39. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело. Повість «Тарас Бульба»

1. Перегляньте відео за посиланням

1. Законспектуй!
   Микола Васильович Гоголь – прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист, один з класиків літератури. Що ви знаєте про Гоголя? Цікаві факти про Миколу Гоголя, з його життя (біографії) розкажуть про його дитинство, навчання, захоплення, особисте життя.

   Ім’я при народженні: Микола Васильович Яновський

   Псевдоніми Гоголя: Ст. Теріалів; П. Глечик; Н. Р.; ОООО; Пасічник Рудий Панько; Р. Янів; N. N.

   Роки життя: 20 березня (1 квітня) 1809 – 21 лютого (4 березня) 1852 (42 роки)

   Місце народження: Великі Сорочинці, Полтавська губернія

   Місце смерті: Москва, Російська імперія

   Гоголь був з багатодітної сім’ї – третьою дитиною із дванадцяти (!) дітей: шість хлопчиків і шість дівчаток. Мати Гоголя вважалася першою красунею Полтавщини, була видана заміж у 14 років за батька письменника, вдвічі її старше. Вважається, що саме мати сприяла розвитку у письменника релігійно-містичних почуттів.

   Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами.

   Гоголь не був одружений. Власну сім’ю Гоголь так і не завів, і, взагалі, невідомо, чи були у нього які-небудь зв’язки з жінками. Щоправда, навесні 1850 року Гоголь робив пропозицію (першу і останню) А. М. Вієльгорській, але отримав відмову.

   Коли майбутній великий письменник навчався в школі, його твори були досить посередніми, він був слабкий у мовах, а добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні.

   У Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях шарфи, кроїти сестрам сукні, ткати пояса, до літа шити для себе шийні хустки.

   Що Гоголь вмів готувати найкраще? Микола Васильович любив готувати і часто пригощав друзів галушками та варениками. Ще він варив особливий напій з козячого молока з додаванням рому, який жартома називав «гоголем-моґелем».

   В кишенях Гоголь завжди носив солодощі, які постійно жував, бо був “страшеною солодкоїжкою”, міг з’їсти банку варення за один раз. Особливо він любив гризти під час роботи або розмови шматочки цукру.

   Гоголь соромився свого носа, і, мабуть, навіть художників просив згладжувати на картинах цей недолік зовнішності. Тому на всіх портретах письменника ніс виглядає по-різному. Можливо, одна з петербурзьких повістей Гоголя не випадково названа «Ніс».

   Гоголь був дуже сором’язливий: якщо в компанії з’являвся незнайомець письменник зникав з кімнати.

   У червні 1836 року Микола Васильович виїхав за кордон, де пробув з перервами близько десяти років. Він побував в у Німеччині, Швейцарії, Парижі, Італії, в Єрусалимі.

   Цікаві факти з життя Гоголя

   Цікавий факт, що своє містичний твір – повість «Вій» – письменник називав народним переказом (розповідь він чув і записав, не змінивши в ньому ні одного слова), в той час як жоден з літературознавців, істориків, фольклористів жодного разу ніде не змогли знайти жодних згадок (усних або письмових), хоча б віддалено нагадували сюжет «Вія». Дослідники говорять, що, можливо, ім’я «Вій» вийшло в результаті з’єднання імені господаря пекла «Нія» (божества української міфології) і слова «вія», в перекладі з української означає «віко».

   Джерелом сюжету п’єси «Ревізор» був реальний випадок в одному з міст Новгородської губернії, про який Гоголю розповів Пушкін. Пушкін також запропонував Гоголю сюжет «Мертвих душ».

   Історія рідної України була для нього одним з найулюбленіших досліджень і захоплень. Саме ці дослідження підштовхнули його на написання епічної повісті «Тарас Бульба». Вона була вперше опублікована в збірці «Миргород» у 1835 році один примірник цього журналу Гоголь особисто вручив в руки панові Уварову – міністру народної освіти, для того, щоб той підніс його імператору МиколіI.

   Цікаві факти про смерть Гоголя

   Письменник у своєму заповіті за 7 років до смерті попереджав, щоб тіло його поховали тільки у випадку явних ознак розкладу. Це потім стало причиною численних містичних припущень, що насправду письменника поховали в стані летаргічного сну. Подейкують, що при перепохованні, в 1931 році, в його труні був виявлений скелет з повернутим набік черепом. (Згідно з іншими даними череп взагалі був відсутній.)

   Що сталося незадовго до смерті 12 лютого 1852 року (а помер письменник 21 лютого) ніколи не дізнається ніхто. Біографи кажуть, що до трьох ночі письменник ревно молився, після чого спалив вміст свого портфеля (другий том «Мертвих душ»), а потім ридав до ранку в своєму ліжку.

   За спогадами сучасників Гоголя, до власної смерті письменник ставився спокійно, ніби був готовий до неї. Серед причин, які призвели до його передчасної кончини у віці майже 43 років, крім інших причин, називають добровільне позбавлення себе їжі.

