Сучасний урок правознавства: поради щодо використання різноманітних методів вивчення права

Як підвищити рівень зацікавленості учнів у вивченні права?

Однією з ознак правової держави є висока правова культура громадян, а перші кроки до неї молоді громадяни України мають зробити саме на уроках правознавства. На жаль, нині уроки права посідають далеко не найпрестижніше місце у системі шкільної освіти, хоча їх важливість для кожної людини важко переоцінити. Саме тому надзвичайно важливо зробити їх насправді цікавими та ефективними.

У вебінарі вчитель правознавства спеціалізованої школи №124 м. Києва Олександр Наровлянський надасть вчителям правознавства поради щодо використання різноманітних методів вивчення права та виокремить шляхи підвищення рівня зацікавленості учнів у вивченні права.

Особливості курсу правознавства

надзвичайно обмежений навчальний час + насичена програма;
не завжди вдалі теми практичних занять, пропоновані програмою;
для більшості вчителів право не є основним предметом.

Напрями подолання наявних проблем курсу

свідоме обмеження обсягу матеріалу;
врахування особливостей класу, рівня підготовки учнів;
використання потенціалу підручника, інформаційно-телекомунікаційних технологій тощо;
комплексне використання різноманітних навчальних методів (інтерактивних (мозковий штурм, дискусія, робота в парах), активних, традиційних).

Ефективність мозкового штурму

не вимагає багато часу;
сприяє залученню до роботи значної кількості учнів;
сприяє залученню до роботи традиційно пасивних учнів;
може застосовуватися у процесі вивчення нового матеріалу;
забезпечує опору на життєвий досвід, наявні знання учнів.

Під час мозкового штурму важливо сприймати будь-які, можливо, навіть абсурдні ідеї та в жодному разі не критикувати їх. Лише тоді, коли завершилось подання ідей і всі вони були зафіксовані, можна переходити до обговорення, корегування та ухвалювати певне рішення.

Ефективність дискусій

навчає учнів формулювати та відстоювати свою позицію, чути аргументи іншої сторони та шукати контраргументи;
розвиває комунікаційні компетентності учнів;
активізує наявні знання, актуалізує їх;
привчає дитину поважати думки інших.

Для дискусій можна запропонувати дітям неоднозначне запитання, яке не має очевидної відповіді. Важливо також чітко визначати час на дискусію, а також тему, інакше дискусія може бути некоректною та неефективною. Такі завдання можна знайти у підручниках, проте часто вчителі не користуються ними на уроках.

Ефективність роботи у парах, групах

дозволяє інтенсифікувати роботу учнів, одночасно до роботи включається більше учнів;
можливість реалізації методики «Навчаюся навчаючи»;
різноманітність прийомів використання на різних етапах уроку.

Олександр Наровлянський пропонує примусовий поділ дітей на групи (як вони сидять), адже це дає можливість вчителю вплинути на формування групи та уникнути ситуації, що одна група буде слабкою, а інша – сильною. Якщо ж вони будуть приблизно рівними, у кожній групі з’явиться свій лідер, і робота стане набагато ефективнішою.

Правильною методикою роботи вчителя з групою на думку спікера є «Броунівський рух». Вчитель має ходити від групи до групи та слідкувати за тим, як відбувається робота у команді та, за необхідності, допомагати.

Ефективність рольових ігор

ефективне навчання дії, набуття навичок;
високий рівень зацікавленості учнів.

Єдиним мінусом рольових ігор є великі витрати часу на їхню підготовку та проведення. Виходом може бути застосування імітаційних вправ, які також представлені у деяких підручниках.

«Ажурна пилка»

Під час цього методу ви розбиваєте дітей на групи, даєте їм блоки матеріалу, потім вони міняються групами, і представник кожної з цих груп розповідає свій матеріал іншій групі. Тобто, кожна дитина, ознайомившись з матеріалом, має його передати іншим дітям.

Такий метод:

вимагає надзвичайно високого рівня сприйняття інформації та вміння передати її від всіх учнів класу;
не дозволяє вчителеві проконтролювати процес передачі інформації, що створює небезпеку її викривлення.

Рекомендований варіант проведення (модифікований) – отримання інформації блоками в групах з подальшим її викладом для всього класу. Так ви отримуєте можливість контролю та залучення учнів до корекції викладеного матеріалу.

Аналіз юридичних ситуацій

Для правознавства аналіз правових ситуацій необхідний, і, звичайно, підручники представляють можливість аналізувати. Такі аналізи можуть проводитись і для закріплення матеріалу, і для вивчення нового, і під час перевірки знань. Втім, аби ці юридичні ситуації працювали, треба дотримуватись декількох вимог:

бажано підбирати нестандартні ситуації, а також ситуації місцевого характеру;
доцільно застосовувати групову форму роботи;
необхідно навчити учнів правильному алгоритму розв’язання юридичної ситуації.

Творчо-пізнавальні завдання

Багато підручників пропонують завдання з написання есе, складанням казок, розв’язанням кросвордів, ребусів, розповідей за малюнком, юридичних аналізів відомих казок. Однак право насамперед є усним предметом, тому не варто перевантажувати дітей завданнями такого типу.

Використання можливостей підручника

Підручник – це наша зброя, та ми маємо навчитись володіти нею якомога краще. Дуже важливо перед початком роботи з підручником ознайомити учнів з його «географією»: усіма піктограмами, значками, виділеннями тексту іншим шрифтом тощо.

Фотографії у підручниках, різні юридичні ситуації, схеми, таблиці, представлені там, дають змогу розпочати дискусію з дітьми на якусь тему та розібрати її, наприклад, в групах. Саме завдяки таким інструментам діти набагато ефективніше запам’ятовують інформацію.

Так, у процесі використання різних методів роботи на своїх уроках, ми зможемо сформувати в дітей ті компетентності, які дійсно зможуть допомогти їм у подальшому житті.

Для того, щоб дізнатись більше про сучасний урок правознавства переходьте за посиланням та дивіться вебінар Олександра Наровлянського: