2024 рік обіцяє українським школярам, студентам та освітянам багато нововведень та змін. Перш за все, це реформа НУШ, а також нові правила навчання у вищих закладах освіти та бюджеті. Головні зміни 2024 читайте у матеріалі Всеосвіти.
В першу чергу, це стосується вчителів шкіл, адже індексація їхніх зарплат припинилася з початком повномасштабної війни. У 2023, зі зростанням цін та дефіцитом кадрів, ситуація стала критичною. Щоб стимулювати вчителів залишатися у професії, Міністерство освіти видало наказ: у січні 2024 підняти зарплати на 10%, а у квітні — ще на 12%. Загалом виплати мають зрости на чверть, що дозволить виплачувати педагогам до 17 тисяч гривень. Однак, не все так просто, адже для зарплат у розмірі 7—8 тисяч гривень таке підвищення не є суттєвим.
Окрім того, через затримку міжнародної фінансової допомоги постало питання невиплати коштів, що спричинило паніку. Наразі у Кабміні заспокоюють: підвищення та виплати зарплат будуть, як і було заплановано.
З 2024 року стартує масштабна реформа старшої школи. По-перше, буде введено 12-річну програму освіти, адже дітям не вистачає часу на вивчення програми у рамках 11 років. З 10 класу буде профільне розділення, де діти зможуть обирати предмети за бажанням, але з дотриманням освітнього мінімуму. Надалі заклади освіти розділять на початкову, середню та вищу школу (з різними будівлями). Ці питання органи місцевої влади мають розвʼязати до 1 вересня 2024 року.
Джерело: Суспільне
Законопроєкт реформи вищої освіти вже сформовано, але є два фактори, які поки не дають втілити його в життя. По-перше, Міносвіти виступало за скасування вечірньої та заочної форми навчання, як «застарілої» — цей процес поки ще на обговоренні. Друга проблема — це закон про мобілізацію, де пропонують скасувати відстрочку для тих, хто здобуває другу та третю вищу освіту.
Ще один крок реформи: оптимізація університетів. Деякі з них закриють, а деякі — реорганізують, як, наприклад, НАУ. Зміниться й фінансування стипендій: з 2024 планується перехід на грантову систему, яка буде частково або повністю покривати витрати на навчання студента. Стипендії залишать лише на спеціальностях, які потрібні державі.
Окрім того, з 1 січня 2024 відновлено систему формульного фінансування закладів вищої освіти, яке, зокрема, передбачає, що ставки викладачів не будуть залежати від кількості студентів.
У 2024 році Міносвіти поставило за мету добудувати укриття у всіх навчальних закладах України. Наразі сховища готові у 87% закладах, проте певна кількість з них є дуже умовними, адже не відповідають усім стандартам шкільного укриття. На це Міносвіти передбачило 2,5 млрд гривень, хоча міністр Оксен Лісовий повідомив, що потрібно 153 млрд, тому на будівництво та ремонти будуть виділяти усі вільні кошти.
Разом з тим, через корупцію та недоброчесність деякі укриття починають розвалюватись та не можуть слугувати сховищами.
Джерело: Суспільне
У 2024 році суттєво зміниться й підхід до предмета «Захист України», який викладають старшокласникам. На нього вже виділили майже 2 млрд гривень, щоб закупити необхідні матеріали та провести професійну підготовку вчителів. Окрім оновлення теоретичної частини, школярів чекають навички з налаштування та збірки дронів, навчання стрілецької справи та інше.
У ВНЗ також посилять військову катедру, збільшивши кредити на навчання, теоретичну та практичну базу та розширивши факультети, де тепер вона буде передбачена.
Пʼять років реформа Нової української школи знаходилася у замороженому вигляді: її розвитку завадив карантин та повномасштабна війна. Через це для учнів 5—6 класів, які першими йдуть по новій навчальній програмі, не вистачає підручників та інших навчальних матеріалів.
