Сприйняття та засвоєння нового матеріалу
1. Суспільно-культурний контекст: Українське відродження початку ХХ століття
На межі століть в Україні розпочинається потужний процес національно-культурного піднесення:
Руйнування стереотипів: відхід від т.зв. «просвітянства» та «покутянства» (зосередження виключно на селянській тематиці та побутовізму).
Європеїзація української літератури: бажання вивести вітчизняну культуру на один рівень із провідними літературами Європи.
Маніфести нової доби: важливу роль відіграли літературно-критичні праці Лесі Українки, Миколи Євшана, Ольги Кобилянської, агонії та дискусії на сторінках часописів (наприклад, «Українська хата»).
2. Поняття про модернізм та його типологічні ознаки
Модернізм (від фр. modern — сучасний, новітній) — загальна назва напрямів та течій у літературі й мистецтві кінця XIX — початку XX століття, для яких характерні відмова від традиційних форм, пошук нових засобів виразності та зосередженість на внутрішньому світі особистості.
Ключові риси (типологічні ознаки) модернізму:
Суб'єктивізм та індивідуалізм: у центрі уваги — неповторне «Я» людини, її почуття, переживання, підсвідомість.
Естетизм: краса декларується як найвища цінність («мистецтво для мистецтва»).
Заперечення прямолінійного реалізму: світ сприймається не як чітка реальність, а як хаос, який треба інтерпретувати через символи та асоціації.
Формотворчість: експерименти зі словом, ритмом, синтаксисом, нові композиційні прийоми (потік свідомості, мозаїчність).
Міфотворчість та інтелектуалізм: активне використання світових сюжетів, філософських концепцій.
3. Основні течії модернізму (запис у зошити/таблицю)
1.Символізм
Кінець XIX — початок XX ст.
Основою є символ, метафора, сугестія (натяк). Мистецтво орієнтується на осягнення прихованих «потойбічних» смислів через музику слова та асоціації.
Представники в Україні: Микола Вороний, Олександр Олесь, поети угруповання «Молода муза».
2.Імпресіонізм
Межа XIX–XX ст.
Опис не самої події, а миттєвих вражень, почуттів та емоційних станів, які вона викликала. Яскрава кольористика, психологізм, фрагментарність поведінки.
Представники в Україні: Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич.
3.Експресіонізм
1900–1920-ті рр.
Відображення гострого болю, трагізму, страху та крайнього емоційного напруження. Прагнення показати суть явища через за загострення та деформацію дійсності.
Представники в Україні: Василь Стефаник («Покутьська трійця»).
4.Неоромантизм
Початок XX ст.
Повернення до сильного, сильного духом героя, який протистоїть сірій буденності, прагне волі та високого ідеалу, але на новому психологічному рівні.
Представники в Україні: Леся Українка, Ольга Кобилянська.
4. Особливості українського модернізму (Оглядово)
Український модернізм мав свої унікальні, специфічні риси через складне історичне становище України:
Поєднання естетичного й національного: на відміну від західноєвропейського модернізму, який часто заперечував суспільні проблеми, українські модерністи не могли відірватися від долі свого народу. Національне визволення розглядалося через визволення особистості.
Сynthesis традиції та новаторства: модерністи не відкинули народну пісню чи фольклор, а переосмислили їх (наприклад, неоромантизм Лесі Українки у «Лісовій пісні»).
Жіночий голос у модернізмі: саме жінки (Ольга Кобилянська, Леся Українка) стали першопрохідцями модерністської прози та драматургії, ввівши тему емансипації та сильної психологічної особистості.
.png)
