№ 1. Вступ. Специфіка художньої літератури як виду мистецтва, її подібність і відмінність від інших видів мистецтва. Художній образ, особливості його сприйняття. Роль перекладачів у залученні українських читачів до скарбниці світової літератури

🗣️ Актуалізація знань.

🔹 Ми щодня стикаємося з мистецтвом — слухаємо музику, дивимося фільми, милуємося картинами, читаємо книги.

🔹 Але чи замислювалися ви, що література — це теж мистецтво? І не просто мистецтво, а мистецтво слова.

Запитання для обговорення:

1. Які види мистецтва вам найбільше подобаються? Чому?

2. Чи може книга викликати такі ж емоції, як музика або кіно?

3. Які твори зарубіжних авторів ви вже читали або чули про них?

4. Як ви думаєте, чи легко читати твори, написані іншою мовою? Хто допомагає нам їх зрозуміти?

✨Сьогодні ми відкриємо для себе літературу як мистецтво слова, навчимося бачити її глибину, відчуємо силу образу — і дізнаємося, як перекладачі допомагають нам торкнутися світової скарбниці.

📖 Література — це не просто тексти. Це мистецтво, яке малює картини у нашій уяві, звучить у серці, змушує думати, відчувати, мріяти.

🎨 Як вона схожа на музику, живопис, кіно? Чим відрізняється?

👁️ Що таке художній образ і як він оживає в нашій уяві?

🌍 Як ми читаємо твори письменників з усього світу українською мовою?

🔎 Готові до подорожі?

Вмикаємо уяву — і рушаймо!

Запишіть, будь ласка, собі у зошити

Перше вересня

Класна робота

Вступ. Специфіка художньої літератури як виду мистецтва. Художній образ. Роль перекладачів у залученні українських читачів до скарбниці світової літератури

Розгляньте таблицю з видами мистецтва.

Зверніть увагу на те, якими засобами кожне мистецтво передає образ, що спільного вони мають з літературою, і чим відрізняються.

Мистецтво – це галузь людської культури, процес самовираження (творча діяльність людини), а також результат художнього відтворення дійсності, яким митець ділиться з іншими людьми.

Література та інші види мистецтва

Унікальність мистецтва полягає в тому, що воно є засобом пізнання світу, процесом творення і водночас сприяє спілкуванню між людьми. Оскільки немає гірших чи кращих видів мистецтва, тож література – «перша з-поміж рівних».

Художня література – це вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, засобами образного слова створює нову художню реальність.

Літературні твори надихають художників, музикантів, скульпторів, кінорежисерів. Але література є не лише джерелом тем, сюжетів та образів для інших видів мистецтва, вона споріднена з ними. Як і просторові види, вона створює зображення об’єкта, пластичні образи; з музикою літературу єднає наявність ритму; до синтетичних видів її наближає драматизм і схильність до гри.

А чим література відмінна від інших видів мистецтва?

Письменник свої емоції, знання, гру власної фантазії відтворює словом. Тому зображує навіть те, що неможливо побачити, торкнути рукою: думки, внутрішні переживання та відчуття. Це відрізняє літературу від просторових мистецтв. Часові й синтетичні мистецтва орієнтовані на безпосереднє сприйняття. А ось літературний твір дає можливість відірватися від книги і повернутися до неї згодом. Крім миттєвого емоційного сприйняття, розуміння літератури настає в процесі, а часом і набагато пізніше за прочитання.

Художній образ та особливості його сприйняття

Книга і статуя, музика і картина, будівля й кінофільм, попри їхню разючу відмінність, мають спільну рису – це наявність художнього образу. Художній образ неначе «примушує» нас повірити в художній світ, зрозуміти творчий задум митця і водночас отримати від твору мистецтва естетичну насолоду. Тому образність – це основа мистецтва.

Художній образ – це втілення загального уявлення про життя, природу, людину і людські стосунки в конкретних предметах, явищах.

Твір мистецтва залишає глибокий слід у серці й свідомості людини. Що ж змушує нас переживати побачене, почуте, прочитане? Чому про один будинок ми кажемо, що це просто житло, а інший вважаємо витвором мистецтва? Чому одна картина залишає глядачів байдужими, а іншою милуються, про неї сперечаються сотні років?

