі.

4. Грек привозив у село сіль і каву.

5. Грек розвозив свій крам по прибережних селах раз на рік.

6. Мешканці татарського села ділилися на два ворожі табори.

7. Мемет ставився до Фатьми з великою повагою.

8. Алі грав на зурні.

9. Фатьма була родом із гірського села, де не було моря.

10. Алі був дангалаком — наймитом, який приїхав із-під Смірни.

11. Алі та Фатьма втекли разом у гори.

12. Після втечі Фатьми й Алі мешканці села вирушили на їхні пошуки.

Перевір себе

🔑 Відповіді

1 — Ні, 2 — Ні, 3 — Так, 4 — Ні, 5 — Так, 6 — Ні, 7 — Ні, 8 — Так, 9 — Так, 10 — Так, 11 — Так, 12 — Так.

Мінілекція (для ознайомлення)

🔎 Риси імпресіонізму в «На камені»

Робота з текстом.

1. Колір

Звертаємо увагу на описи:

• сонця;

• моря;

• неба;

• каміння;

• рослинності.

Запитання:

Які кольори переважають?

2. Звуки

Знайдіть у тексті описи та зачитайте :

• шуму моря;

• вітру;

• голосів;

• тиші.

Запитання:

Як звукові образи впливають на атмосферу?

3. Запахи

Автор передає світ через запахи:

• моря;

• рослин;

• землі;

• південного повітря.

Запитання:

Навіщо письменник використовує такі деталі?

💭 Рефлексія «Одним словом»

Яким словом ви можете описати сьогоднішній урок?

Крим / море / кохання / свобода / трагедія / камінь / враження / природа / емоції

🏠 Домашнє завдання

Скласти літературну картку новели «На камені» (паспорт твору):

1. Автор.

2. Назва.

3. Жанр.

4. Місце подій.

5. Головні герої.

6. Тема.

7. Ідея.

8. Основний конфлікт.

9. Ознаки імпресіонізму.

10. Роль пейзажу.