21 грудня 2023 о 13:31
46 0

Від павука до вареників: символи українського Різдва й що вони означають

Вже у цю неділю українці вперше відзначатимуть Святвечір 24 грудня, разом з усім іншим християнським світом. Розповідаємо про головні атрибути Різдва та сенс, який несе кожен з них.

Різдво вже стукає у двері: 24 грудня родини збираються за столом, щоб відсвяткувати народження Христа та разом з першою різдвяною зіркою приходять колядники. Про те, звідки до нас прийшла Коляда та Вифлеємська зірка, ми розповідали тут. А які ще символи різдвяних свят існують — розповідає Всеосвіта.

Різдвяний павук

Цей символ прийшов до нас, як і Коляда — з язичництва. Прикраса з соломинок, крізь які пронизуються нитки або кінське волосся, символізував возз'єднання та міцний звʼязок родини. Зроблений із солом'яних трикутників «павук» вважається таки не просто прикрасою, а являє собою своєрідну модель світобудови і вважається гармонізатором простору.

Завдяки кругообігу повітря — через вхідні двері та з палючої печі — великий «павук» разом з приправленими до нього близнюками повертався в різні боки. Вірили, що постоявши під павуком, можна  позбутися негативу і отримати позитивну енергію з космосу.

Такі прикраси вперше почали виготовляти на Поліссі, а от у північній Європі такі прикраси називалися гіммелі. Їх виробляли ще за часів вікінгів та, по одній з версій, вони символізували багатогранність життя.

Різдвяний «павук» — традиційна прикраса оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята. Таких «павучків» вважають символом Всесвіту. 

Дідух

Про цей головний оберіг, який був майже в кожній селянській хаті, ми розповідали вже у матеріалі про різдвяну ялинку. Дідух звʼязували по сім колосків, адже ця цифра символізує родину, а потім сплітали в особливу форму, прикрашали сухоцвітами, ягодами калини та стрічками. Дідуха заносили в хату з першою різдвяною зіркою, при цьому приказували: «Дідух — до хати, біда — з хати». Після свята Дідух ще довго зберігався в оселі, стояв під іконами до самого Водохреща 19 січня. Після того його обмолочували, зерно висівали, а солому спалювали на дорозі.

Дідух, L

Їжачок з колосків

Спочатку з глини чи тіста ліпили схожу на їжачка фігурку, потім зверху втикали колосочки, які були схожі на голки. Після чого їжачка підвішували до стелі поруч з павуком.

Їжачок також прийшов до селянських хат з язичництва, під час якого символізував найближчий прихід весни. Вважають, що їжаки символізували саме весну, адже вони першими прокидаються після морозів.

Витинанка: давні сніжинки

Витинанками прикрашали вікна. Робили їх з білого та кольорового паперу на різні сюжети для різних свят. Вирізали Дерево життя, Дерево роду, інші сюжети. По витинанках на вікнах можна було здогадатися, що святкує родина — хрестини, весілля та інше. Вже набагато пізніше ця традиція трансформувалася у вирізання сніжинок та інших прикрас з паперу та картону. Для прикладу витинанки Дар'ї Альошкіної.

Витинанки Дар'ї Альошкіної з виставки «Жінки та їх історії»

Свічник — трійця

В Європі на Різдво заведено ставити свічник з чотирьох свічок, як символ чотирьох сторін світу та чотирьох пір року. В Україні це завдання виконувала Коляда, тому на різдвяний стіл завжди ставили свічник з трьома свічками, що символізував триєдність бога.

Свічник-трійця |

Сіно та поліна

Перед Різдвом в хаті проводили ретельне прибирання, а після нього заносили сіно, яким застилали лави, накривали килимами або рушниками. Сіно також клали на святковий стіл, як символ великого врожаю, а на нього вже розміщували горщики з кутею та інші страви. 
Окрім того, в хату приносили 12 полін, на яких, за обрядом, треба було приготувати 12 пісних страв.

Святвечір — вечеря

На Різдво за стіл запрошують когось самотнього чи незаможного — у велике свято ніхто не повинен залишатися голодним. Ще одне місце має бути порожнім — для мандрівника, який у свято опинився в дорозі. Традиції дотримуються у зв'язку з легендою про Христа, якому не вистачило місця за столом.

Після церковної служби уся родина збиралася за столом на пісну вечерю з 12 страв, адже в цей день завершувався різдвяний піст. Хата мала бути чисто виметена, а хазяї вдягали найгарніший одяг, особливо незаміжні дівчата. У такому вигляді й зустрічали колядників.

Головна Різдвяна страва — це Кутя[1]. Далі на різдвяному столі могли бути такі страви: узвар[2], вареники з капусти[3] та картоплі[4] (2 страви), голубці[5], тушкована капуста з грибами[6], грибна юшка[7] з вушками[8] (це 2 стави, на заміну міг бути пісний борщ), квасоля[9], калач[10], пампушки[11], млинці[12].

На столі також мав бути обов'язково часник, як символ очищення від гріхів, символ здоров'я та родючості, а присутність його на святковому столі — побажання щасливого розмноження родини.

Похресники відносили кутю хресним

Як правило, у Святий вечір хрещеники носять своїм хрещеним батькам кошик з вечерею. У неї обов’язково потрібно покласти кутю та хліб. Все інше залишається на власний розсуд.

Під час вітання потрібно сказати: «Христос народжується!» і у відповідь — «Славимо його!» Після того, як дитина привіталася з хрещеними батьками, потрібно сказати: «Мама та тато вечерю надіслали. Доброго вечора!» та передати кошик з вечерею.

На заміну хрещені батьки дають дітям фрукти, солодощі, гроші чи подарунки.  

Також є повір’я, що не можна додому забирати посуд, у якому була принесена вечеря. Тож, як правило, її приносили у красивому подарунковому посуді.

коли носять вечерю 2023

Колядування

Корінням традиція колядування сягає дохристиянських часів. Люди вітали Коляду, ходили від одного двору до іншого й обдаровували господарів будинків побажаннями щастя і благополуччя. За це треба було обдарувати колядників у відповідь — жадібні господарі ризикували накликати на себе біду.

Колядувати починають на Святвечір з появою першої зірки, і продовжують на Різдво. 

Віншування — це віршовані привітання, які є частиною різдвяного вертепу, які передавались з покоління в покоління.

Щороку на Різдво діти і дорослі намагались поділитися  радістю, любов'ю, добром, і побажати, щоб новонароджений Ісус дав те, чого вони найбільше потребують.

Віншівки промовлялися одразу після колядок, тобто ввечері 25 грудня.

Вертеп

Ще сотні років тому вертепом був пересувний ляльковий театр, де показували різдвяні історії та сцени народження Ісуса, біблійні сюжети. Вертепний ляльковий театр був у формі двоповерхової скрині й вистави показували на обох «поверхах». Перша частина була саме різдвяною і повторювала сюжет Різдва, а друга залежала від фантазії вертепника, який показував виставу.

З часом вертеп почали показувати справжні люди, як зараз у театрі. Зараз вертеп — це гурт з багатьма людьми, які колядують, перевдягаються та вітають людей з Різдвом.

Ось з яких персонажів складається Вертеп:

  • Три Царі з дарунками;

  • Ангел;

  • Ірод;

  • Чорт;

  • Пастушок;

  • Смерть;

  • Циган.

Також до гурту приєднувалися музики та міхоноша, який носив торбину й усі дарунки від господарів. В різний час до персонажів вертепу додавалися Баба з Дідом, Паламар, Купець, Запорожець, Гайдамака, воїни УПА.

Різдвяна зірка «Алатир»

Зірка є провісницею народження Христа, а тому це невіддільний атрибут українських вертепів.

