Кукурудза. Нічого дивного у моїй поведінці немає. Я посухостійка та теплолюбна рослина, я добре росту в теплих зонах помірного поясу, субтропічному і тропічному. А моєю батьківщиною є Західна півкуля. Я - світовий «лідер» з-поміж зернових культур за збиранням. А щодо грунтової ерозії, то в цьому теж є певні мої докази і переконання: мене пізно висівають, чекають тепла, і щоб мати гарний врожай висівають широкими міжряддями, а це сприяє швидкому випаровуванню води, бо листя дають незначний затінок. Тому грунт прикритий кукурудзою лише кілька місяців. А ще для боротьби з бур’янами, мені доводиться терпіти часті проїзди сільгосптехніки, яка ущільнює грунт. Звідси й проблеми.
Прокурор. Чи є ще які підозри, щодо звинуваченої?
Селекціонер. Так, ваша честь. Щось громадянка Кукурудза дає неправдиві показання. Я зрозумів, що ця західна рослина - чужоземка, тоді як вона потрапила до нас, в Україну, і взагалі зайняла значну територію світу?
Суддя. Поясніть, громадянко Кукурудзо, що це означає?
Кукурудза. Так, в Європі я стала відома лише в кінці XV століття. В 1500 році Х. Колумб привіз насіння в Севілью, Іспанію. Спочатку мене вирощували як рідкісну декоративну рослину. Звідси я потрапила в Португалію, Італію, а в XVI столітті - в Китай, Індію та інші країни. В Україну я потрапила через Крим в XVII столітті і тривалий час була мало поширена. Сьогодні мене вирощують на всіх континентах, крім Антарктиди.