1.Технологія сівби та посадки сільськогосподарських культур. 2.Безпека життєдіяльності. Дотримання правил техногенної безпеки

Мета: Ознайомити учнів з технологією сівби с/г культур
Технологія сівби та посадки с/г культур відрізняються одна від одної.
Злакові культури можна сіяти двічі на рік: навесні та восени. Озимі посіви мають зійти до перших заморозків, після чого вони зимують під снігом. Вирощування таких культур дозволяє отримати більш ранній урожай у порівнянні з тими, що були посаджені навесні. Пшениця, яка булла посіяна восени, відрізняється вищою врожайністю, протее її вирощування пов'язане з ризиками. Рослини можуть вимерзнути через відсутність снігового покриву при зниженні температури нижче мінус 17 градусів.
Технологія вирощування озимої пшениці. Для вирощування озимої пшениці краще вибирати рівні ділянки. Де немає високих схилів і низин. Навесні грунт буде однаково зволожений по всій ділянці.
Важливим етапом є підготовка посівного матеріалу. Для цього використовують зерноочисне обладнання. З його допомогою проводиться видалення з зерна сторонніх домішок у вигляді насіння бур'янів та рослинних залишків. Калібрування дозволить відібрати найякісніший, повноцінний посівний матеріал. Таке зерно дасть можливість отримати дружні, міцні сходи, які легко перезимують.. Щоб виключити ймовірність псування посівів шкідниками та хворобами їх обробляють інсектицидами та фунгіцидами.
Оптимальний час сівби озимих у південних районах – з 20 вересня до 5 жовтня. У Центральній і північній частині країни проводять на 1 – 2 тижні раніше. Озимій пшениці потрібно 55 – 60 днів повноцінного розвитку до настання перших заморозків. Погодні умови значною мірою впливають на появу сходів. Насіння добре проростає тільки в досить зволоженому грунті, воно може загинути, якщо на час проростання прийдеться тривалий період без опадів. Посів потрібно розпочинати, коли середньодобова температура повітря опуститься до позначки + 15 +16 градусів.
Існує кілька способів посіву озимих, які відрізняються шириною міжрядь. Найпоширенішим є спосіб формування рядів з відстанню 12,5 см. Також пшеницю можна сіяти дворядним або смуговим методом.

Глибина посіву озимини становить 2 – 3 см, у посушливий період 3 – 4 см. Якщо посіяти пшеницю глибше, рослини кущаться набагато гірше. Норма висівання озимої пшениці визначається залежно від сорту. Після посіву грунт прикочують для ущільнення та кращого збереження вологи. Навесні посіви пшениці полягає в боронуванні, розпушуванні грунту та видаленні бур'янів. У період формування зеленої маси можна проводити підживлення азотними добривами. У фазі кущіння пагонів застосовують регулятори росту, які стимулюють потовщення нижньої частини рослини та запобігають виляганню.
Подальший догляд за озимими культурами зводиться до обробки хвороб у фазі трубкоутворення та колосіння, а також знищення личинок шкідливих комах під час цвітіння й наливу зерна.
Технологія вирощування цукрових буряків. Цукрові буряки – культура надзвичайног вимоглива до поживного режиму. Для формування високої врожайності вони потребують високоокультурених грунтів і значної кількості елементів живлення – особливо азотних добрив Нестача азоту може привести до зниження продуктивності буряка. Враховуючи, що сучасні гібриди цукрових буряків стійкі до прояву «цвітушності» і витримують відносно низькі температури в період проростання насіння і на початку вегетації, їх потрібно висівати у ранньовесняний період – відразу після закінчення сівби ранніх ярих культур. Але при цьому слід враховувати, що різні гібриди цукрових буряків вимагають від 160 до 220 днів вегетації, тому треба враховувати довжину безморозного періоду: весняний заморозок – 4 – 5 градусів згубний для буряка. Слід також враховувати, що у перезволоженому холодному грунті паростки часто пошкоджуються коренеїдом і гинуть від нестачі кисню, а в сухому – можуть загинути або ослабнути від нестачі вологи.

Технологія вирощування кукурудзи. Правильна сівба – обов'язкова умова отримання високих врожаїв. Обробіток поля краще проводити після збирання попередника, та перед висіванням культури, також не потрібно забувати про закриття вологи навесні. Основний обробіток поля допомагає відрегулювати водний, повітряний, температурний, підживлювальний режим.

Передпосівний обробіток грунту – це забезпечення пухкої, вологої та достатньої теплої землі. Це дозволить провести якісний посів та добитися дружного і рівномірного проростання сходів, активізувати діяльність корисних мікроорганізмів для знищення сходів рослин – шкідників. Основне завдання передпосівного обробітку – забезпечити неглибокий обробіток верхнього шару на глибину загортання насінин. Це так званий поверхневий, теплий розпушений шар грунту, який попереджує втрату вологи глибоких шарів поля. Під ним розташовується тверде, вологе ложе і насінини загортаються на глибину 3 – 4 см.
Посів проводять одночасно з внесенням добрив. Правильно підібрані добрива підвищують врожайність, забезпечать швидкий і рівномірний ріст посівам, попередить надмірну забур'яненість Завдяки добривам коренева система розвивається швидше і стає потужнішою, а період цвітіння настає раніше.
Посів кукурудзи потрібно розпочинати якомога раніше – не пізніше 10 – 15 квітня. Температура грунту повинна бути 15 – 16 градусів. Це забезпечить оптимальні умови для проростання та дружнього з'явлення сходів.

