Методика формування біологічних понять

Актуальність

Зміна освітньої парадигми, реформування вітчизняної системи освіти, оновлення змісту освітніх галузей, методологічна переорієнтація освітнього процесу на розвиток компетентної особистості вимагають оновлення змісту та форм організації пізнавальної діяльності учнів. Результативність такої діяльності визначається, насамперед, методично правильною організацією процесу засвоєння провідних елементів змісту освіти – наукових понять. Система біологічних понять, що розвиваються в логічній послідовності і перебувають у взаємозв’язку, складає основу формування метапредметної компетентності «екологічна грамотність і здорове життя» та реалізації наскрізних змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» і «Здоров’я і безпека». Актуальною в умовах сьогодення є методика формування в учнів біологічних понять, побудована на засадах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу закладів загальної середньої освіти.

Цільова аудиторія

учителі предметів освітньої галузі «Природознавство» та основ здоров’я, а також усі охочі поглибити і розширити знання про сутність та технологію розвитку в учнів наукових понять.

Мета навчального курсу

формування готовності до формування в учнів наукових понять в умовах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу з біології закладів загальної середньої освіти.

Завдання навчального курсу

опанування методикою формування в учнів біологічних понять в умовах компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу, розвиток професійно-методичної компетентності учителя та формування професійно-методичних умінь.

Профілі базових компетентностей педагогічних працівників

Мовно-комунікативна компетентність: здатність до спілкування державною мовою, здатність до спілкування іноземною мовою (за потреби), здатність розвивати мовно-комунікативну компетентність в учнів.

Предметна компетентність: здатність до використання предметних знань в освітньому процесі; здатність до інтеграції предметних знань з різних освітніх галузей; здатність до добору й застосування доцільних форм, методів, технологій та засобів навчання.

Інформаційно-цифрова компетентність: здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію, оперувати нею у професійній діяльності; здатність до використання відкритих ресурсів, інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій в освітньому процесі; здатність до формування в учнів позитивного ставлення до інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій та відповідального їх використання.

Психологічна компетентність: здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові особливості учнів; здатність визначати і враховувати в освітньому процесі індивідуальні особливості учнів; здатність використовувати стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їх позитивної самооцінки, «я»-ідентичності; здатність до формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів; здатність до формування спільноти учнів, в якій кожен відчуває себе її частиною.

Емоційно-етична компетентність: здатність усвідомлювати особисті відчуття й почуття, управляти власними емоційними станами; здатність до усвідомленої, конструктивної та екологічної взаємодії з учасниками освітнього процесу та в локальних спільнотах; здатність усвідомлювати та поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі.

Компетентність педагогічного партнерства: здатність до спілкування з батьками, колегами, іншими фахівцями з метою підтримки учнів; здатність до активного залучення батьків до освітнього процесу на засадах партнерства; здатність до роботи в команді з профільними фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами; здатність до координації взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу з метою надання додаткової підтримки учням.

Інклюзивна компетентність: здатність до забезпечення сприятливих умов в освітньому середовищі для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Здоров’язбережувальна компетентність: здатність до здійснення профілактичних заходів щодо збереження життя та здоров’я учнів; здатність до попередження і протидії булінгу, різним проявам насильства.

Проєктувальна компетентність: здатність до проєктування осередків навчання, виховання та розвитку учнів в освітньому середовищі.

Прогностична компетентність: здатність до прогнозування результатів освітнього процесу; здатність до планування освітнього процесу.

Організаційна компетентність: здатність до організації процесу навчання, виховання та розвитку учнів; здатність до організації різних форм навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Оцінювальна компетентність: здатність до здійснення оцінювання результатів навчання учнів.

Інноваційна компетентність: здатність до застосування наукових методів пізнання в освітньому процесі; здатність до використання освітніх інновацій у професійній діяльності; здатність до навчання впродовж життя; здатність до визначення умов і ресурсів професійного розвитку впродовж життя; здатність до супроводу та підтримки педагогічних працівників.

Рефлексивна компетентність: здатність до моніторингу педагогічної діяльності та визначення індивідуальних професійних потреб.

Очікувані результати навчання охоплюють

А) Знання і розуміння: сутності поняття як основного елементу наукових знань; основ організації пізнавальної діяльності учнів із опанування науковими поняттями навчального предмету «Біологія»; методичних особливостей процесу формування в учнів біологічних понять; особливостей планування освітнього процесу з біології на основі розгортання системи наукових понять; оптимального добору та поєднання методів, методичних прийомів та засобів навчання у процесі формування біологічних понять; основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання.

Б) Розвинені вміння: організовувати педагогічну діяльність на компетентнісних засадах (прогнозування, проектування, оцінювання тощо); конструювати та реалізувати сучасні програми навчання із використанням різноманітних методів, форм і технологій; діагностувати освітній процес і складати індивідуальні освітні маршрути для становлення учня як особистості, громадянина, інноватора; планувати роботу учнів з поняттями з урахуванням специфічних особливостей різних груп біологічних понять; прогнозувати труднощі процесу формування наукових понять; аналізувати навчальний зміст, спрямований на формування понять; виділяти «вузлові» поняття, встановлювати зв’язки і відношення між ними в межах окремих систем понять та системи знань навчального предмета «Біологія»; розробляти критерії та визначати рівень засвоєння понять учнями; організовувати культуромовне освітньо-розвивальне середовище; проєктувати власну програму професійно-особистісного зростання.

В) Диспозиції (цінності, ставлення): дитиноцентризм, цінність особистості; готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток; відданість ідеї щодо значущої участі в освітньому процесі усіх учнів; просування демократичних цінностей (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність); рефлексія власної професійної практики.

Опис досягнутих результатів навчання

• поглиблення розуміння особливостей організації компетентнісно-орієнтованого освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти.

• розуміння місця і ролі методики формування в учнів біологічних понять у контексті реалізації завдань Нової української школи.

• знання основ організації пізнавальної діяльності учнів із опанування науковими поняттями навчального предмету «Біологія».

• розуміння методичних особливостей процесу формування в учнів біологічних понять.

• розвиток навичок планування освітнього процесу з біології на основі розгортання системи наукових понять.

• розвиток навичок добору та поєднання методів, методичних прийомів та засобів навчання у процесі формування біологічних понять.

• розвиток навичок планування та проведеннях різних видів навчальної діяльності.

• усвідомлення важливості врахування індивідуальних особливостей кожної дитини для створення безпечного та емоційно комфортного освітнього середовища.

• розвиток навичок організації освітнього середовища, орієнтованого на дитину та розвиток спільноти.