8 жовтня 2021 о 12:00
15 0

Краш-тест ідей як засіб стимуляції критичного мислення

Краш-тести навчають дітей взаємодіяти з різними викликами та розвивають їхню самостійність.

Реалії сучасного світу все частіше демонструють, наскільки важливо розвивати в особистості вміння аналізувати контекст ситуації, враховувати потенційні ризики й вчасно вживати превентивні заходи. Одним з методів, що допомагає розвивати в учнях навички критичного аналізу власних намірів є краш-тест ідей.

Під час вебінара вчителька української мови та інтегрованого курсу «Література» Тетяна Сагайдак ознайомить учасників з поняттям «краш-тест» як з освітньою методикою, проаналізує освітні та виховні можливості цієї практики, а також розгляне всі етапи структури та її різновиди.

Що таке «краш-тести»?

Краш-тест – це методика групової взаємодії, що має на меті генерацію ідей на будь-яку тему та аргументоване обговорення їх сильних сторін та зон ризику.

Тобто ми вигадуємо певну подію та враховуємо усі ризики, що з нею пов’язані. Наприклад, подія відбувається на вулиці, а у цей день може бути дощ, і це той фактор, який від нас не залежить. Однак ми можемо врахувати це та продумати, як уникнути поганих наслідків.

Перевагою методики є самогенерування процесу дискусії, де вчитель залучений виключно у ролі модератора або фасилітатора.

Відбувається це зазвичай у три етапи:

  1. створення ідеї;

  2. критика ідеї;

  3. вживання якихось превентивних заходів для того, щоб ці ризики не виправдали себе.

Краш-тести навчають взаємодіяти з різними викликами, розвивають самостійність, а також це можливість дати дітям те, чого вони дійсно хочуть: висловлення своїх емоцій (навіть негативних). Адже саме тут вони можуть трансформувати їх у той формат, в якому вони будуть комфортними для всіх. Вчитель у цьому випадку має бути глядачем і не може давати ніякої оцінки. Саме це і створює комфортний психологічний клімат у колективі.

Цілі, які реалізовують краш-тести:

  • розвиток критичного мислення;

  • формування навички аналізувати контекст ситуації;

  • реалізація мислетворчої та пізнавальної функцій;

  • формування довіри у команді;

  • покращення комунікативних навичок учнів;

  • застосування на практиці вміння аналізувати текстову інформацію;

  • провокація емоційно зумовленої діяльності учнів на уроці.

Переваги краш-тестів:

  • емоційність;

  • задоволення потреби у «правильному конфлікті»;

  • самогенерація процесу;

  • виховання багатоаспектності поглядів;

  • варіативність.

Алгоритм краш-тестів.

  1. Розподіл на команди.

  2. Пояснення правил.

  3. Оголошення передісторії.

  4. Розподіл роздаткових матеріалів.

  5. Визначення тайм-менеджменту.

  6. Генерування ідей.

  7. Формування краш-ідей.

  8. Документування.

  9. Компенсація (етап, коли після повторного обговорення можна дозволити відстояти свою ідею).

  10. Захист рішень.

  11. Час порад.

  12. Рефлексія.

Основні правила

1. Вчитель має бути фасилітатором, координатором або модератором, проте не має входити у процес обговорення.

2. Вчитель не дає оцінку ідеям, не пропонує розв'язання, проте може давати додаткову інформацію задля кращого розуміння питання.

3. У разі виникнення конфлікту вчитель є медіатором конфлікту, доводить його до моменту повного його вичерпання, проте не встановлює ролі переможців та переможених.

4. У випадку якщо метод залучається в умовах конкурсу, мають бути прописані критерії накопичення балів у ході гри.

5. Рефлексія має бути безпечною, тому перед нею теж варто встановити окремі правила взаємодії.

Класифікація краш-тестів

Індивідуальний

У такому випадку є лише один учень, який сам генерує ідеї, робить власний краш-тест, а потім у форматі ярмарки ідей інші учні йому пояснюють, що тут може піти не так.

Командоутворювальний

Спікерка зауважує, що склад команди, яку ви створюєте має бути різнорідним.

Проєктний

У цьому випадку ви створюєте не просто ідею, а цілий проєкт, повністю описуючи хід його роботи. Оцінка «успішний/неуспішний» кейс будується на тому, наскільки ваш результат буде досяжним.

Конфліктний

Це варіант, коли ви самі готуєте «міні-сценарій», та вже у самих ідеях є підказки для того, щоб утворився конфлікт, що буде розвиватися.

Соціальний

Соціальний краш-тест націлений на зовнішню взаємодію, коли є загальна спільна проблема, і діти можуть пропонувати шляхи для її розв'язання.

Науковий

Це все, що стосується предметної діяльності. Якщо є конкретна навчальна тема, то ми вирішуємо певне завдання у її межах.

Для того, щоб дізнатись більше про краш-тест ідей як засіб стимуляції критичного мислення переходьте за посиланням та дивіться вебінар Тетяни Сагайдак.

Долучитись до перегляду вебінара: https://vseosvita.ua/webinar/kras-test-idej-ak-zasib-stimulacii-kriticnogo-mislenna-411.html