Рослини краще розвиваються, мають високий потенціал врожайності, запилюються та квітнуть раніше, мають добре розвинену кореневу систему та доступ до вологи з глибоких грунтових шарів. Рослин7а, яку висіяли раніше не така висока, не схильна до вилягання, а посіви можна робити густішими.
Після появи сходів посіви кукурудзи потрібно підживлювати, тобто забезпечити молоді рослини азотом, фосфором та калієм. Важливу роль відіграє азот, який підвищує вміст протеїну та жирів у зернах. Для знищення бур'янів потрібно застосовувати гербіциди, приділяти увагу боротьбі з хворобами та шкідниками
Технологія вирощування соняшнику. Соняшник – одна з основних культур в Україні, яка дозволяє отримаим найбільше олії з одиниці площі.
Для соняшника кращими попередниками є озимі зернові культури, ярі хлібні злаки (ячмінь, пшениця) та зернобобові. Обробіток грунту залежить від грунтових і кліматичних умов. Після лущення стерні проводять 2 – 3 пошарові поверхневі обробки грунту, а основну оранку у вересні – жовтні. На грунтах щільних до утворення товстої кірки, а також полях дуже засмічених коренепаростковими бур'янами і післяжнивними залишками. Слід застосовувати передпосівний обробіток грунту ( ранньовесняне боронування і дві культивації)
Як правило.насіння поступає в господарство уже протруєним, готовим до сівби. Якщо насіння не оброблене отрутохімікатами, то слід провести не пізніше як за 1 – 2 місяці до сівби. Обов'язково протруєння слід поєднувати з обробкою насіння стимуляторами росту.
До сівби соняшнику приступають після закінчення сівби ранніх ярих та цукрових буряків, коли грунт на глибині загортання насіння прогріється до +8 +10 градусів. Сіють соняшник пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см, глибина загортання – 6 – 8 см. Зразу після сівби поле коткують. Для знищення бур'янів проводять боронування: перше (до появи сходів) через 3 – 4 дні після сівби, друге – після утворення у рослин 1 – 2 пар справжніх листків. Боронувати поле після появи сходів потрібно вдень, коли молоді рослини стають не такими ламкими

Розпушення міжрядь соняшнику проводять за необхідності. Якщо спостерігається слабка забур'яненість посівів, можна провести один міжрядний обробіток, якщо ж сильна – два або три. Через 40 – 45 днів після массового цвітіння, за вологості насіння 25 – 30% посіви обробляють розчином десиканту. Збирання соняшнику починають за вологості зерна 9 – 10%

2.Безпека життедіяльності. Дотримання правил техногенної безпеки

У випадку раптового виникнення радіаційної, хімічної та бактеріологічної небезпеки.

1. Негайно укритися в будинку, уникати паніки та слухати повідомлення органів влади.
2. Зменшити можливість проникнення радіаційних та хімічних речовин у приміщення. Щільно
закрити вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, заклеїти щілини в рамах вікон та дверей,
вимкнути джерела електропостачання, газ, воду, загасити вогонь в печах.
3. Швидко зібрати необхідні документи, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби
санітарної обробки та інші необхідні речі у герметичну валізу.
4. Попередити сусідів, допомогти дітям, інвалідам та людям похилого віку. Уточнити місце початку
евакуації.
5. По можливості негайно залишити зону радіоактивного та хімічного забруднення.
6. Надягнути засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри
7. З прибуттям на нове місце перебування провести дезактивацію захисту одягу,взуття та санітарну
обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або самостійно. Ретельно вимити очі, ніс та рот, по можливості прийняти душ.
8. При підозрі на ураження уникати будь – яких фізичних навантажень, необхідно пити велику
кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.
9. Одним з найефективніших методів боротьби з інфекційними захворюваннями є профілактика.
Вона заснована на створенні штучного імунітету шляхом попереджувальних щеплень.
У комплексі заходів спрямованих на проти біологічний захист, обов’язковими складовими є
дезінфекція, дезінсекція і дератизація (знищення хвороботворних мікробів, кліщів та комах,
гризунів, що можуть бути джерелом інфекційних захворювань).

Перебування дітей на територіях, що несуть загрозу життю.
* Категорично забороняється ходити на території новобудов.
* Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.
* Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики,ліфти.
* Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.
* Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам стрибаючи з великої висоти, здираючись якнайвище на дерева.
Будьте уважні та обережні, бережіть своє здоров'я і життя