1. Оформлення науково – дослідницької роботи. 2. День Землі.

Кожна робота повинна ґрунтуватися на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи: їхї обробки, аналізу та узагальнення: посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.
У роботі мають бути чітко відображені такі аспекти: визначення мети об’єкта та предмета дослідження, завдання, методика дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів та результатів. Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно, грамотно та аргументовано.
Назва роботи має бути стислою і відповідати суті наукової проблеми ( завдання), що вирішується.
Робота має бути побудована за певною структурою. Основними її елементами в порядку розташування є: титульний аркуш, зміст, перелік умовних позначень, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки ( за необхідності) анотація.
Вимоги до змісту роботи
1.0 Титульний аркуш.
Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, що заповнюється за зразком.
1.1 Зміст
Зиіст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Зміст фактично має бути планом науково – дослідної роботи і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження.
1.2 Вступ
У вступі коротко обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми, формується мета роботи і зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи ( теоретична, практична); вказуються нові наукові положення. Запропоновані автором особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендацій щодо їх використання.
1.3 Основна частина
Основна частина науково- дослідницької роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладанням наведених у розділі наукових і практичних результатів.
У основній частині роботи наводиться характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики, окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися не вирішеними, обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження, подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка.
Зміст основної частини має відповідати темі роботи та повністю її розкривати.
1. 4. Висновки
Висновки мають містити стислий виклад результатів розв’язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та навести рекомендації щодо їх використання.
1. 5. Список використаних джерел
Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті; в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.
1. 6. Додатки
У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів; проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, малюнки, ілюстрації тощо.
1. 7. Анотації
У анотації подається стисла характеристика змісту науково – дослідницької роботи з визначенням основної мети актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначається висновки та отримані результати проведеної роботи.
У заголовку анотації наводяться прізвище, ім’я, по – батькові автора, назва та вид роботи.

2. ДЕНЬ ЗЕМЛІ
Мета: Ознайомити учнів з інформацією, що пов’язана з проблемами стану навколишнього середовища; звернути увагу на необхідність захисту повітря, води, грунтів.

22 квітня – Всесвітній день Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.
Вперше День Землі був відзначений у 1970 році і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитись над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічної проблеми.
Цікавою є історія походження цього свята. Сенатор США Гейлорд Нельсон закликав до створення дня, який приверне увагу у суспільства до екологічних проблем. У минулому Нельсон був свідком великого розливу нафти у водоймі. Він зібрав групу з ініціативних студентів і організував першу екологічну демонстрацію. Відтоді третій тиждень квітня щорічно відзначається як тиждень Землі.
У 2009 році ООН встановила відзначати офіційне свято Міжнародний День Матері Землі –
22 квітня.
У День Землі в різних країнах, за традицією лунає Дзвін Миру – закликаючи людей Землі відчути міжпланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Крім того, заведено дзвонити в Дзвін Миру, який закликає людей звернути увагу на красу планети та необхідність її захисту.
В Україні щороку у квітні – травні проводяться заходи з озеленення та благоустрою територій.