1. Передпосівна підготовка грунту, насіння овочевих культур. 2. Інструктаж з техніки безпеки життєдіяльності учнів.

Система обробітку ґрунту під овочеві культури залежить передусім від місця розміщення їх в сівозміні, тобто від попередника. В господарствах, де овочі вирощують на невеликих площах, їх розміщують у польових або кормових сівозмінах. При цьому враховують різне ставлення окремих культур до органічного удобрення. Одні дають кращий урожай у перший рік внесення органічного удобрення, інші не переносять його, і тому їх треба сіяти на полі лише на другий рік після цього.

На ділянці, удобреному гноєм, доцільно розміщувати середньо- і пізньостиглу капусту, огірки, кабачки, гарбузи, селеру, цибулю-порей, томати, які дуже добре реагують на нього в перший рік його використання.

Ранньостиглі культури — рання кольорова і білокачанна капуста, а також зелень не встигають використовувати «свіжий» гній, тому їх сіють (висаджують) на другий рік після внесення. Не переносять великих доз гною (понад 60 т/га) морква, петрушка та інші коренеплідні овочеві рослини.

Поряд з органічними добривами під картоплю й овочеві культури використовують також мінеральні. Під оранку вносять зазвичай суперфосфат і калійні добрива. Універсальними для застосування є суперфосфати. Найкраща форма — подвійний суперфосфат. Їх застосовують як основне добриво (під оранку), а також для кореневих і позакореневих підживлень. Суперфосфати використовують на всіх ґрунтах і під всі культури.

Якщо площа під овочевими культурами незначна, і створювати сівозміну недоцільно, то бажано їх розміщувати по кращих попередниках.

Будь-яка овочева культура найкраще росте, розвивається та формує високу продуктивність на тих полях, де вона ніколи (або давно) не вирощувалася. Безумовно, також відмінним попередником для усіх овочевих культур є чистий пар.

В овочівництві обробляють ґрунт відразу після збирання попередника, починаючи зі своєчасного лущення стерні, яке полегшує оранку і поліпшує її якість, запобігає забур’яненості й висушуванню ґрунту. Руйнуючи ґрунтову кірку, лущення покращує умови життєдіяльності мікроорганізмів і прискорює розкладання рослинних решток.

Воно також сприяє знищенню падалиці, завдяки чому гинуть шкідники й збудники хвороб рослин, життєвий цикл яких пов’язаний із верхнім шаром ґрунту або стернею.

Основними завданнями обробітку ґрунту під овочеві культури є:

• створення сприятливої структури землі;

• накопичення вологи, одержаної від осінньо-зимових опадів та її збереження;

• поліпшення водно-повітряного та поживного режимів ґрунту;

• знищення бур’янів, шкідників і хвороб, що, зрештою, поліпшує умови для росту і розвитку рослин та підвищує їх урожайність.

Глибина і кількість лущень залежить від забур’яненості поля. У разі засміченості переважно однорічними бур’янами ґрунт обробляють дисковими лущильниками на глибину 6–8 см. На полях, де багато осоту та інших корене паросткових бур’янів, ефективне дворазове різноглибинне лущення: перше — на 6–8 см дисковими знаряддями, друге — на глибину 10–12 см культиваторами-плоскорізами.. На дуже засмічених полях, з метою економії палива, повторні лущення стерні доцільно замінити внесенням гербіцидів.

Найкращим основним обробітком ґрунту під овочі є глибока оранка чи обробіток комбінованими агрегатами.

Ґрунти з глибоким гумусним горизонтом обробляють плугами з передплужниками на 28–32 см, а слабородючі — на всю глибину гумусного шару. Щороку глибину оранки необхідно змінювати в ту чи іншу сторону, на 2–3 см, щоб не утворювалась ґрунтова пі­дошва, та не вивертався на поверхню засмічений насінням бур’янів шар ґрунту.

Глибина зяблевої оранки на дерново-підзолистих ґрунтах із неглибоким орним шаром не повинна перевищувати товщину гумусового горизонту. Орний шар слід збільшувати поступово, застосовуючи ґрунтопоглиблювачі та вносячи органічні й мінеральні добрива, а за потреби вапнування.

На полях, попередньо не­оброблених з осені на зяб, обробіток ґрунту під овочі необхідно мінімізувати до глибини 12–16 см з метою збереження вологи.

Рано навесні обробіток починають із вирівнювання поля та закриття вологи.

Важливим способом збереження вологи в орному шарі є закриття вологи (ранньовесняне боронування). Як відомо, грунт рано навесні містить найбільшу кількість води, яку необхідно зберегти для вирощування овочів. Тому навесні за фізичної його стиглості поверхню боронують, щоб перешкодити надходженню води капілярами з нижніх до верхніх шарів і зменшити її випаровування. Боронування проводять під кутом до напрямку основного осіннього обробітку вибірково у міру просихання верхніх шарів ґрунту на окремих ділянках поля, адже передчасний обробіток ґрунту навесні призводить до залипання робочих органів ґрунтообробних знарядь, замазування поверхні ріллі, а запізнілий спричиняє засихання ґрунту й утворення великих грудок.

Вибір знаряддя для боронування передусім залежить від стану поверхні поля, щільності й вологості ґрунту. На розпушених структурних і легких ґрунтах перший весняний обробіток проводять за допомогою легких борін або шлейфів, а на важких, глинистих, запливаючих використовують важкі зубові борони.

Зволікання із боронуванням призводить до втрати великої кількості води, тому закриття вологи є терміновою весняною роботою.

Головною метою передпосівної культивації під овочі є створення сприятливих умов для загортання насіння, появи дружніх сходів чи висадки розсади. Стандартними знаряддями для передпосівного обробітку ґрунту є культиватори з підрізувальними лапами. За допомогою їх можна досягти рівномірного і неглибокого розпушування ґрунту, знищити сходи та ро­зетки багаторічних бур’янів. Передпосівну культивацію під культури, які висівають рано (редиска, цибуля, морква, кріп тощо) виконують на глибину загортання насіння. Якщо поле добре обробили восени, ці культури можна висівати без культивації після боронування у два сліди.

В технології вирощування ранніх овочів (рання кольорова і білокачанна капуста, горох, зелень) ґрунт культивують один раз, а у випадку вирощування пізніх теплолюбивих овочевих культур (кукурудза цукрова, пізньостигла капуста, огірки, кабачки, гарбузи, томати) застосовують, як правило, дві культивації: першу на більшу глибину (10–12 см) і приблизно в ті самі строки, що й під ранні ярі культури, а другу — перед сівбою на глибину висіву насіння (6–8 см). Після кожної культивації під ранні і пізні культури ґрунт боронують.

Серед прийомів передпосівного обробітку ґрунту досить важливе місце належить коткуванню, яке застосовують для вирівнювання та ущільнення поверхні грунту. Передпосівне коткування ґрунту дає змогу якісно провести сівбу, особливо дрібнонасінних овочевих культур (цибуля, редиска, морква, петрушка та ін.), насіння яких висівають неглибоко. Але частіше всього на практиці використовують післяпосівне коткування для покращення контакту насіння із ґрунтом, підтягування вологи з нижчих шарів у верхні до нього, вирівнювання поверхні ріллі.

Таким чином, найкращими попередниками для овочевих культур є пари, зернові колосові, зернобобові культури та багаторічні трави, які найбільшою мірою забезпечують найсприятливіші умови зволоження, поживного режиму ґрунту тощо. В овочівництві необхідно дотримуватися системи обробітку ґрунту, яка б забезпечувала створення глибокого орного шару з високою його біологічною активністю, сприяла нагромадженню вологи і поживних речовин, забезпечувала загортання рослинних решток і добрив, знищувала бур’яни. Весняний передпосівний обробіток ґрунту під овочеві культури повинен бути своєчасним і створювати оптимальний водно-повітряний, тепловий і поживний режими ґрунту, забезпечувати високу якість обробітку, максимальне знищення бур’янів, надійний протиерозійний захист та вирівнювання посівного ложа для якісного загортання дрібного насіння на необхідну глибину.

Підготовка насіння до посіву.

А зараз давайте розглянемо прийоми передпосівної підготовки насіння, які найчастіше застосовують у домашніх умовах.

Калібрування

Проводиться для визначення якості насіння. Для цього їх занурюють у водний 3-5% розчин кухонної солі або в воду на 5 хвилин, енергійно перемішують і 3-5 хвилин відстоюють. Розчин з насінням яке спливло наверх зливають, а осіле на дно посудини добре промивають в проточній воді і підсушують в тіні, але не на сонці і не біля батареї опалення.

Дрібно насіннєві культури можна розсортувати за допомогою пластмасової наелектризованої палички. Для цього потрібно розсипати насіння тонким шаром на аркуші паперу і паличкою, натертою суконною тканиною, провести над ними на висоті 1-2 см. До палички притягуються порожні насинини.

Знезараження (протруювання)

Запобігає розвитку різних захворювань рослин і може бути гідротермічним або хімічним.

Хімічне протруювання виконують сухим (наносять порошкоподібні пестициди на поверхню насіння) і напівсухим (змочують насіння водою, а потім опудрюють пестицидами) способом. Одним з речовин для хімічного знезараження насіння є ТМТД в кількості 3-8 г на 1 кг насіння. У домашніх умовах легше застосувати 0,5-1% розчин перманганату калію, питної соди (5 г на 1 л води) з витримкою 20 хвилин; 10% розчин перекису водню, попередньо нагрітий до +38 ... + 45 ° С з витримкою 7-8 хвилин.

Гідротермічне знезараження - це чергування обробки насіння гарячоюі а потім холодною водою. Температуру гарячої води при цьому підтримують в межах +48 ... + 53 С, час обробки 15-20 хвилин.

Стратифікація

Застосовується, щоб прискорити проростання насіння рослин, які відрізняються тривалим періодом спокою або проростання, і підвищити життєздатність насіння холодостійких культур.

Насіння замочують до повного набухання в теплому приміщенні, потім рівномірно змішують з вологим промитим піском в співвідношенні 1: 3. Суміш засипають шаром 15-17 см в невеликі дерев'яні ящики або інші ємності і поміщають в холодильну камеру (холодне приміщення) з температурою 0 ... + 5 ° С. Суміш періодично перемішують, при необхідності зволожують.

Тривалість періоду стратифікації залежить від культури і триває від 30 до 120 діб. Після обробки насіння очищають від піску або висівають разом з ним. При підзимовому посіві стратифікація насіння відбувається в природних умовах в грунті.

Загартовування

Застосовується, щоб підвищити витривалість теплолюбних культур (томату, перцю, баклажана, кавуна, дині) до низьких температур і до коливань температури.

Набрякле насіння протягом декількох днів піддають дії змінних температур: позитивних (+18 ... + 20С) і негативних (-1 ...- 3С), чергуючи їх приблизно через 12 годин, або короткочасно проморожують, витримуючи постійно при температурі +2 ... + 5С від 5 до 20 днів. Потім насіння містять при кімнатній температурі до посіву.

Прогрівання насіння перед посівом

Застосовується, щоб збільшити масовість сходів і число жіночих квіток на рослинах сімейства гарбузових.

Для цього сухе насіння тримають в марлевих мішечках близько опалювальної батареї або іншого джерела тепла, можна в духовій шафі (при поступовому підвищенні температури до +50 ... + 60С). Насіння потрібно часто перемішувати і тримати при заданій температурі 2-4 години.

Замочування насіння

Робиться для більш раннього і дружного появи сходів. Виробляється в воді до повного набухання і пророщування. Для замочування мішечок з насінням занурюють в ємність з чистою водою на 3 години, потім виймають, а через 5-6 годин знову опускають на 2-3 години і так далі поки вони не проростуть. Кращий спосіб замочування насипати насіння тонким шаром безпосередньо на дно нержавіючої ємності або на тканину і періодично змочувати. Змочені насіння зверху накривають вологою тканиною.

Насіння холодостійких рослин замочують і пророщують при температурі +15 ... +20 С, теплолюбних при + 25С.

Тривалість замочування насіння:

• рослин з родин гарбузових, капустяних і бобових 12-20 годин;

• пасльонових, лободових і айстрових 24-40;

• гречаних, цибулевих і селерових 50-70 годин.

Для пророщування необхідно приблизно в 2 рази більше часу, ніж для замочування. Коли наклюнеться 1-3% насіння, пророщування закінчують. Велике насіння гарбуза, гороху, квасолі, кукурудзи цукрової краще пророщувати в добре промитому висушеному і просіяному через густе сито піску, зволожуючи його водою до сирого стану.

Проросле насіння треба висівати відразу і обов'язково в помірно вологий грунт..

Збагачення поживними (макро- і мікроелементами) і біологічно активними речовинами

Застосовують, щоб збільшити енергію проростання, поліпшити харчування і стимулювати обмін речовин у проростків. Здійснюють після прогріву і протруювання насіння, занурюючи їх у відповідний розчин. Це особливо важливо для дрібного насіння, які містять малий запас поживних речовин (капуста, томат, цибуля, морква та ін.).

Обробку насіння проводять за кілька днів до посіву. Для цього добрива, що містять макро- або мікроелементи (магній, цинк, марганець, мідь, бор, нікель, кобальт, хром, молібден і інші), розчиняють у воді з температурою +40 ... + 45С. Насіння повністю занурюють в теплий розчин і витримують протягом 24 годин (для гарбузових достатньо 12 годин). Потім насіння підсушують до сипучості і висівають. Замість витримування в розчині насіння можна обприскувати 0,1-0,3% розчином мікроелементів або обробляти спеціальною пудрою, що складається з солей мікроелементів.

Після обробки насіння готові до посіву. Цю роботу можна полегшити, заздалегідь посіявши їх на папір. Такий прийом скорочує витрату насіння, дозволяє навесні в більш ранні терміни провести посів холодостійких рослин, а також уникнути необхідності проріджування надалі.