У листопаді 2023 Міносвіти нарешті виділило кошти на закупівлю мультимедійного обладнання для навчання дітей та офіційно продовжило розвиток реформи, адже саме реформа старшої школи передбачає перехід з НУШ. Перші старшокласники, які будуть вчитися за новою програмою 10-го класу, сьогодні вчаться саме у 5—6 класі.
У МОН анонсують масштабну реформу дошкільної освіти, основним результатом якої є надання кожній дитині можливості здобувати якісну сучасну дошкільну освіту з урахуванням її індивідуальних особливостей, потреб, інтересів та здібностей. Також обовʼязковим має стати доступність садочків та справедлива черга до зарахування дітей, тому при будівництві має бути враховано демографічний чинник та передбачені дитячі садки з достатньою кількістю місць. Також у кожному садочку має бути психологічний супровід, сучасні підходи в організації харчування, медичного обслуговування, цифровізацію управлінських процесів та підтримку роботи вихователів.
Важливим питанням в освіті стане інклюзія: у дитячому садочку освітній простір має стати повністю інклюзивним, а у бюджеті-2024 передбачено майже 305 мільйонів гривень для проведення додаткових корекційних занять для понад 48 тисяч дітей з особливими освітніми потребами.
Джерело: Слово і діло
Як ми вже писали, Кабмін надав на розгляд законопроєкт про зміни у механізмі мобілізації, наразі він знаходиться у парламенті. Хоча депутати й кажуть, що у такому вигляді проєкт розглядати ніхто не буде, все ж варто знати, що саме пропонують державні діячі.
Поки що відстрочку пропонують залишити таким категоріям освітян:
Студентам, що здобувають професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту (коледжі, університети), а також асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти. Єдина умова: студенти мають вчитися на денній та дуальній формі навчання.
Наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання чи ступінь.
Викладачі, які працюють не менш як на 0,75 ставки у закладах професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти.
Так, відстрочку можуть залишити лише для аспірантів та викладачів ВНЗ, що працюють на повну ставку, а також студентів денної та дуальної форми навчання у закладах передвищої освіти (ну і звичайно, студентів ВНЗ денної форми). Також учителям та викладачам вишів, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, скасовано право на збереження середнього заробітку за основним місцем роботи, тобто у закладі освіти.
Через постійні суперечки навколо мовного питання, освітній омбудсмен випустив окреме звернення, у якому підкреслив: розмовляти в школі мають лише українською, й на перервах теж. Пізніше Міносвіти розробило проєкт про мову нацменшин в освіті, де окремо обговорювали гармонічне поєднання державної мови з мовами корінних народів. Ну і звичайно, остаточно перекреслили російській вхід до системи освіти у школах.
Також англійська мова стала однією з мов міжнародного спілкування в Україні, тому її вивчення у школах значно посилять.
Джерело: Osvita.ua
У 2024 учні вперше за довгий час будуть здавати Державну підсумкову атестацію у 4, 9 та 11 класах. НМТ-2024 складатиметься з чотирьох предметів, з яких три є обовʼязковими: це українська мова, історія України, математика та один на вибір: іноземна мова, фізика, хімія, біологія, географія та українська література.
Ті вступники, що вирішать подати документи на бакалавра або магістра ветеринарного, медичного та фармацевтичного напрямку, зможуть використати сертифікати ЗНО 2021 року або ж НМТ 2022 – 2024 років. Також важливо, що ВНЗ більше не набиратимуть студентів на спеціальність молодшого бакалавра. Зміни чекатимуть і тих, хто вступатиме до закладів фахової передвищої освіти (коледжі, училища), але подробиці щодо цього Міносвіти повідомить окремо.
На творчі спеціальності можна буде вступити не лише за творчим конкурсом: потрібно буде мати НМТ або ЗНО 2021 року.
Раніше ми розповідали, чим запамʼятався 2023 рік в освіті.