   Микола Гоголь цікаві факти з життя і біографії маловідомі, він вів скромний спосіб життя. Опис майна Гоголя показав, що після нього залишилося особистих речей на суму 43 рубля 88 копійок. Його речі були обносками і говорили про повну байдужість письменника до свого зовнішнього вигляду в останні місяці його життя. У той же час на руках у С. П. Шевирьова залишалися дві з гаком тисячі рублів, переданих Гоголем на благодійні цілі нужденним студентам Московського університету. Ці гроші Гоголь не вважав своїми, і Шевирьов не став їх повертати спадкоємцям письменника.

1. Законспектуй!
   
   Ідея створення великого твору “Тарас Бульба” з’явилася у письменника приблизно у 1830 роках. Варто відзначити, що на створення даного твору пішло понад десять років. Однак логічного кінця, на думку критиків і експертів в області літератури та мистецтва, твір так і не отримав.

   Сам письменник Микола Гоголь був вкрай незадоволений вийшли надрукованим текстом, вважаючи правки не логічними. Що стосується перепису, то цей твір листувалося автором близько восьми разів. І так і не було схвалено їм самим.

   Хоча ні дивлячись на цей твір вперше було надруковано вже в 1835 році, але після було повністю переписано автором. І вже в 1842 році в новій збірці творів Гоголя читачі могли знайти новий варіант даного тексту, який надалі було так само перероблений не один раз.

   Якщо якісь зміни читачі часом навіть не помічали, то одне найбільша зміна в творі не помітити було не можна. І цим зміною стало збільшення твори з дев’яти початкових глав, до дванадцяти в переробленому варіанті.

   Варто зазначити, що Гоголь не слухав думок своїх соратників, які були впевнені що твір не потребує бувальцях і доповненнях. Сам же автор непохитно стояв на своєму, вважаючи, що первісний твір взагалі втрачає будь-який сенс, і не може бути представлено на суд величезної кількості читачів. Він говорив, що читачі просто перестануть його поважати, якщо він допустить того, що твір залишиться в первісному вигляді.

   Що стосується читачів, то вони щиро всім серцем полюбили цей твір, визнаючи що в ньому дуже грамотно і правдиво описана любов і відданість до вітчизни.

   Якщо ви ще не читали цей твір, обов’язково зробіть це, причому прочитайте в обох варіантах і ви зрозумієте, що саме хотів донести письменник.

   Коротка історія створення повісті Гоголя Тарас Бульба

   Одна з найцікавіших тем у творчості Гоголя, на мій погляд – це історія створення його популярного твору «Тарас Бульба».

   Відповідальний підхід автора до написання свого шедевра вражає ретельністю і глибиною досліджень. Крім вивчення друкованих джерел, таких як українські літописи різних авторів, «Опис України» Боплана, козацька історія Мишецького, він дав клич простому народу – своїм улюбленим читачам.

   Через газети та журнали Микола Васильович попросив громадян переглянути свої особисті архіви та передати йому наявні неопубліковані відомості з української історії, рукописи, скласти спогади.

   Однак і цього Гоголю виявилося недостатньо. Суха історія була непоетичною, позбавленої емоцій і почуттів, і це не задовольнило великого діяча літератури, метою якого в своїй творчості було показати та відобразити практично втрачені ідеали минулих років. Так, письменник вельми цінував надбання народу, а саме фольклор.

   Стрижнем фону повісті – її національного колориту – стали саме українські пісні та інші жанри. Завдяки їм були навіть створені характери героїв: наприклад, в Андрія вкладені риси образів народних героїв Сави Чалого і якогось відступника Тетеренка.

   Окремі деталі побуту, матеріали для розвитку сюжету Гоголь почерпнув в зібраних ним народних думах. Вплив фольклору помітно у всій структурі тексту, який багатий образними виразами, троїчності, риторичними фігурами, що робить мову тексту художнього і ліричніше.

   Народна історія, факти з якої лягли в основу повісті «Тарас Бульба», була дуже важлива для сучасників Гоголя, і він це добре знав.

   Розумів і високу цінність для своїх одноплемінників народної творчості, зразки якого у великій кількості включив у свій твір. Однак повість можна зарахувати до розряду суто історичних. Причина цього – гармонійне переплетення з історією фантастичних епізодів, а також вплетення гіперболи, ідеалізування образів.

   Саме ці суперечливі моменти і є причиною суперечок багатьох критиків: до якого розряду все-таки варто віднести «Тараса Бульбу». Але художня і літературна цінності прекрасного твори ні на скільки не применшуючи усією складністю ситуацій, і повість як і раніше залишається і буде вважатися завжди найбільшим надбанням класичної літератури.

hohol-mykola-vasylovych-taras-bulba15.pdf - перейди зі лінком та прочитай повість!

Перегляньте фільм за посиланням: