Впровадження державного стандарту базової освіти передбачає перелік наскрізних та ключових компетентностей, які мають опанувати здобувачі освіти зокрема адаптаційного циклу навчання у 5-6 класі.
У вебінарі вчителька інформатики Алла Ворожбит та учасниця робочої групи зі створення держстандарту НУШ, вчителька інформатики Лілія Козак обґрунтують та висвітлять роль наскрізних компетентностей у формуванні цифрової культури учнів під час вирішення життєвих/навчальних задач.
Метою інформативної освітньої галузі є розвиток особистості, здатної до розв'язання проблем з використанням цифрових технологій для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, критичного мислення та навичок безпечної та відповідальної діяльності.
Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає впевнене, критичне й відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку й спілкування, здатність безпечного та етичного використання в навчанні та інших життєвих ситуаціях.
Виклики, які сьогодні потребують вирішення
Адаптація до навчання у нових умовах.
Цифрове покоління цифрового світу.
Психологічні особливості розвитку.
Що ми можемо зробити?
Посилюємо наставництво, спілкуємося на рівних.
Вчимо саморегуляції поведінки та емоційного стану.
Виокремлюємо цілі.
Даємо завдання важливі на тут і тепер.
Залучаємо потребу у цифрових технологіях.
Додаємо елементи змагань.
Створюємо умови для взаємної відповідальності.
Як ми формуємо ставлення у дітей?
У визначенні компетентності ми виокремлюємо такі поняття як знання, вміння та ставлення, проте багато хто не розуміє, яким чином формується саме ставлення у дітей.
Ставлення – це ціннісна категорія, яку ще називають установками, тобто, своєрідними мотиваторами продуктивності, які стимулюють до дії.
Для того, аби сформувати у дитину навичку правильно виймати флешку ми маємо пояснити їй, яка за цим стоїть цінність (матеріальна, цінність даних, екологічна тощо). Проте, подібні цінності все одно будуть декларативними.
Є гарна вправа, що називається «6 чому», яка допомагає дістатись більш глибинних цінностей, які для дитини вже будуть «рідними», заради яких вона буде це вміння демонструвати. Наприклад, це може виглядати так.
Чому важливо навчитись правильно виймати флешку?
Тому, що ми не хочемо втратити важливу інформацію.
Чому важливо зберегти цю інформацію?
Тому, що це сімейні фотографії.
Чому їх шкода втратити?
Тому, що це той елемент, який скріплює нашу сім’ю та є важливим для мене.
Таким чином, ми можемо вийти на ту важливу цінність, заради якої насправді варто дитині вчитись виконувати якусь дію.
Цикл Девіда Колба
Більшість з нас навчались за схемою «теорія-практика», «теорія-практика». Проте, насправді вона не є особливо ефективною, адже учні починають ставити запитання «Яким чином ми можемо це використовувати в житті?», «Для чого нам це потрібно?».
Для того, аби вибудувати певну структуру уроку можна використовувати дослідження науковців у галузі освіти. Наприклад, цикл Девіда Колба, який виглядає так:
досвід → аналіз та рефлексія → висновки → діяльність.
У такий спосіб, ми можемо вибудувати таку структуру навчання:
10% - мотивація;
20% - повторення;
60% - вивчення нового;
10% - оцінювання;
10% - підсумки.
Чим важливий діяльнісний підхід у підручниках?
Розвиває ключові компетентності.
Розвиває наскрізні уміння.
Вчить застосовувати знання на практиці.
Формує здібності до самоосвіти.
Формує здібності до командної роботи.
Вчить інтегруватись в соціумі.
Проблемне навчання
Важливим під час подання матеріалу є проблемне навчання, коли ми обговорюємо певну проблему. Відбувається воно за таким алгоритмом:
організація проблемної ситуації;
формулювання проблеми;
індивідуальне або групове вирішення проблеми;
верифікація отриманої інформації;
використання засвоєних знань у теоретичній та практичній діяльності.
Для чого нам розвивати підприємливих учнів?
Підприємливість можна розглянути з 3 позицій:
особистісна риса;
компетентність;
ідеї, ресурси, дії.
Підприємлива особистість – це креативна, цілеспрямована, рішуча людина, яка вміє генерувати ідеї, планувати свою діяльність. Часто вона є лідером, вміє оцінювати ризики. Підприємлива людина має бути етичною та відповідальною.
Така особистість часто розв'язує певні морально-етичні дилеми. Якщо виникла ідея, то це часто щось таке, що ніхто раніше не робив. Такі контроверсійні рішення людина приймає на основі власних цінностей. Саме тому дуже важливо вчити дітей приймати оці рішення та нести за них відповідальність.
Постановка цілей до проєкту
Коли ми пропонуємо дітям певний проєкт, ми ставимо такі цілі, які будуть важливими для них. Звичайно, діти можуть мати і свої ціли в проєкті.
Оцінювати проєкти варто не лише за змістовим наповненням, а й за багатьма іншими навичками:
оцінити конкретні навички, наприклад, робота з абзацами і шрифтами;
дизайн;
команда робота і своя участь в ній;
креативність та вміння генерувати та відстоювати ідеї;
академічна доброчесність та самостійність;
уміння презентувати та готуватися до презентації;
власне ставлення до проблеми, яка досліджується або власні особистісні характеристики, які проявились під час роботи.
Для того, щоб дізнатись більше про засади формування цифрової компетентності на уроках інформатики переходьте за посиланням та дивіться вебінар Алли Ворожбит та Лілії Козак.
Зареєструватися на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/zasadi-formuvanna-cifrovoi-kompetentnosti-na-urokah-informatiki-riven5nusexe-544.html
Фотоматеріали: shutterstock.com/Peryn22
Вас також може зацікавити такий матеріал: Цифрові інструменти для використання в інтегрованому курсі «Здоров'я, безпека та добробут»