Зірка (алатир) — значно давніший символ зимових свят і увійшла в культуру населення сучасної України задовго до прийняття християнства. Первісно вона була символом самого Сонця, яке починаючи з 25 грудня, повертає на весну або воскрешає, аби дати природі шанс на нове плідне життя. Тому зірку лаштували так, аби вона оберталась. Цим Зірка нагадувала сонцеворот протягом року. Зірка — символ Сонця, отже, вогню і тепла. Зерно — символ урожаю і землі. У міфологічні віруваннях українців, зоря — символізувала дівчину-красуню, дружину, або доньку місяця, господаря неба.

Християнська зірка восьмипроменева, а шестипроменева — це юдейська, зірка Давида.

Зірка-Алатир являє собою український колорік у вигляді восьми головних циклів: Коляда, Масляна, Великдень, Трійця, Купала, Спасівка, Рожаниці, Діди. Він же, восьмикутник, є характерним і для народної орнаментики, особливо гуцульської. Загалом, цей символ зустрічається у кожному напрямку народного мистецтва — в українських писанках, українській вишивці, народному різьбленні, витинанці тощо.

У кожній хаті на Святвечір стояв Алатир — він беріг мешканців і відганяв лихо від оселі. В українському народному мистецтві здавна простежується саме парна система символіки.

alatir2

Ворожіння та прикмети

Це теж стало вже повноцінним атрибутом Різдва. В перший день усі уважно придивлялися до навколишнього світу, трактуючи погоду, напрямок вітру та інші природні умови. Обовʼязково було треба, щоб першим в хату зайшов чоловік. 
Дівчата ввечері Різдва ворожили: робили з калинових гілок місток та замовляли сни, де б зʼявився суджений, а також ходили в льох де вибирали навмання горщик з хріном чи медом (щоб визначити, чи буде життя з нареченим солодким або гірким). 

В ніч на Різдво також можна загадати особисте бажання, яке неодмінно збудеться.

Різдвяні віночки

Створення вінків було частиною традицій багатьох стародавніх цивілізацій. Протягом історії вони завжди асоціювалися з життям і нескінченністю. У християнстві звичай прикрашати оселі вінками пов’язують з іменем гамбурзького теолога Йоганна Віхерна. Вихованці постійно питали його, коли буде Різдво. Щоб діти могли відраховувати дні до свята, Віхерн зробив зі старого колеса вінок з 24 малими свічками й 4 великими. Щодня у вінку запалювали по одній малій свічці, а у неділю ще й одну велику. Символічне значення вінка з огляду на його циклічну форму пов’язують з безмежною любов’ю Бога, а вічнозелені гілки втілюють надію на вічне життя, подаровану Ісусом Христом.

Звичні для нас вінки, скручені із ялинкових та ялицевих гілочок, з’явилися значно пізніше. Такі «різдвяні бублики» прикрашали не тільки чотирма свічками, а й червоними стрічками, яблуками та солодощами.

Різдвяні дзвіночки

Багато сучасних традицій мають давнє язичницьке коріння. Наприклад, у дохристиянські часи під час зимових святкувань було заведено дзвонити у дзвони, щоб відігнати злих духів. У різдвяній традиції дзвони набули більш миролюбного значення і стали асоціюватися з благою вістю про народження Ісуса. Вони тісно пов’язані з церквами, де передзвін можна почути щонеділі й під час релігійних свят, головним серед яких є Різдво. Не дивно, що дзвіночки — один з найпопулярніших різдвяних символів.

Фото золоті й червоні дзвіночки

У цікавому форматі розказати дітям та дізнатися про символи та традиції Різдва можна завдяки збиранню лепбука «Символіка новорічних свят».

Джерела: konkurent.ua, hutsul.museum, glavcom.ua, etnoxata.com.ua, vikna.tv, life.pravda.com.ua, telegraf.com.ua, blog.depositphotos.com, dyvys.info, wikipedia.org, localhistory.org.ua