Освіта в умовах пандемії: Ганна Новосад про те, що держава насамперед повинна зробити для вчителів, батьків та учнів

У Державному бюджеті 2021 виділено субвенцію у розмірі 1 мільярд гривень для боротьби з наслідками пандемії у системі освіти. Однак школи наразі не можуть скористатися цим ресурсом, адже уряд не затвердив порядок використання коштів. Крім того, на загальнодержавному рівні не проводився моніторинг якості освіти під час карантину, щоб оцінити його вплив на рівень знань учнів. У таких умовах саме Міністерство освіти повинно стати координаційним центром боротьби з наслідками пандемії у системі освіти.

Своїми міркуваннями про це поділилася 11-та міністерка освіти і науки Україні Ганна Новосад у статті на порталі «Нова українська школа».

2020 року місцева влада, учні, вчителі та школярі переважно залишалися сам на сам із проблемою – кожен справлявся так, як міг. Умотивовані та заможні – змогли впоратись, слабші – стали ще слабшими, – наголосила Новосад.

Вона додала, що освіта не отримала коштів з фонду боротьби з пандемією, хоча для його наповнення в освітньої галузі забрали понад 4,5 млрд гривень. У 2020 році ухвалили рішення використати залишки освітньої субвенції і збільшити субвенцію #НУШ – на придбання засобів індивідуального захисту. Однак доступ до цих коштів на місцях вдалося отримати лише у грудні.

Не було і своєчасної та системної методичної підтримки для вчителів, яка б допомогла їм краще опанувати цифрові навички та ефективно організувати дистанційне навчання, – зазначила ексміністерка освіти.

Вона окреслила основні кроки, які держава має зробити для учнів, вчителів та батьків вже зараз:

Розроблення загальнодержавної стратегії відкриття шкіл після карантину. Насамперед необхідно провести моніторинг відповідності навчальних результатів очікуваним, а також забезпечити заклади освіти засобами індивідуального захисту.

Субвенція у розмірі 1 млрд грн, про яку йшлося вище, може стати дієвим інструментом для виконання цієї стратегії регіонами. Для цього уряд має нарешті затвердити відповідний порядок використання коштів і забезпечити їх максимально швидке та ефективне використання у всіх регіонах. Це стане можливим завдяки співпраці з місцевою владою, засновниками шкіл, обласними департаментами освіти, – пояснила Новосад.

Робота над стратегією компенсації втрачених знань українських школярів. Для її формування МОН варто використовувати #УЦОЯО, який може проводити моніторингові дослідження якості освіти.

Важливо, щоби ця стратегія максимально використала всі наявні в нас можливості, зокрема законодавчі. Так, у законі «Про повну загальну середню освіту» вже закладено можливість організовувати додаткові індивідуальні консультації чи групові заняття для дітей, які того потребують із певних предметів, – нагадала ексочільниця Міносвіти.

Вона додала, що Україна має одні з найдовших у Європі канікул, тож навчальний рік можна трохи продовжити та організувати додаткові позакласні заняття для учнів, які найбільше цього потребують. Компенсувати витрати можуть й пришкільні мовні табори

Вакцинація працівників системи освіти. Педагоги (і не лише ті, які братимуть участь у проведенні ЗНО) мають отримати пріоритетний доступ до вакцинації.

Організація ефективного дистанційного навчання та доступ по гаджетів. Важливо, щоб Всеукраїнська школа онлайн охоплювала не лише 5-11 класи, але й початкову школу, де важче організувати освітній процес на відстані. Крім того, інтернет та гаджети мають бути доступні всім – зокрема й учням із сільської місцевості, дітям з зони ООС та дітям з малозабезпечених родин.

Далеко не всі сім’ї забезпечені телефонами та комп’ютерами так, щоб і батьки мали можливість працювати, і діти – навчатись. Якщо дітей кілька – ситуація ще більше ускладнюється. Держава мала б подбати про рішення для подібних ситуацій, як це роблять в інших країнах. Зокрема, у Великій Британії департамент освіти інвестував понад 100 млн фунтів у дистанційну освіту – включно з доставкою ноутбуків і забезпеченням інтернету тим, хто цього найбільше потребують, – акцентувала Новосад.

Гнучкість навчання педагогів та фінансової автономії шкіл. МОН повинно запустити механізм «гроші ходять за вчителем» на підвищення кваліфікації. У такий спосіб вчителі під час карантину зможуть підтягнути усі необхідні навички. А фінансова автономія шкіл дозволить враховувати індивідуальні потреби закладів освіти та закуповувати обладнання, матеріали тощо.

Врахування досвіду пандемії під час впровадження реформи НУШ. Те, що вчителі покращили свої цифрові навички протягом періоду карантину, потрібно обов’язково використати у подальшому розвитку реформи. А забезпечення шкіл інтернетом та гаджетами допоможе скоротити цифровий розрив.

За наслідками останнього року ми бачимо, що політика «один розмір підходить усім» призводить лише до поглиблення нерівності, особливо щодо вразливих категорій учнівства, – зазначила ексміністерка освіти.

За її словами, НУШ має бути іншою та запропонувати гнучкішу, більш індивідуальну освітню траєкторію для кожної дитини. 

Вас також можуть зацікавити такі матеріали: Лише освічена нація може по-справжньому захистити Україну, – український дипломат