Методика формування біологічних понять

учителі предметів освітньої галузі «Природознавство» та основ здоров’я, а також усі охочі поглибити і розширити знання про сутність та технологію розвитку в учнів наукових понять.

формування готовності до формування в учнів наукових понять в умовах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу з біології закладів загальної середньої освіти.

опанування методикою формування в учнів біологічних понять в умовах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу, розвиток професійно-методичної компетентності учителя та формування професійно-методичних умінь.

Мовно-комунікативна компетентність: здатність до спілкування державною мовою, здатність до спілкування іноземною мовою (за потреби), здатність розвивати мовно-комунікативну компетентність в учнів.

Предметна компетентність: здатність до використання предметних знань в освітньому процесі; здатність до інтеграції предметних знань з різних освітніх галузей; здатність до добору й застосування доцільних форм, методів, технологій та засобів навчання.

Інформаційно-цифрова компетентність: здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності; здатність до використання відкритих ресурсів, інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій в освітньому процесі; здатність до формування в учнів позитивного ставлення до інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій та відповідального їх використання.

Психологічна компетентність: здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові особливості учнів; здатність визначати і враховувати в освітньому процесі індивідуальні особливості учнів; здатність використовувати стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їх позитивної самооцінки, «я»-ідентичності; здатність до формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів; здатність до формування спільноти учнів, в якій кожен відчуває себе її частиною.

Емоційно-етична компетентність: здатність усвідомлювати особисті відчуття й почуття, управляти власними емоційними станами; здатність до усвідомленої, конструктивної та екологічної взаємодії з учасниками освітнього процесу та в локальних спільнотах; здатність усвідомлювати та поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі.

Компетентність педагогічного партнерства: здатність до спілкування з батьками, колегами, іншими фахівцями з метою підтримки учнів; здатність до активного залучення батьків до освітнього процесу на засадах партнерства; здатність до роботи в команді з профільними фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами; здатність до координації взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу з метою надання додаткової підтримки учням.

Інклюзивна компетентність: здатність до забезпечення сприятливих умов в освітньому середовищі для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Здоров’язбережувальна компетентність: здатність до здійснення профілактичних заходів щодо збереження життя та здоров’я учнів; здатність до попередження і протидії булінгу, різним проявам насильства.

Проєктувальна компетентність: здатність до проєктування осередків навчання, виховання та розвитку учнів в освітньому середовищі.

Прогностична компетентність: здатність до прогнозування результатів освітнього процесу; здатність до планування освітнього процесу.

Організаційна компетентність: здатність до організації процесу навчання, виховання та розвитку учнів; здатність до організації різних форм навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Оцінювальна компетентність: здатність до здійснення оцінювання результатів навчання учнів.

Інноваційна компетентність: здатність до застосування наукових методів пізнання в освітньому процесі; здатність до використання освітніх інновацій у професійній діяльності; здатність до навчання впродовж життя; здатність до визначення умов і ресурсів професійного розвитку впродовж життя; здатність до супроводу та підтримки педагогічних працівників.

Рефлексивна компетентність: здатність до моніторингу педагогічної діяльності та визначення індивідуальних професійних потреб.

А) Знання і розуміння: сутності поняття як основного елементу наукових знань; основ організації пізнавальної діяльності учнів із опанування науковими поняттями навчального предмету «Біологія»; методичних особливостей процесу формування в учнів біологічних понять; особливостей планування освітнього процесу з біології на основі розгортання системи наукових понять; оптимального добору та поєднання методів, методичних прийомів та засобів навчання у процесі формування біологічних понять; основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання.

Б) Розвинені вміння: організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проектування, оцінювання тощо); конструювати та реалізувати сучасні програми навчання із використанням різноманітних методів, форм і технологій; діагностувати освітній процес і складати індивідуальні освітні маршрути для становлення учня як особистості, громадянина, інноватора; планувати роботу учнів з поняттями з урахуванням специфічних особливостей різних груп біологічних понять; прогнозувати труднощі процесу формування наукових понять; аналізувати навчальний зміст, спрямований на формування понять; виділяти «вузлові» поняття, встановлювати зв’язки і відношення між ними в межах окремих систем понять та системи знань навчального предмета «Біологія»; розробляти критерії та визначати рівень засвоєння понять учнями; організовувати культуромовне освітньо-розвивальне середовище; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання.

В) Диспозиції (цінності, ставлення): дитиноцентризм, цінність особистості; готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток; відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів; просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність); рефлексія власної професійної практики.

• поглиблення розуміння особливостей організації компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти.

• розуміння місця і ролі методики формування в учнів біологічних понять у контексті реалізації завдань Нової української школи.

• знання основ організації пізнавальної діяльності учнів із опанування науковими поняттями навчального предмету «Біологія».

• розуміння методичних особливостей процесу формування в учнів біологічних понять.

• розвиток навичок планування освітнього процесу з біології на основі розгортання системи наукових понять.

• розвиток навичок добору та поєднання методів, методичних прийомів та засобів навчання у процесі формування біологічних понять.

• розвиток навичок планування та проведеннях різних видів навчальної діяльності.

• усвідомлення важливості врахування індивідуальних особливостей кожної дитини для створення безпечного та емоційно комфортного освітнього середовища.

• розвиток навичок організації освітнього середовища, орієнтованого на дитину та розвиток спільноти.