Булінг: проблеми виникнення, профілактики та подолання наслідків

Тема цькувань дітей та підлітків в навчальних закладах стає все більш поширеною. На жаль, повністю викорінити цькування неможливо, але якщо нічого не робити, то ситуація буде лише погіршуватись. Нам необхідно створити систему протидії цьому явищу, зрозуміти не лише те, як боротись з його наслідками, а й чому воно взагалі відбувається та як діти стають булерами. Психологиня Ілона Рашковська допоможе нам розібратись з усіма цими питаннями.

Булінг (цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, що вчиняються стосовно неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу.

Ключові ознаки булінгу

• систематичність (повторюваність) діяння;

• наявність сторін;

• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Види булінгу:

• вербальний;

• фізичний (багаторазово повторювані удари, стусани, підніжки, блокування, поштовхи та дотики небажаним способом);

• соціальний (із застосуванням тактики ізоляції);

• кібербулінг (знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюються за допомогою різних гаджетів);

• флеймінг (обмін короткими гнівними й запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології);

• кібергрумінг (налагодження злодіями, які гарно знають психологію дітей, довірливих стосунків з дитиною через соціальні мережі та фейкові акаунти з метою отримання від неї інтимних фото чи відео з подальшим шантажуванням дитини);

• відчуження (онлайн-відчуження, виключення з груп, відсутність швидкої відповіді на повідомлення);

• коронабулінг — булінг 2021-го року (цькування тих, хто хворий на коронавірус, або можливо захворів).

Учасники процесу булінгу

• Жертва.

Жертвою дуже часто бувають діти, які, в принципі, по життю несуть на собі ознаки жертви. Це діти, яких з тих чи інших причин не приймають вдома або в них дуже авторитарне виховання, де дитина немає можливості висловлювати свою думку або ж ті, в яких немає контакту з батьками. Вони не можуть за себе постояти, тому, що не знають як та звикли, що їх думкою ніхто не цікавиться.

• Булер.

Булери — це підлітки з досить поглибленим внутрішнім конфліктом, який вони не можуть вирішити мирним шляхом.

Приблизно 50% шкільних агресорів самі є жертвами психологічного чи фізичного насильства. Вони піддаються жорстокому поводженню у власній родині. Наприклад, хлопчики, яких б’є батько, прийшовши до школи, відіграватимуться на слабших однокласниках. Також спільною рисою всіх булерів є низка рис нарцисичного розладу.

Ці діти дуже рідко звертаються за допомогою, адже їм дуже важко усвідомити те, що вони роблять щось не так.

• Другорядні учасники.

Цими учасниками можуть бути більш/менш активні люди або зовсім пасивні. Більш активні — це ті, які підтримують булера і, можливо, теж мають якісь свої стосунки з жертвою, але хочуть залишитись в стороні. Пасивні спостерігачі, можливо, ніколи не проявляли свого ставлення до тієї людини, яка є жертвою, але вони бояться протистояти булеру та не будуть висловлювати свою думку.

Наслідки для жертви булінга

• Розлади психіки;

• Складнощі у формуванні соціальних взаємин (побоювання, страх довіряти);

• Невпевненість у собі та власних силах, привабливості, можливостях;

• Хвороби.

Дуже часто наші травми, які не були вчасно помічені та піддані психологічній корекції можуть приводити до різноманітних психосоматичних проявів, хвороб.

Наслідки для булера

• Нещасливе майбутнє;

• Проблеми у взаєминах;

• Терор в сім’ї.

Наслідки для спостерігачів

• проблеми з внутрішньою позицією (“Я розумів, що таке коїться, але не став на сторону жертви”);

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

• Чути;

• Розмовляти;

• Довіряти;

• Підтримувати ;

• Пояснювати;

• Переконувати;

• Працювати;

• Любити;

• Вірити.

Як протистояти булінгу?

На думку Ілони Рашковської, питання профілактики заключається в тому, щоб не дійти до цього, щоб розповідати, знайомити з таким явищем дітей і пояснювати, як вони можуть себе захистити.

Дуже багато випадків булінгу відбувається з тими підлітками, яких не навчили дивитись на ситуацію очима іншої людини, що й називається “емпатією”.

Якби булери могли б поставити себе на місце жертви, можливо, вони б зупинились або не були такими жорстокими. Саме тому дуже важливо виховувати в наших дітей емпатійність. Для цього треба показати приклади та розповісти про це.

Розвиток емпатії починається ще з раннього дитинства. Тоді у дитини й формується розуміння, що так потрібно робити.

Спікерка наголошує, що важливо також пояснювати дітям, що ми всі дуже різні. Для цього існує цікава гра “Чим я відрізняюсь від всіх і чим я схожий на когось?”, яка дає можливість зрозуміти, що ми є учасниками великої групи людей, проте ми всі унікальні.

Окрім того, варто більше спілкуватись з дітьми на тему того, чим вони займаються в Інтернеті: що вона дивиться, чим їй це допомагає в житті, чому їй там подобається і так далі. Так ми зможемо зрозуміти, яку інформацію дитина там шукає. Можливо, це ті питання, на які ми їй не даємо відповіді, бо вони здаються нам неважливими.

Для того, щоб дізнатись більше про проблеми виникнення, профілактики та подолання наслідків булінгу переходьте за посиланням та дивіться весь виступ Ілони Рашковської у п’ятий день марафону — https://vseosvita.ua/marathon/tolerantna-osvita-zaporuka-zdorovoho-suspilstva-3.html