Художній твір дає змогу подивитися на звичні речі іншими очима: від вигляду місячної ночі чиєсь серце починало битися частіше, а хтось позіхав і йшов спати. Аж ось Микола Гоголь написав: «Дивно сяє місяць! Важко розказати, як добре вештатися такої ночі між юрбою дівчат і між парубками, охочими на всякі жарти й витівки, які тільки може навіяти ця ніч, що весело сміється». І читачі навіть у далеких від України землях сповнювалися бажання пройтися українським селом і насолодитися цим дивом.

Людина сприймає дійсність за допомогою органів чуття і запам’ятовує її в образах. Образи є відбитками дійсності, які зберігаються в пам’яті, а згодом відтворюються уявою. Митець на основі образів пам’яті створює художній образ, який не тільки відображає дійсність, а й вибудовує інший світ, вигаданий і перетворений.

Художній світ - створена уявою письменника та втілена у творі образна картина, що складається з явищ, подій, постатей і виражених ними уявлень, думок, переживань, висловлень тощо.

Розгляньте інфографіку за казкою О. Уайльда «Хлопчик-зірка», щоб зрозуміти, як образи розрізняються за змістом (предметом зображення).

За місцем у творі художні образи можуть бути головними, другорядними чи епізодичними. За походженням - фольклорними (створеними народом) чи авторськими (створеними уявою письменника).

Деякі художні образи неначе виходять за межі як конкретного твору, так і епохи, коли вони були створені. Такі образи сприймаються багатьма поколіннями людей як щось «традиційне» або й «вічне», тому їх часто так і називають - вічними (традиційними) образами.

Перегляньте відео.

✍️ Складіть сенкан на тему “Мистецтво”

Роль перекладачів та перекладачок у залученні українських читачів до скарбниці світової літератури

Витвори музичного мистецтва, живопису, скульптури, архітектури зрозумілі більшості людей без додаткових пояснень. Знайомство із зарубіжною літературою є процесом особливим, оскільки ми сприймаємо твори письменників інших країн опосередковано, через перекладачів, а оригінальний текст можемо зрозуміти лише за умови знання певної іноземної мови. Людина не може прочитати всі твори в оригіналі. Тому й склалася традиція перекладу.

Перекладацтво має багатовікову історію. У біблійній оповідці про Вавилонську вежу Господь покарав людство за пихатість, давши йому багато мов, але Він також у своїй безмежній мудрості дав людству і перекладачів. Саме завдяки перекладу людство зламало мовні бар’єри та полегшило шлях до взаєморозуміння.

Історія українського перекладацтва має свої добрі традиції і вагомі здобутки. Чи не першими перекладачами можна вважати Кирила і Мефодія, які відтворили Біблію мовою, зрозумілою в Русі-Україні.

Згодом справу поширення зарубіжного письменства продовжили українські літератори.

До перекладу долучилися видатні митці та мисткині, зокрема Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Микола Лукаш, Максим Рильський. Зараз у царині перекладу працюють Сергій Борщевський, Галина Кирпа, Андрій Содомора, Максим Стріха та ін.

1972 року започатковано щорічну літературну Премію імені Максима Рильського, а 2022-го - імені Олега Микитенка, які присуджуються за найкращі художні переклади українською мовою творів зарубіжної літератури, а також за переклади іноземними мовами творів української літератури.

«Так чи Ні?»

1. Твори зарубіжної літератури українські читачі часто сприймають через переклад.
   ☐ Так ☐ Ні

2. Людина може прочитати всі твори світової літератури в оригіналі.
   ☐ Так ☐ Ні

3. Переклад допомагає долати мовні бар’єри та сприяє взаєморозумінню між людьми.
   ☐ Так ☐ Ні

4. Кирило і Мефодій вважаються одними з перших перекладачів, пов’язаних із поширенням Біблії мовою, зрозумілою в Русі-Україні.
   ☐ Так ☐ Ні

5. Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка не займалися перекладацькою діяльністю.
   ☐ Так ☐ Ні

6. Премія імені Максима Рильського присуджується за найкращі художні переклади українською мовою творів зарубіжної літератури.
   ☐ Так ☐ Ні

📚 Домашнє завдання

🔹 🎨 Складіть сенкан на тему «Перекладач»

🔹 🔍 Знайдіть та запишіть ім’я одного українського перекладача, який працював над зарубіжними творами.