Одним з дієвих інструментів активізації інтересу у дітей та учнів є застосування в освітньому процесі метафоричних образів, адже вони допомагають спростити ту інформацію, яку дітям важко засвоїти. Більш того, метафори дозволяють нам знаходити неочевидні варіанти вирішення завдань, дають можливість встановити зв’язок наукового знання з життям, знімають внутрішні обмеження й перешкоди, розвивають творче й аналітичне мислення, мовлення та емоційний інтелект.
Психологиня Олена Черниш познайомить нас з поняттям метафори та пояснить як взаємодіяти з ними в педагогічному процесі.
Метафора — це слово грецького походження, що у перекладі означає “перенесення”. Суть метафори полягає в тому, що вона розкриває сутність одного предмета чи явища через особливості іншого. На відміну від символу, вона має образну оболонку та поетичність.
Це метафори, які вже втратили свою образність, і ми сприймаємо їх як побутові символи, не задумуючись про зміст. Наприклад, “ручка дверей”.
Це метафори, зміст яких ми одразу розуміємо. Наприклад, “тепла атмосфера”, “літо біжить”.
Це вже більш високі метафоричні образи, за допомогою яких ми переживаємо різноманітні стани.
колір (“яскраві враження”, “білий світ”);
розмір (“гора з плечей”);
форма (“рука правосуддя”);
функція (“красива справа”);
місце знаходження “дно життя”);
емоційні враження (“свіжа душа”);
персоніфікація “веселий дощ”).
Наприклад, “Я сьогодні провела такий яскравий, теплий урок, а мої учні були сьогодні як квіти. Їх величезні очі як алмази світили мені та вели у світ дивовижного знання”.
Коли ми даємо дітям наукові знання (фізика, хімія, математики), то оперуємо в основному лише абстрактними образами, і для того, аби учні їх краще засвоїли, ми можемо використовувати метафори, що спрощують усі ці пояснення.
Метафора дає нам змогу нам не просто вербально комунікувати, а озвучувати свої ідеї.
Метафора допомагає нам адаптуватись в середовищі, заявити про себе. Вона завжди легка та образна і не може бути агресивною.
Через метафори ми можемо донести якісь такі речі, які ми раніше, наприклад, не сприймали як шкідливі через недостатнє розуміння усіх процесів, що впливають на нас. Так само можна обіграти якесь прохання через метафору, і тоді людина краще зрозуміє те, що ми хотіли від неї.
Дає можливість переосмислити власний досвід.
Допомагає оживити знання.
Як зазначає спікерка, метафоричні картки чудово підходять для дітей починаючи від кінця 3-го класу, а також в роботі з дорослими (психологи, соціальні педагоги, адміністратори).
Дані картки побудовані на невеликих віршах, усі слова яких пишуться з малої літери без розділових знаків та рими.
Приклад вірша:
“Красивим почерком Оксана
виписує собі рецепт.
Вписала всі інгредієнти,
і вже забула хвора чим”.
Суть метафоричного вірша полягає в тому, що ми систематизуємо усю інформацію з певною теми, узагальнюємо її та презентуємо у якійсь простій формі (наприклад, у вигляді лікарського рецепта або бізнес-плану).
Такі вірші допомагають мотивувати дитину отримувати знання та дають їй розуміння того, як виокремлювати основне з уроку.
Даний набір метафоричних карт складається з декількох зображень горщиків різних за призначенням, формою і кольором.
Для початку роботи з ними ми маємо уявити, що якась задача або процес у вашому житті, який вам складно зрозуміти, знаходиться в одному з восьми горщиків. Далі ми дивимось на картки, обираємо той горщик, який нам подобається та уявляємо у вигляді якого символа там лежить наша ситуація, а після цього аналізуємо.
Олена Черниш звертає увагу на те, що сучасні діти звикли до швидких та яскравих потоків інформації, і якщо школа йде традиційним шляхом — від цього не можна повністю відходити, проте якщо ми не будемо розбавляти наш педагогічний процес такими цікавими елементами, діти швидко стомляться та почнуть втрачати інтерес до навчання.
Для того, щоб дізнатись більше про використання метафор в педагогічній діяльності переходьте за посиланням та дивіться весь вебінар Олени Черниш — https://vseosvita.ua/webinar/piznavalna-motivacia-metafora-v-pedagogicnij-dialnosti-369.html
Користувач:
Фещенко Юлія Вікторівна