Конструктор уроків
1
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Добрий день!
Запрошую вас на урок української літератури!
Полтавщина дала світові й українській літературі багатьох визначних особистостей.
Серед них — Євген Павлович Гребінка, якого І.Франко назвав «талановитим писателем російсько-українським».
Доля відвела цій людині зовсім не багато часу — всього 36 років, але скільки ж він встиг зробити! Вісім томів творів, громадська діяльність, організація видання українських творів, допомога молодим літераторам. І якби не Гребінка, світ ніколи б не почув чудовий романс «Очи черные». Ось про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.
Тема нашого уроку:
Двадцять друге січня
Класна робота
Образи вірша Євгена Гребінки “Човен”. Пісенна лірика поета
ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
Протягом уроку ми будемо підійматся сходинками.
I. Сходинка “Життєвий шлях письменника»
Євген Гребінка
(1812-1848)
Є. П. Гребінка народився 2 лютого 1812 р. у сім’ї поміщикана хуторі Убіжище поблизу Пирятина на Полтавщині. На рідному хуторі майбутній письменник мав можливість познайомитися з життям народу, з його побутом і звичаями, з багатющими скарбами українського фольклору. Буйну уяву хлопцяживили, зокрема, захоплюючі розповіді няньки-кріпачки.
Початкову освіту здобув удома від приватних учителів, а потім учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825–1831). На початку 1834 року він переїздить до Петербурга, де працює чиновником комісії духовних училищ, водночас учителює в навчальнихзакладах.
Оселившись у Петербурзі, Є. Гребінка назавжди зберіг любов до рідного краю. Майже щоліта письменник приїжджав на Україну.
В останні роки життя митець розпочав готувати до видання зібрання своїх творів. У 1847 р. виходять друком перші чотири томи, наступного року — ще чотири. Але повністю здійснити свій задум письменникові не вдалося 15 грудня 1848 р. після тяжкої і тривалої хвороби у розквіті творчих сил він помер. Тіло його було перевезено на Україну і поховано в Мар’янівці поблизу рідного дому.
II. Сходинка “Сторінки великої дружби”
Велику роль відіграв Євген Павлович у житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836 р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у Є. Гребінки Тарас Григорович дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя. Особлива заслуга Є. Гребінки в тому, щов 1840 р. з його допомогою побачив світ «Кобзар» Т. Шевченка. Також за участю Євгена Павловича в 1841 р. виходить альманах «Ластівка», на сторінках якого було опубліковано твори Тараса Григоровича та багатьох інших українських майстрів слова. Зрештою, якби не українець Гребінка, можливо, того ж таки свт би не дзнався про Генія Шевченка.
ІІІ. Сходинка. Вірш «Човен»
Перегляньте наступний відеоурок:
Прочитайте аналіз поезії:
2
ТЕСТУВАННЯ
КОМЕНТАР
У збірці «Малороссийские приказки», крім байок, було вміщено вірш «Човен», виразно позначений романтичним настроєм.
Маніфестом молодого Євгена Гребінки є вірш "Човен", написаний 1833 року. Цей твір має автобіографічний характер: роздуми автора, який із рідного хутора вирушає до далекого і невідомого Петербурга. Вирушаючи до Петербурга, Євген Гребінка порівнював себе з цим човном. Автор розуміє, що не можна прожити одному, заховавшись від дійсності, не можнап очуватися щасливим, перебуваючи осторонь народного життя. І хоча нема упевненості, що в столиці оминуть його недоля, горе і нещастя, поет вирушає з дому. Образ одинокого човна доволі поширений у світовій літературі.
До цього алегоричного образу вдавались Байрон, Жуковський, Лєрмонтов, Забіла. Герой вірша "Човник" В. Забіли, написаногоприблизно того ж часу, що й поезія Є. Гребінки, тежнарікає на нещасливу долю і порівнює себе з човником у бурхливому морі.
Вірш «Човен» наповнена алегоричними образами:
човен —людина;
море — життя;
хмари, вітер,
громи — життєві труднощі й негаразди.
Твір має автобіографічний характер, це роздуми молодого поета, який вирушає з рідного хутора в далекий Петербург, він ніби кидається в пінисті хвилі розбурханого житейського моря.
«Паспорт» твору.
Тема: роздуми поета про майбутнє життя у Петербурзі після того, як він покинув рідний хутір.
Ідея: життя - це бурхливий океан, в якому нам доведеться долати труднощі, не можна ніколи здаватися, треба впевнено йти до мети.
Жанр: віршована балада.
Віршований розмір: чотиристопний амфібрахій.
Римування – перехресна, суміжне.
Художні особливості балади
Епітети – синєє море, буйнії вітри, чорнії гори.
Порівняння – хвиля гуляє, мов чорнії гори; в тих хмарах, мов голос небесної кари: як човнові море, для мене світ білий; як темная нічка, насупились хмари.
Алітерація: в останньому рядку першої строфи балади повторюються звуки «р», «г», які передають гуркіт грому, це підсилює образну картину бурхливого моря.
Зменшувально-пестливі слова (нічка, весельце), повтори (плавле), звертання (мій покою), нестягнені форми прикметників (буйнії, лютеє). Риси романтичного стилю в баладі: грізна морська стихія, трагедія з човном, переживання ліричного героя, зв’язок із фольклором.
ВИКОНАЙТЕ ТЕСТ НА 12 ПИТАНЬ.
Сусліна Олена Володимирівна
Сусліна Олена Володимирівна
3
ПІСЕННА ТВОРЧІСТЬ Є. Гребінки
У 1842 р. Гребінка знайомиться з Марією Василівною, онукою сусіда, небагатого поміщика Миколи Степановича Ростенберга, а наступного року вони освічились. Серце поета ожило й заспівало.

Після зустрічі з коханою Марійкою цілу ніч не міг заснути. Ходив по кімнаті, виходив у посріблений місячним сяйвом сад. Не давали спати глибокі чорні очі коханої. Весь час бачивїх перед собою. Засвітив свічку, сів до столу. Швидко написав чотири рядки:
Очи черные, очи страстные,
Очи жгучие и прекрасные!
Как люблю я вас! Как боюсь я вас!
Знать, увидел вас я в недобрый час
Ох, недаром вы глубины темней!
Вижу траур в вас по душе моей.
Вижу пламя в вас я победное:
Сожжено на нем сердце бедное.
Но не грустен я, не печален я,
Утешительна мне судьба моя:
Все, что лучшего в жизни бог дал нам,
В жертву отдал я огневым глазам.
«Очі чорнії» привернув увагу своєю пристрасністю й ліризмом та незвичним для російського читача поетичним образом. Ціліричні рядки, написані українським поетом російською мовою, є одними з найяскравіших в українській ліричній поезії ХІХ ст. Саме в українській, болише в нашій народній поезії так широко використовується образ очей. Музику написав німецький композитор Флоріан Герман
До пісні додавались нові строфи, її виконували циганські хори, видатні російські співаки Федір Шаляпін і Борис Штоколов, циганські співаки Валерій Агафонов і Микола Сліченко, американець африканського походження Луї Армстронг зі своїм оркестром і сестри Берри, Петро Лещенко з Румунії й польський ансамбль «Червоні чарне», іспанець ХуліоІглесіас і «тріо золотих тенорів» - італієць ЛучаноПаваротті, іспанці ПласідоДомінго та Хосе Каррерас. «Очі чорнії» звучали то як циганська пісня, то як романс, або ж як джазові варіації, як чарльстон, як вальс, як лірична пісня... В найрізноманітнішому мелодійному оформленні «Очі чорнії» звучать у виконанні акордеоністів, невеликих музичних ансамблів і великих оркестрів. Звучитьпісняросійською, англійською, французькою, іспанськоюмовами.
Є відомості, що «Очі чорнії» виконували і українці – Іван Козловський і Борис Гмиря. Журналіст і поет- лірик Юрій Тараненко дав прекрасний варіант гребінківських «Очей» українською:
Очі чорнії, аж палаючі,
Очі пристрасні та жадаючі!
Як люблю я вас! Як боюсь я вас!
Певно, стрів я вас у недобрий час.
Темний погляд ваш – як морська глибінь.
По душімоїй в німжадобитінь.
Бачу пломінь я переможний в нім:
Серце спалене у вогні страшнім.
Та жену журбу і печаль свою
На мою судьбу я не ремствую:
Найдорожче все, що Господь дав нам,
Я пожертвував огняним очам.
Літературознавчий словник.
Романс (з ісп. romance, відлатин, romanice — по-романськи) — невеликий за обсягомвірш і музичнийтвір про кохання, призначений для сольного співу з інструментальнимакомпанементом.
У давнічаси так називали пісні народною мовою в Іспанії на противагу пісням, складенимпо- латинськи. Ці пісні виконували мандрівні співаки-оповідачі під супровід гітари. Пізніше романси поширилися в інших країнах. Зібрання романсів називають романсеро.
Усесвітньовідомими стали романси Є. Гребінки «Очи чёрные» і «Ні, мамо, не можнанелюба любить» («Українськамелодія»).
4
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати інформацію про пісенну творчість Є. Гребінки ( теотретичний блок №3).
2) Прослухати композицію "Очі чорнії", дати відповіді на питання:
Чи чули ви цей музичний твір?
Які враження виникли у вас під час прослуховування твору?
Рефлексія від 11 учнів
Сподобався:
Так: 11
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 11
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 11
Так: 0
Євген Гребінка. Вірш «Човен». Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета. ТЛ: романс.
6. Євген Плужник - один із провідних поетів «розстріляного відродження». Його творча біографія, трагічна доля. Сповідальність, ліричність, філософічність лірики
2. Авангардні тенденції в українській літературі 1920-х років. Поет-футурист М. Семенко – сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, ламання класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»)
9. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.
8. Група «київських неокласиків». Різногранний творчий шлях М. Рильського, рання творчість. Філософічність, афористичність його лірики.