Посів насіння на папері

Сутність посіву на папері полягає в тому, що повноцінні, знезаражені, а якщо посів буде проводитися скоро, то і оброблені біологічно активними речовинами, насіння наклеюють на стрічку з легко промокаючого паперу. На папір наносять смужки клейстеру з пшеничного або картопляного борошна, канцелярського або казеїнового клею і розкладають на них насіння за допомогою сірника.

Відстань між насінням в рядах залежить від виду рослин:

• для моркви, петрушки, редиски - 5 см;

• для буряка столового, ріпи - 10 см;

• для редьки літньої - 6 см,

• редьки зимової - 13 см,

• салату кочанного - 20 см,

• Листового - 2 см,

• Кропу - 1 см,

• шпинату, цибулі чорнушки на зелень - - 3 см,

• на ріпку 5-8 см.

Щоб робота була легше, на папір заздалегідь наносять олівцеві позначки, що відповідають зазначеним відстаням. Стрічкам з наклеєним насінням дають просохнути, підписують на них назви рослин, сортів, згортають в пухкий рулончик і зав'язують ниткою. Зберігають їх до посіву в сухому приміщенні.

2. Інструктаж з техніки безпеки життєдіяльності учнів.
Перебуваючи вдома, на вулиці, в громадських місцях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння.

• Постійно дотримуйтесь правил дорожнього руху. Переходьте вулицю тільки у відведених місцях.

• Перш ніж перейти дорогу переконайтесь у відсутності транспорту. Не грайтеся на тротуарі біля
  доріг. Дотримуйтесь правил посадки в автотранспорт.

• Переходьте проїзну частину тільки по пішохідному переходу і на зелений сигнал світлофора.

• Коли переходите дорогу, подивіться спочатку ліворуч, потім праворуч.

• Будьте обережними при переході трамвайних та залізничних колій. Не влаштовуйте ігри на проїжджій частині вулиці.

• На зупинці не стійте близько біля дороги. Не виїжджайте на проїжджу частину на велосипеді.

• Трамвай обходимо спереду, автобус, тролейбус обходимо ззаду.

• Будьте обережними з сірниками та легкозаймистими предметами. Будьте обережні з газом. Не вмикайте його без потреби.

• Не можна чіпати невідомі предмети на вулиці. Не використовуйте піротехнічні засоби це небезпечно. При виявленні вибухонебезпечних предметів необхідно повідомити дорослих.

• Заборонено ходити до осіннього лісу та інші безлюдні місця у зв’язку з небезпекою замінування.

• Будьте обережними з електроприладами. Не торкайтеся оголених проводів. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. Виходячи з дому, перевіряйте, щоб усі електропобутові прилади були відключені.

• Виконуйте правила протипожежної безпеки. Гратися з вогнем небезпечно. Заборонено розпалювати багаття на природі, у не відведеному для цього місці.

• У разі пожежної небезпеки – наявності вогню, диму – негайно вийти на повітря та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101.

• При появі запаху газу у квартирі, приміщенні в жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, вимкнути газову плиту й вийти з приміщення. Негайно повідомити в газову службу за номером 104.

• Забороняється перебувати на будівельних майданчиках та біля них, на територіях будь – яких функціонуючих підприємств поруч та в приміщеннях не придатних до експлуатації, які внаслідок руйнації можуть призвести до трагедії.

• Обережно користуйтеся гострими, колючими та ріжучими предметами.

• Не ігноруйте сигналів повітряної тривоги та дотримуйтесь світломаскування у вечірній та нічний час.

• Дотримуйтесь правил поведінки біля водоймищ. Не грайтеся на березі річок, озер та ставків.

• Не відчиняйте двері незнайомим людям. Не відповідайте на незнайомі номера телефонів. Уникайте заходити у кабінку ліфта чи під’їзд з незнайомими людьми. Не сідайте у машину до незнайомців. Нічого не беріть у чужих людей.

• Не чіпайте безпритульних тварин. Необережне спілкування з ними може призвести до нещасного випадку.

• Категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори.

• Уникати вживання в їжу грибів.

• Заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що можуть призвести до отруєння.

• З запобігання інфекційних та кишкових захворювань перед їжею необхідно мити руки з милом.

• Не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити.

• При нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря. Одягати марлеву маску.

• Для запобігання захворювань на педікульоз регулярно мити голову не користуватися засобами особистої гігієни інших осіб; не міряти і не носити чужого одягу, а також не передавати іншим свій одяг.

• Якщо ви погано почуваєтесь, а дорослих поряд немає, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103.

Дотримуйтесь правил та будьте здорові.