Інтеграція в освітньому процесі: як пов’язати навчання у школі з реальним життям

STEM-освіта ще на початку своєї появи заклала принципи переходу від класичного поурочного навчання до проєктного. Така освіта робить акцент на тому, що якість освіти визначається не кількістю навчальних тем у програмі, а глибиною їхнього розкриття та висновками виховного й світоглядного характеру, які формують учні.

У вебінарі учитель хімії та біології Богдан Завидовський розповість про зміну акцентів у оцінках результатів навчальних досягнень учнів, альтернативних способах перевірки знань, інтегрованих задачах, прикладних кейс-уроках та навчить залучати до STEM не тільки на уроках, а й в позашкільній та загальношкільній діяльності.

Джерела інтеграції

STEM – це модель, що об’єднує природні науки у єдину систему.

Основні засоби:

• інтегрований підхід викладання, що вчить розв'язувати технологічні задачі загалом, а не в розрізі певної науки;

• проєктна наукова робота, що направлена на розвиток м’яких навичок та командної роботи;

• інноваційні економіки цифрової епохи потребують значної кількості спеціалістів. Тому що раніше учні познайомляться зі STEM-освітою, то буде більший шанс залучити їх до інженерних спеціальностей у дорослому віці, а також показати, що знання природничих дисциплін мають прикладне значення.

Перспективи розвитку інтегрованої освіти

1. Персоналізація. Зменшення кількості обов’язкових тем та предметів.

2. Фокус освіти на командній роботі та проєктному мисленні.

3. Змішане навчання. Проєктно-поурочне та дистанційно-очне.

Що дає інтеграція?

• Розвиває науковий світогляд.

• Вчить логічно мислити.

• Розвиває цифрову грамотність та критичне мислення.

• Вчить ставити та розв’язувати задачі.

• Дає мотивацію досліджувати, аналізувати, доводити власну точку зору.

Навчальні програми

Поурочне навчання:

• структуроване;

• регламентоване;

• методично забезпечене та добре знайоме;

• залишає мало місця для колективної та індивідуальної творчості;

• стисле у часі;

• не завжди відповідає вимогам сучасності;

• природничі дисципліни «відлякують» учнів.

Проєктне навчання:

• результати розтягнуті в часі;

• потребує гнучкості всіх учасників процесу;

• потребує більше часу та інтелектуальних ресурсів;

• надає простір для творчості;

• вчить кооперації, комунікації, командної роботи, соціалізує;

• можливість вийти за рамки навчальної програми;

• природничі дисципліни зацікавлюють учнів.

Україна в дослідженні PISA

У 2018-ому році вперше в Україні проводили дослідження PISA. Країни розподілили за трьома групами у залежності від того, скільки балів учнів набрали з таких ключових компетентностей як читацька, математична та природничо-наукова.

Наша країна опинилась у середній групі з 462 балами. Тож можна зробити висновок, що наша освіта на цей час не є лідерською і над цим варто активно працювати.

Інтеграція в межах уроку

• Інтерактивні симуляції Phet від Colorado University доступні онлайн та офлайн українською мовою.

• Освітні додатки на Android. Можна завантажити емулятор Andoid на комп’ютер та запускати додатки там або ж використовувати Smart TV приставку для підключення до телевізора.

Приклади додатків (безкоштовні та платні):

1. MEL Science, MEL Chemistry VR (для проведення дослідів);

2. Beaker (емулятор хімічної колби в лабораторії);

3. Physic virtual lab;

4. Proto (лабораторія електричних схем);

5. Chem Lab;

6. Reanimation INC (гра, в якій показується, як надавати першу допомогу);

7. Nuclear INC (симулятор атомного реактора);

8. Піфагорія;

9. Еволюція ніколи не закінчується;

• Міжнародні ініціативи. Дуже часто в інтернеті можна знайти можливості проведення готових уроків фондом Unicef або іншими громадськими організаціями.

• Проведення «антиуроків». Ми можемо попросити учнів, щоб вони самі для вас провели урок, підготувавши якусь цікаву тему.

• Екскурсії та запрошені експерти.

• Участь у різноманітних активностях та конкурсах поза межами школи (Мала академія наук та Дитячий фонд Unicef).

Яким має бути проєктне навчання?

Problem-solving learning. Навчання та робота в проєкті має спонукати учнів шукати дані, аргументи, використовуючи всі доступні знання та навички.

Акцент на локальних проблемах. Проблеми та проєкти, над якими працюють учні, мають бути пов’язані з реальним повсякденним життям. Вони мають бути близькі та зрозумілі.

Розвиток шкільної громади та відчуття належності. Досягається менторською підтримкою вчителів та командною роботою.

Розвиток кар’єрних, життєвих та технологічних навичок. Досягається як наявністю сучасного обладнання, так і самонавчанням. Також важливий досвід самопрезентації, виступів.

Для того, щоб дізнатись більше те, як пов’язати навчання у школі з реальним життям, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Богдана Завидовського:

Зареєструватись на вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/integracia-ak-povazati-navcanna-u-skoli-z-realnim-zittam-465.html