Усі ми відповідальні за збереження навколишнього природного середовища. Відповідно ми можемо зробити свій неабиякий внесок у те, щоб виховати в дітях екосвідомість, і єдиний шлях до цього – виховання власним прикладом, власним свідомим способом життя та відношенням до довкілля.
У вебінарі засновниця і власниця двох дитячих садочків і альтернативної школи у Боярці Вікторія Островська ознайомить педагогів з методами побудови екопростору у ЗДО, а також висвітлить особливості та пріоритети при виборі іграшок, навчальних матеріалів, матеріалів для творчості із застосуванням ідей, які підвищують екосвідомість.
Розвивальне середовище – внутрішня та зовнішня складові
Розвивальне середовище – це комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі.
Для повноцінного розвитку дитини необхідне створення розвивального середовища, у якому усі його складові гармонійно поєднані між собою.
Відповідно до концепції теорії прихильності, розвиток дитини починається зі стану спокою. Тобто, дитина має почувати себе у безпеці для того, щоб максимально провити свої творчі здібності.
Завдання дорослих – забезпечити дитині надійні стосунки, в яких вона буде захищеною, і в яких вона почуває симпатію та любов до дорослого, який про неї піклується.
Це внутрішня складова розвивального середовища для дитини.
Зовнішня складова розвивального середовища – це те, що оточує дитину зовні, тобто, матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, естетичні умови.
Внутрішня мотивація для розвитку – як створити відповідне середовище
Якщо говорити про внутрішню мотивацію, спікерка пропонує розглянути зустріч дитини з нудьгою, адже насправді нудьга – це можливість. Мозок, який не зайнятий постійно такими справами як перегляд планшету, збирання пазлів, вивченням нових слів з англійської або чим іншим, більше готовий до того, щоб пізнати нове, експериментувати та займатися чимось незвичайним.
Коли дитина нудьгує, в неї з’являється можливість побути наодинці з собою та знайти ту діяльність, яку вона ініціює без будь-якої допомоги. Дорослі не мають постійно розважати дитину та ставати для неї аніматором.
Проте, ми маємо врахувати, що дитина може зайняти себе лише на певний час, залежно від її віку. Зрештою дорослі повинні допомогти та «підштовхнути» дитину в правильному напрямку, щоб вона могла знайти себе, запропонувати їй різні напрямки діяльності, дати підказку.
Зовнішнє середовище – тематичні осередки та свобода вибору
Відомі системи виховання, які приділяють створенню зовнішнього освітнього середовища особливу увагу:
«Стіни, які говорять» – підхід, започаткований естонськими педагогами (репродукції картин, правила для дітей, розклад дня);
Вальдорфська педагогіка (вальдорфські іграшки, народні іграшки, вальдорфський столик сезону з дерев’яними фігурками );
Реджіо педагогіка;
система Марії Монтесорі;
тематичні осередки (осередки активності) програми Катерини Крутій «Стежинки у Всесвіт», «Стіни, стеля та підлога, які говорять».
Освітні осередки у групових приміщеннях
Ігрові локації для ігор:
сюжетних;
конструктивно-будівельних;
настільних;
дидактичних;
спортивних;
інтелектуальних.
Також це можуть бути природничі осередки, відпочинкові, книжкові, самостійної художньої, театралізованої, освітньо-пізнавальної діяльності та виставкові.
Одним з важливих принципів організації тематичних осередків є принцип центрування. Діти повинні мати змогу комфортно розташовуватися для одночасної участі в різних видах діяльності, а саме:
об’єднуватися в підгрупи за інтересами або пропозицією педагога;
діяти не зважаючи одне одному;
почергово змінювати вид діяльності й відповідні локації.
Екологічність як принцип організації освітнього середовища
Кожен тематичний осередок пропонується організовувати з використанням екологічних матеріалів.
Наприклад, у якості матеріалів для творчості ви можете використовувати вторсировину та природні матеріали, які діти самостійно зібрали на прогулянці.
Також варто додати осередок сортування сміття – коли діти самі можуть взяти участь у сортуванні сміття за прикладом дорослих.
Важливо залучати діток і до вирощування рослин – взимку на підвіконні у приміщенні, а влітку організовувати городики та квітники, які діти оброблятимуть.
Таким чином, замість того, аби проводити лекцію на тему екології, ми вчимо дітей на конкретних діях.
Для того, щоб дізнатись більше про те, як створити екологічне розвивальне середовище для гри та творчості у ЗДО переходьте за посиланням та дивіться вебінар Вікторії Островської.
Зареєструватися на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/ak-stvoriti-ekologicne-rozvivalne-seredovise-dla-gri-ta-tvorcosti-u-zdo-502.html
Вас також може зацікавити такий матеріал: Instagram, TikTok, Youtube. Що дивляться підлітки та як використати це на користь навчанню
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна